вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2025 р. Справа№ 910/14062/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко О.В.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 16.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 (повний текст складено 02.06.2025)
у справі № 910/14062/24(суддя - Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ"
до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"
про стягнення 11 187 113, 39 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 9 816 233,89 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 386 776,75 грн та інфляційні втрати у розмірі 916 703,65 грн (з врахуванням зменшення розміру позовних вимог викладених у відповіді на відзив).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ" заборгованість у розмірі 8 236 338, 96 грн, 3% річних у розмірі 386 776, 75 грн, інфляційні втрати у розмірі 916 703, 65 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 133 436, 57 грн. Провадження у справі №910/14062/24 в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" суми заборгованості у розмірі 1 579 894, 93 грн закрито. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ" з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору у розмірі 808, 79 грн, сплачений на підставі платіжної інструкції №549 від 14.11.2024.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 23.06.2025 (згідно дати звернення до засобів поштового зв'язку) Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/14062/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 по справі № 910/14062/24 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення у відповідній частині, котрим відмовити у повному обсязі Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ" у задоволенні позовних вимог.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що судом першої інстанції не враховано наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин наказів Міненерго №140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію у спірний період.
Апелянт вказує, що регулятором визначено, що, окрім суми сплачених авансових платежів за відповідний розрахунковий період, врахуванню підлягає також розмір перерахованих коштів від ОСП, за укладеним з ним договором.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що за існуючого алгоритму розрахунків, обов'язок Гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді.
Скаржник зазначає, що враховуючи існуючий борг позивача перед відповідачем за Договором, в силу положень пп. 12 п. 1 постанови НКРЕКП № 332, позовні вимоги в частині стягнення з Гарантованого покупця в сумі 2 105 770,29 грн задоволенню не підлягають.
Скаржник вказує, що за висновками ОП КГС ВС у справі № 910/4439/23 до часу втрати чинності наказу Міненерго № 206, а саме до 01.05.2024, законодавством України були встановлені обмеження щодо розміру коштів, що підлягали сплаті виробникам ВДЕ, тому відсутні правові підстави для застосування до відповідача наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тому з урахуванням висновків ОП КГС ВС у справі № 910/4439/23 суд помилково стягнув 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих до 01.05.2024.
Скаржник вважає, що розмір заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат має бути зменшений судом до мінімального можливого -1 гри.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що на спірні правовідносини поширюються положення пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП № 332 щодо зупинення нарахування і стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у спірній частині.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 відмовлено Державному підприємству "Гарантований покупець" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/14062/24 залишено без руху. Роз'яснено Державному підприємству "Гарантований покупець", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.
03.07.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025, а саме докази сплати судового збору на суму 214 645, 94 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №733 від 01.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/14062/24. Витребувао матеріали справи № 910/14062/24 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/14062/24 у судовому засіданні 20.08.2025.
17.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що спеціальні умови Договору та Порядку. Договір та Порядок купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом від 26.04.2019 визначають механізм оплати, в тому числі і остаточний розрахунок, який не може бути обмежений наказом №206 без внесення змін до самого Порядку або Договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ" вказує, що обмеження, встановлені наказом №206, не скасовують зобов'язань за договором. Наказ Міністерства енергетики України №206 встановлює лише обмеження щодо розміру виплат за перші 10 днів розрахункового місяця та не впливає на обов'язок виконати повний розрахунок за поставлену електричну енергію, визначений у пункті 10.4 Порядку.
Позивач зазначає, що наказ № 206 не скасовує загальні положення Цивільного кодексу України та умови договору, які зобов'язують покупця (в даному випадку, ДП "Гарантований покупець") повністю розрахуватися за придбану електричну енергію. Обмеження, введені наказом, стосуються лише порядку та розміру проміжних платежів за певний період, але не впливають на кінцевий обов'язок здійснити остаточний розрахунок відповідно до пункту 10.4 Порядку та умов укладеного Сторонами Договору.
Відзив також вмотивовано тим, що накази № 140 та № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.
Накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов'язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами договору».
Позивач зазначає, що факт наявності боргу НЕК «Укренерго» перед Відповідачем не є підставою для невиконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань перед Позивачем.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ" вказує, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність (прозорість) вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо характеру, змісту, умов виконання та розміру зобов'язань. Таким чином, зобов'язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається (постанова Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18).
Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3 % річних, не є штрафними санкціями.
Посилання Відповідача на те, що Позивач не поніс збитків у зв'язку з простроченням виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань є необгрунтованими, оскільки для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат не потрібно доводити наявність збитків у кредитора. Право на стягнення 3 % річних та інфляційних втрат залежить лише від факту прострочення боржником своїх грошових зобов'язань.
Судове засідання призначене до розгляду 20.08.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді та членів колегії суддів у відпустках.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 910/14062/24 за апеляційною скаргою Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 на 16.09.2025
У судове засідання, що відбулось 16.09.2025 з'явились представники позивача та відповідача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.11.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та ТОВ "Енерджі Стрім" (далі - ВАД) укладено Договір №15878/01.
Додатковою угодою № 250/01 від 30.06.2019 до Договору № 15878/01 від 30.11.2018 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та викласти умови договору № 15878/01 від 30.11.2018 у новій редакції.
В подальшому, сторонами до вказаного Договору було додаткові угоди, зокрема, №1285/01/20 від 28.04.2020, №81/01/21 від 25.01.2021, відповідно до яких умови Договору доповнювались та викладались в новій редакції (далі - Договір з урахуванням вказаних додаткових угод)
Згідно з п.1.1. Договору ТОВ "Енерджі Стрім" (далі - продавець за "зеленим" тарифом) зобов'язується продавати, а Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець) зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804.
За цим Договором гарантований покупець зобов'язується надавати, а продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами. (п.1.2. Договору)
Згідно з п. 2.3 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до п. 2.4 Договору продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.
Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці. (п.2.5. Договору)
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. (п. 3.1 Договору).
Згідно з п. 3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №15878/01 від 30.11.2018 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленої позивачем електроенергії за період часу з жовтня 2021 року, лютого-грудня 2022 року, лютого-липня 2023 року, вересень-жовтень 2023 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9816233,89 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 386776,75 грн та інфляційні втрати у розмірі 916703,65 грн.
Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно з п. 8.3 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями Товариства.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця Підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.
Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від Товариства акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у такі три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП розміру вартості послуги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, за період часу з жовтня 2021 року, лютого-грудня 2022 року, лютого-липня 2023 року, вересень-жовтень 2023 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором, здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка була прийнята ДП "Гарантований покупець" без заперечень та зауважень, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування.
Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача, та містять печатки підприємств,
За умовами укладеного сторонами договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої Підприємству в тому числі за спірний період.
Вказане, не заперечується й самим відповідачем.
Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4 Порядку купівлі, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період часу з жовтня 2021 року, лютого-грудня 2022 року, лютого-липня 2023 року, вересень-жовтень 2023 року є таким, що настав.
Проте, судом встановлено, що у визначений строк відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, здійснивши лише часткову оплату поставленої електроенергії, у зв'язку з чим, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду та зменшення розміру позовних вимог, заборгованість відповідача становила 9 816 233,89 грн
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідачем після звернення позивача до суду було частково оплачено суму заборгованості на суму 1 579 894,93 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій від 31.01.2025 №446 194, від 31.12.2024 №438 109, 26.12.2024 №435 448, від 31.01.2025 №447 010, від 31.01.2025 №449 556, від 31.12.2024 №440 603,від 26.12.2024 №436 245 та від 31.05.2025 №448 715.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 579 894,93 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.
Одночасно судом першої інстанції вірно встановлено наявність заборгованості відповідача за Договором у загальному розмірі 8 236 338,96 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Отже, враховуючи те, що сума заборгованості відповідача у розмірі 8 236 338,96 грн грн, за поставлену йому позивачем електричну енергію відповідно до Договору за спірний період підтверджена належними та допустимими доказами, та станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів повного погашення відповідачем суми боргу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 1 189 222,49 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 437 065,93 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних у розмірі 386 776,75 грн та інфляційні втрати у розмірі 916 703,65 грн, враховуючі сукупні індекси інфляції за період квітень 2023 року - жовтень 2024 року - 110,5%; за період червень 2024 - жовтень 2024 - 106,2%, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вірними сумами 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача є 386 776,75 грн - 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 916 703,65 грн - інфляційні втрати, а відтак позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
В свою чергу, накази №140 та №206 хоча і закріплюють забезпечення виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел, мінімальною оплатою, однак не звільняють відповідача від обов'язку повного розрахунку.
Метою наказів №140 та № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.
Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 зазначено, що надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об'єднана палата висновує, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом" № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами у справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.
Разом з цим, об'єднана палата наголошує на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії") строк виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку № 641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у наказах № 140 та № 206.
За висновками об'єднаної палати, положення наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.
Поряд з цим, об'єднана палата звернула увагу на те, що Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 року скасувало дію Наказу № 206 від 15.06.2022 року, яким встановлювались для ДП "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані доводи скаржника в частині наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин наказів Міненерго №140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію у спірний період
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що вказані вище накази не є підставою для відповідача не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами Договору.
03.04.2024 НКРЕКП прийнято постанову № 652 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану". В результаті внесення змін абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" викладено у такій редакції: "Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.".
Разом з тим, наведені положення постанови НКРЕКП не передбачають автоматичного зарахування боргу, а передбачають право відповідача на вчинення дій зі зменшення рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
Водночас, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, направлених на врегулювання відповідних правовідносин, зокрема, шляхом направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, підписання акту звірки взаєморозрахунків тощо.
Отже доводи скаржника в частині на спірні правовідносини поширюються положення пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП № 332 щодо зупинення нарахування і стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у спірній частині, колегією суддів відхиляються у відповідній частині, як необгрунтовані.
Щодо посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин та заявленого клопотання про зменшення розміру 3% річних, суд першої інстанції вірно зазначає наступне.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
З огляду на викладене, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 на який посилається відповідач, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
Враховуючи норми чинного законодавства України та умови Договору, суд зазначає, що належних та допустимих доказів наявності форс-мажорних обставин матеріали справи не містять, зокрема, відповідачем не надано сертифікату про форс-мажорні обставини, який би встановлював наявність форс-мажорних обставин саме за Договором №15878/01 від 30.11.2018.
Клопотання відповідача про зменшення розміру трьох процентів річних не підлягає задоволенню, оскільки три проценти річних, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, так само як і інфляційні нарахування на суму боргу. Вони виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СТРІМ" заборгованісті у розмірі 8 236 338, 96 грн, 3% річних у розмірі 386 776, 75 грн, інфляційних втрат у розмірі 916 703, 65 грн, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 133 436, 57 грн та закриття провадження у справі №910/14062/24 в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" суми заборгованості у розмірі 1 579 894, 93 грн
З огляду на викладене, апеляційна скарга Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/14062/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/14062/24 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 11.11.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.В. Тищенко
О.М. Сибіга