вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. Справа№ 920/405/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи - підприємця Давиденка Володимира Анатолійовича
на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2025 (повне рішення складено та підписано 01.08.2025)
у справі № 920/405/25 (суддя Котельницька В. Л.)
за позовом Фізичної особи - підприємця Аракеляна Сергія Віталійовича
до Фізичної особи - підприємця Давиденка Володимира Анатолійовича
про стягнення 423 363,22 грн
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2025 Фізична особа - підприємець Аракелян Сергій Віталійович звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Фізичної особи підприємця Давиденка Володимира Анатолійовича про стягнення 423 363,22 грн заборгованості, з яких 70 000,00 грн основного боргу, 3 196,56 грн інфляційних втрат, 591,66 грн 3 % річних та 423 363,22 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 21.05.2024 №2/24 в частині своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 70 000,00 грн попередньої оплати за договором, 349 575,00 грн пені, 3196,56 грн інфляційних збитків та 591,66 грн 3 % річних.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду Сумської області від 31.07.2025 у справі №920/405/25 позов задоволено частково та стягнуто з фізичної особи підприємця Давиденка Володимира Анатолійовича на користь фізичної особи підприємця Аракеляна Сергія Віталійовича 70000,00 грн авансового платежу, 3196,56 грн інфляційних збитків, 528,55 грн 3% річних, 35000,00 грн пені, а також 5154,75 грн судового збору. В решті позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач умови договору та специфікації щодо поставки товару у період з 21.05.2024 до 20.06.2024 не виконав, чим порушив свій обов'язок за договором щодо своєчасної поставки товару. Ні договір ні специфікація не містять вимоги сплати позивачем 30% вартості товару для виникнення у відповідача обов'язку з поставки товару.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 31.07.2025 у справі № 920/405/25, Фізична особа - підприємець Давиденко Володимир Анатолійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 530, 538, 549, 693 ЦК України, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
При цьому скаржник зазначає, що позивачем всупереч умов договору не виконано зобов'язання зі сплати попередньої оплати у розмірі 30 %, що складає 88 500 грн, а відтак, у відповідача не виникло зобов'язання з поставки товару, що відповідає п. 3.5 договору.
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не впливають на законність прийнятого рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця Давиденка Володимира Анатолійовича на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2025 у справі № 920/405/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.10.2025.
Учасники справи явку своїх представників у судове засідання 27.10.2025 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об'єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 27.10.2025.
Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору поставки від 21.05.2024 №2/24, укладеного між фізичною особою підприємцем Аракелян Сергієм Віталійовичем, як покупцем, та фізичною особою-підприємцем Давиденко Володимиром Анатолійовичем, як продавцем, останній зобов'язався поставити и передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, іменовану далі за текстом договору - товар.
Згідно з п. 1.2 договору характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість товару, що поставляється за даним договором, зазначається сторонами в Специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що товар поставляється продавцем покупцеві партіями, на кожну партію товару покупець виписує товарну накладну.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що право власності на товар, переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару покупцеві або уповноваженої ним особі та оформлення (підписання) сторонами товарно-транспортних документів.
В п. 2.2 договору визначено, що порядок і строки поставки товару - не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання дійсної угоди. У разі необхідності узгоджуються сторонами в Специфікації.
Згідно з пунктом 3.1 договору умови оплати та поставки товару узгоджуються сторонами в Специфікації до договору.
Пунктами 3.5, 3.6 договору погоджено, що розрахунки проводяться шляхом 30% передплати покупцем вартості товару (партії товару) після підписання відповідної специфікації, після чого продавець передає товар у власність покупця, на підставі видаткових накладних.
Покупець здійснює оплату залишкових 70 % коштів після повної поставки товару (партії товару).
Строк (термін) поставки товару - не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації (пункт 4.4 договору).
Згідно з п. 4.6 договору датою поставки товару вважається дата отримання покупцем та оформлення уповноваженими представниками сторін, у встановленому чинним законодавством порядку актів прийому-передачі товару та/або видаткових накладних.
Пунктом 4.11 договору передбачено, що продавець вважається таким, що виконав зобов'язання з поставки товару, якщо він поставив товари в пункт поставки з усією товаросупровідною документацією, що вимагається відповідно до чинного законодавства України та цим договором, і якщо внаслідок приймання товару було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам та умовам цього договору.
Продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (пункти 5.3.1 та 5.4.1 договору).
Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару (партії товару) на умовах, передбачених договором про закупівлю; прийняти від продавця товар (партію товару) у власність у місці передачі товару (пункти 5.1.1 та 5.1.2 договору).
Пунктами 7.1, 7.2 договору встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні сторонами прийнятих на себе зобов'язань вони несуть відповідальність згідно до діючого законодавства України.
При порушенні строків поставки товару продавець сплачує покупцеві неустойку у вигляді пені, у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого вчасно товару, за кожний день прострочення.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами й діє до 31 грудня 2024 року, але в кожному разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Специфікацією від21.05.2024 №1 сторонами погоджено, що відповідач поставляє позивачу товар загальною вартістю 295000,00 грн (дошка необрізна в кількості 10 м3 за ціною 11500,00 грн/м3 вартістю 115000,00 грн та дошка обрізна в кількості 10 м3 за ціною 18000,00 грн/м3 вартістю 180000,00 грн).
Покупець оплачує товар в наступному порядку: передплата 30%, після отримання товару здійснюється сплата залишкових 70 % коштів.
Строк поставки товару: протягом 30 днів із моменту підписання договору та дійсної специфікації.
Адреса поставки: Україна, 84200, Донецька обл., Краматорський район, селище Біленьке, вулиця Дніпропетровська, 167 (п. 4 специфікації №1 від 21.05.2024).
На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 70000,00 грн як передплату за договором (55000,00 грн - 29.05.2024 та 15000,00 грн - 03.06.2024), що підтверджується випискою про рух коштів від 17.12.2024.
Відповідач, в свою чергу, свого зобов'язання з поставки товару не виконав, у зв'язку з чим позивач 05.11.2024 направив відповідачу претензію від 01.11.2024 №34 з вимогою повернути 70000,00 грн сплачений аванс та оплатити неустойку відповідно до п. 7.2 договору.
Залишення вказаною претензії без задоволення і стало підставою для звернення ФОП Аракеляном Сергієм Віталійовичем з позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).
Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2024 між фізичною особою-підприємцем Давиденко Володимиром Анатолійовичем (далі продавець, відповідач) та фізичною особою підприємцем Аракелян Сергієм Віталійовичем (далі покупець, позивач) укладено договір поставки №2/24, за яким відповідач зобов'язується поставити и передати у власність позивача товар, характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість якого зазначається сторонами в специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною, а покупець - прийняти та оплатити його вартість.
Відповідно до п. 2.2 договору порядок і строки поставки товару - не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання дійсної угоди. У разі необхідності узгоджуються сторонами в Специфікації.
За пунктом 3.1 договору умови оплати та поставки товару узгоджуються сторонами в Специфікації до договору.
Згідно з п. 3.5 договору розрахунки проводяться шляхом 30% передплати покупцем вартості товару (партії товару) після підписання відповідної специфікації, після чого продавець передає товар у власність покупця, на підставі видаткових накладних.
Відповідно до п. 3.6 договору покупець здійснює оплату залишкових 70 % коштів після повної поставки товару (партії товару).
В специфікації № 1 до договору від 21.05.2024 погоджено найменування та ціну товару, адресу поставки, а також строк поставки - протягом 30 днів із моменту підписання договору та дійсної специфікації.
Також, у специфікації №1 сторони погодили, що покупець оплачує товар в наступному порядку: передплата 30%, після отримання товару здійснюється сплата залишкових 70 % коштів.
Таким чином, укладеним сторонами договором з урахуванням специфікації № 1 до нього чітко погоджено строк поставки товару - протягом 30 днів із моменту підписання договору та дійсної специфікації.
При цьому, як вірно враховано судом, ані договір, ані зазначена специфікація не містять вимоги сплати позивачем 30% вартості товару для виникнення у відповідача обов'язку з поставки товару.
За таких обставин посилання скаржника на те, що у зв'язку із невнесенням позивачем у повному розмірі 30 % передоплати, у нього не виникло зобов'язання з поставки товару, є безпідставним.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, сформувала правовий висновок, згідно з яким аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар який має бути поставлений. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов'язання повернути покупцю суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням.
Вказане зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України виникає в особи, яка отримала попередню оплату і не виконала обов'язку з поставки, фактично у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами строку поставки, після настання якого постачальник (продавець) має усвідомлювати протиправний характер неповернення грошових коштів.
Тобто, за висновками Великої Палати Верховного Суду у постачальника (продавця) виникає зобов'язання повернути покупцю суму передоплати (сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 та ч. 1 ст. 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За положеннями статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 7.2 договору при порушенні строків поставки товару продавець сплачує покупцеві неустойку у вигляді пені, у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого вчасно товару, за кожний день прострочення.
З огляду на викладене правомірним є висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми сплаченої позивачу передоплати з урахуванням неустойки, інфляційних втрат та 3 % річних.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Давиденка Володимира Анатолійовича залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2025 у справі № 920/405/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 10.11.2025 (у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ходаківської І. П. на лікарняному з 28.10.2025 по 09.11.2025).
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова