ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відвід
"10" листопада 2025 р. Справа № 918/932/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Маціщук А.В.
судді Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
скаржник: Лук'янчук В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" про відвід колегії суддів Філіпової Т.Л. Мацішук А.В. та Бучинської Г.Б. від участі у розгляді справи №918/932/24
за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 р. у справі №918/932/24, ухвалену суддею Мовчуном А.І., повний текст ухвали складений 29.11.2024 р.
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"
про застосування наслідків недійсності правочинів
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"
про стягнення грошових коштів в сумі 3 865 935,35 грн
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024р. затверджено мирову угоду від 28 листопада 2024 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" у редакції поданій сторонами. Закрито провадження у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" про застосування наслідків недійсності правочинів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" про стягнення грошових коштів в сумі 3 865 935,35 грн.
Представник ОСОБА_1, особи, яка не брала участі у справі №918/932/24, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 року у справі №918/932/24. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2024 року у справі №918/932/24 скасувати та ухвалити постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Розгляд справи провести за участю уповноваженого представника апелянта ОСОБА_1.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/932/24 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 р. апеляційне провадження у справі №918/932/24 за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024р. у справі №918/932/24 було закрито.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2025 р. ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 у справі №918/932/24 про закриття апеляційного провадження скасовано, а зазначену справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
15.07.2025 р. з Верховного Суду на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Справу передано раніше визначеному складу колегії суддів на підставі статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Розділу 7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "11" вересня 2025 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "25" вересня 2025 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
25.09.2025 р. до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Філіпової Т.Л. та суддів Мацішук А.В. та Бучинської Г.Б. від участі у розгляді справи №918/932/24. Обґрунтовуючи заяву про відвід заявник посилається на ст.36 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №918/932/24 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. та суддя Бучинська Г.Б. - відмовлено.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "09" жовтня 2025 р. о 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "23" жовтня 2025 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
В судовому засіданні від 23.10.2025 р. оголошено перерву до "10" листопада 2025 р. на 14:00 у залі судових засідань №2.
10.11.2025 р. до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" надійшла заява про відвід колегії суддів Філіпової Т.Л. та суддів Мацішук А.В. та Бучинської Г.Б. від участі у розгляді справи №918/932/24. Обґрунтовуючи заяву про відвід колегії, заявник посилається на п.5 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В заяві заявник, наголошує на тому, що ухвала про продовження розгляду у цій справі датована 21.07.2025 року, а отже, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 мав бути завершений в строк до 21.08.2025 року. Водночас з липня по даний час пройшло вже 111 днів (тобто більш ніж втричі більше за встановлений процесуальним законом строк), при цьому у вказаний строк судом у цій справі так і не було розглянуто та вирішено апеляційну скаргу, натомість у справі здійснювалися неодноразові перерви та відкладення.
З огляду на те, що апеляційна інстанція протягом кількох місяців не здійснила розгляду цієї справи, то таке порушення строків дає підстави ТОВ «Прод Майстер» вважати, що цей склад суду не може забезпечити виконання завдання господарського судочинства.
Виходячи з наведеного, ТОВ «Прод Майстер» вважає, що наявні підстави заяви щодо відводу колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі : Філіпової Т.Л., Маціщук А.В. та Бучинської Г.Б. у справі №918/932/24.
Виходячи з юридичної оцінки наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного суду зазначає.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З матеріалів справи вбачаєтеся, що у судовому засіданні від 23.10.2025 р. оголошено перерву до "10" листопада 2025 р. на 14:00 у залі судових засідань №2. Оскільки заява про відвід колегії суддів була подана у день судового засідання 10.11.2025 р., заява про відвід підлягає розгляду в порядку визначеному абзацом 2 частини 3 статті 39 ГПК України, тобто не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід суддів вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, зокрема надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Водночас частиною четвертою статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п.49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява №33949/02, рішення від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії' (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Втім, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. п.119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. п.32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі "Де Куббер проти Бельгії', від 26.10.1984, А, N 86).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Апеляційний суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Заява обґрунтовується наступним чином. На думку заявника колегія суддів Філіпова Т.Л., Мацішук А.В., та Бучинська Г.Б. порушує розумні строки розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції, передбачені статтею 273 ГПК України, оскільки ухвала про продовження розгляду у цій справі датована 21.07.2025 року, а отже, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1. мав бути завершений в строк до 21.08.2025 року. Водночас з липня по даний час пройшло вже 111 днів (тобто більш ніж втричі більше за встановлений процесуальним законом строк), при цьому у вказаний строк судом у цій справі так і не було розглянуто та вирішено апеляційну скаргу, натомість у справі здійснювалися неодноразові перерви та відкладення. Колегія суддів не погоджується та оцінює критично наведені заявником твердження, зазначаючи наступне.
Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. у період з 04.08.2025 по 05.09.2025 та суддя Маціщук А.В. у період з 04.08.2025 по 22.08.2025 перебували у щорічній основній відпустці. В подальшому у судове засідання 11.09.2025 р. представники сторін не з'явилися, при цьому представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер", через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання та представник ОСОБА_1, надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. В свою чергу, колегією суддів, були задоволенні вказані клопотання та відкладений розгляд справи на іншу дату.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що пункти 1, 2, 10 частини другої статті 2 ГПК України вказує, що серед основних засад (принципів) господарського судочинства є: розумність строків розгляду справи судом; верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес (частина друга статті 2 ГПК України).
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини учасників справи є складними за правовим змістом, оскільки випливають з кредитно-іпотечних договорів, і тривають значний період часу, починаючи з 2007 року, що безумовно свідчить про складність справи.
Тривалість судового розгляду також об'єктивно пов'язана з поведінкою сторін справи, інших учасників, що підтверджується наявними у матеріалах справи заявами і клопотаннями.
Звідси, проаналізувавши доводи заявника в заяві про відвід від 10.11.2025 та норми чинного Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд зазначає, що заявником не підтверджено належними та допустимими доказами існування об'єктивних обставин, які свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів колегії, що могло би бути підставою для відводу.
Суд відзначає, що вчинення судом певних процесуальних дій не може свідчити про існування упередженості судді у розгляді відповідної справи та бути підставою для його відводу, а у випадку незгоди учасника судового процесу з відповідними діями суду такий учасник справи не позбавлений права на оскарження відповідного судового рішення у встановленому законом порядку.
Звертаючись до академічного тлумачного словника української мови, колегія суддів наголошує, що словник тлумачить поняття «сумнів» як "непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь".
Суд виходить з того, що у цьому випадку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. При цьому, колегія суддів бере до уваги і факт наявності двох відводів колегії суддів у цій справі у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. та суддя Бучинська Г.Б..
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради 00Н № 2006/23 від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183,184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №11-202сап21).
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
На переконання колегії, доводи заявника в заяві про відвід колегії суддів хоча і не свідчать про її упередженість та брак об'єктивності, проте свідчать про наявний сумнів, який шкодить здійсненню правосуддя.
Ураховуючи викладене, застосовуючи пункт п'ятий частини першої статті 35 ГПК України, рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії', від 26.10.1984, А, №86, Бангалорські принципи та висновок Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін, інших учасників судового процесу та громадськості щодо неупередженості колегії суддів у справі №918/932/24 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. та суддя Бучинська Г.Б. та забезпечення довіри до судової влади в Україні, апеляційний суд дійшов до висновку про задоволення заявленого відводу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" з мотивів, викладених у цій ухвалі.
Керуючись ст. ст.ст. 35, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" від 10.11.2025 про відвід колегії суддів Філіпової Т.Л., Маціщук А.В. та Бучинської Г.Б. від участі у розгляді справи №918/932/24 задоволити.
Справу №918/932/24 передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 32 ГПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Бучинська Г.Б.