вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" листопада 2025 р. Справа№ 911/1462/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.10.2025 р.
у справі № 911/1462/25 (суддя - Смірнов О.Г.)
за зустрічним позовом Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про визнання недійсними пунктів договору та внесення змін до договору,
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 18289910,22 грн за договором постачання природного газу № 3581-ПСО(ТКЕ)-17 від 14.10.2022 р.
У вересні 2025 року від Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання недійсними п. п. 5.1, 5.4 договору постачання природного газу № 3581-ПСО(ТКЕ)-17 від 14.10.2022 р., шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та 5.8 у наступній редакції:
"5.1-1. Крім випадків, передбачених пунктом 5.8 цього договору, споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: - 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання- передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору".
" 5.8. Розрахунки за договором в обсязі заборгованості з різниці в тарифах підтвердженої для споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків, встановленому законодавством. До завершення процедури врегулювання заборгованості споживача за рахунок видатків Державного бюджету розрахунки між сторонами за договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення споживачем на користь постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах".
Також, в зустрічній позовній заяві міститься клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову у справі № 911/1462/25.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 01.10.2025 р. у справі № 911/1462/25 відмовлено Приватному комунально-побутовому підприємству "Теплокомунсервіс" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви. Зустрічну позовну заяву повернуто позивачеві за зустрічним позовом Приватному комунально-побутовому підприємству "Теплокомунсервіс".
Не погодившись з ухвалою, Приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс" посилається на те, що зустрічний позов з огляду на обставини розгляду справи поданий був останнім в розумні строки на стадії підготовчого провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 р. апеляційну скаргу Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" у справі № 911/1462/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1462/25, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи на підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України, а також встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
27.10.2025 р. через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 13.10.2025 р. про відкриття провадження у справі № 911/1462/25 учасникам справи було доставлено до електронних кабінетів 13.10.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 15.10.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 13.10.2025 р. у справі № 911/1462/25 оприлюднена у реєстрі 15.10.2025 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1 - 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Як передбачено ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
За ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:
1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
Право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов. Отже, строк для подання відзиву і, відповідно, зустрічного позову встановлюється судом.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Також, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з цим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 р. у справі № 904/5995/16, від 08.12.2021 р. у справі № 903/15/21 та 07.04.2025 р. у справі № 910/7746/20.
Ухвалою господарського суду Київскої області від 20.05.2025 р. про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.
Вказану ухвалу суду було направлено Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" до його електронного кабінету і згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" ухвала доставлена йому 20.05.2025 р. о 21:44 год.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи приписи ч. 1 ст. 180 ГПК України, Приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс" мало право подати зустрічну позовну заяву одночасно із поданням відзиву на позов, тобто до 05.06.2025 р. включно.
Так, 04.06.2025 р. через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив, однак зустрічна позовна заява подана до суду 25.09.2025 р., тобто поза межами строку для подання відзиву на позов.
Клопотання заявника про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову у справі № 911/1462/25 обгрунтоване тим, що ним було подано заяву про залучення до розгляду справи № 911/1462/25 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київської обласної військової адміністрації. Зазначає, що останній, поряд зі сторонами, нормативно визначений як учасник процедури щодо організації взаєморозрахунків. Те, що відповідний договір досі не укладено, не є виною ПКПП "Теплокомунсервіс", а зумовлено відсутністю наданих субвенцій, як у 2021 році, так і у наступних роках. Тому, враховуючи заперечення ГК "Нафтогаз Трейдинг", є необхідність в судовому порядку привести у відповідність умови договору № 3581-ПСО(ТКЕ)-17 від 14.10.2022 р. до законодавчо встановленого порядку.
Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що Приватним комунально-побутовим підприємством "Теплокомунсервіс" не обґрунтовано наявності поважних причин пропуску процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви у справі № 911/1462/25.
Крім цього, судовою колегією враховано, що процесуальний закон не надає можливості суду продовжити строк понад термін, визначений ст. 165 ГПК України.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 р. у справі «Наталія Михайленко проти України").
У відповідності до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, враховуючи невідповідність зустрічного позову вимогам ст. 180 ГПК України, суд першої інстанції обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву Приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс".
При цьому, позивач за зустрічним позовом не позбавлений права у встановленому законодавством порядку окремо передати спір на вирішення суду в позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.
За вказаних обставин колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 01.10.2025 р. у справі № 911/1462/25.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.10.2025 р. у справі № 911/1462/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко