вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" жовтня 2025 р. Справа№ 910/9905/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Фрідман В.Б.;
від відповідача: не з'явився, про дату місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025
про відмову у забезпеченні позову
у справі № 910/9905/25 (суддя Привалов А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкам Трейд»;
про стягнення 13 050 502,19 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала мотивована тим, що як вбачається з поданої до суду заяви, заявником жодними належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах суми позовних вимог може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі. Таким чином, суд відзначає, що саме лише припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25. Прийняти нове рішення, яким: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Юкам Трейд» та на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках (IBAN) в фінансових установах та/або банках, та належать ТОВ «Юкам Трейд» в межах ціни позову в сумі 13 050 502,19 грн.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає, що в своїй позовній заяві посилався на те, що відповідач вже тривалий час не виконує свої зобов'язання перед заявником, отримав але не бажає підписувати акт звірки взаємних розрахунків при чіткому розумінні наявності заборгованості, означене в повній мірі свідчить про те, що відповідач не бажає та має наміру добровільно виконувати взяті на себе зобов'язання.
Крім цього, позивачем зазначено згідно Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу відповідача становить 1000,00 грн, що очевидно є недостатнім для виконання грошового зобов'язання перед позивачем. Також заявником було зазначено, що згідно цього ж витягу та структури власності товариства, його власник - Казначеєва Ольга Дмитрівна, має не повну адресу - Україна, 60420, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Карапчів, без відповідного зазначення назви вулиці та номеру будинку, що може вказувати на бажання кінцевого бенефіціара уникнути відповідальності при стягненні з неї солідарної або субсидіарної відповідальності в межах справи про визнання банкрутом юридичної особи згідно норм Кодексу України з питань банкрутства.
Також, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з квітня 2025 року Київським окружним адміністративним судом розглядається справа № 320/17136/25 щодо оскарження відповідачем визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення рішення від 14.11.2024 №1331200413 та штрафу у сумі 525955,59 грн, тобто рішення не на користь відповідача у цій справі також може негативним чином вплинути на виконання цим товариством рішення, що буде ухвалено у справі № 910/9905/25.
Скаржник вважає, що судом абсолютно не було звернено увагу на Фінансову звітність малого підприємства (баланс та звіт про фінансові результати) за І півріччя 2025 року, згідно із яким - вартість основних засобів станом на 30 червня 2025 року складає 232000,00 грн., із чого слідує, що накладення стягнення на основні засоби відповідача не забезпечить навіть 2% від позовних вимог, що вже відповідним доказом та підставою для забезпечення позову. Згідно означеного документа - запаси (готова продукція) станом на 30 червня 2025 року складає 46 583 700,00 грн, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 397 582 500,00 грн, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом складає 27 876 400,00 грн; інша поточна дебіторська заборгованість складає 12 522 800,00 грн, при цьому сума грошових коштів на рахунках складає 664700,00 грн.
Скаржник вважає, що виходячи з наявної великої суми дебіторської заборгованості, відповідач має всі можливості розрахуватися за поставлений позивачем товар, але цілеспрямовано не робить цього. Також скаржник зазначає, що виходячи з показників балансу та звіту про фінансові результати, забезпечення позову, заявлене заявником, абсолютно не вплине на господарську діяльність відповідача проте забезпечить належне виконання рішення суду.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що скаржник в апеляційній скарзі не надав додаткових доказів і аргументів, які суд не врахував при розгляді заяви, а фактично сформував свою позицію, яка була викладена в заві про забезпечення позову. На даний час подано лише позовна заява і призначено розгляд справи відносно заборгованості, яка визначена позивачем і не підтверджена рішення суду. Тільки після рішення суду можливо говорити, що сума позовних вимог є законною і такою, що підлягає стягненню. Позовні вимоги складаються не лише із суми боргу, а ще із штрафних санкцій та понесених витрат, які можуть бути не визнані в рішенні суду або розмір змінений.
Щодо посилання позивача на підставу, що відповідач не підписав Акт звірки взаєморозрахунків. Хотілося б наголосити, що відповідач не зобов'язаний підписувати Акт звірки взаєморозрахунків в редакції визначеній позивачем, тим паче, якщо є розбіжності з цього приводу.
Стосовно розміру статутного капіталу підприємства ТОВ «Юкам Трейд», то законодавством не визначено зобов'язання, щодо розміру статутного капіталу і залежність його від зобов'язань по господарським операціям. Це лише припущення Позивача, що розмір статутного капіталу може вплинути на спосіб розрахунків. Товариства окрім сформованого в грошовому еквіваленті статутного капіталу можуть бути інші активи. З приводу інформації, яка визначена у відкритих держалах і стосується місця реєстрації Засновника Казначеєвої Ольги Дмитрівни, ні як не впливає на розрахунки між контрагентами, адже на підставі рішення суду стягуються грошові кошти і інформація завжди береться не із відкритих даних, а на підставі наданих документів. Поставляючи товар позивач не переймався з цього приводу. Щодо наявності поданої позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду з приводу оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень рішень, зазначаємо, що позивач не є стороною провадження і не знає предмету позову і стверджувати, що суд відмовить в задоволені адміністративного позову передчасне. Виходячи із часового проміжку розгляду справи, то в господарських судах справи розглядаються швидше.
Також відповідач вказує на те, що він активно веде претензійно-позовну роботу стосовно існуючої заборгованості. Відправляються ряд претензій та йде підготовка до подачі позовної заяви до суду. Відповідач здійснює господарську діяльність в рамках закону. Так як основним видом діяльності є закупівля та продаж сільськогосподарської продукції, а зараз як раз активний період укладення договорів поставки.
Відповідач зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що майно, грошові кошти та інше можуть зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, водночас, у відповідача є договори по яким не виконані платіжні зобов'язання зі сторони контрагентів, також Товариство здійснює активну закупівлю та накопичення товарі - ці всі дії свідчать про реальне здійснення господарської діяльності і не зменшення своїх активі, а навпаки збільшення. В свою чергу вже у заключній частині апеляційної скарги, сам же скаржник посилається та те, що у відповідача є достатньо коштів на покриття заборгованості у разі якщо буде прийнято рішення про задоволення позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9905/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 151,40 грн;
05.09.2025 (через систему «Електронний суд») до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору № 0332-9957-2033-03338 від 05.09.2025 у розмірі 151,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25. Призначено справу № 910/9905/25 до розгляду у судовому засіданні 07.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/9905/25 розглядалась протягом розумного строку.
Явка представників сторін та позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25 скасувати, прийняти нове рішення, яким: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Юкам Трейд» та на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках (IBAN) в фінансових установах та/або банках, та належать ТОВ «Юкам Трейд» в межах ціни позову в сумі 13 050 502,19 грн.
Представник відповідача у судове засідання 07.10.2025 не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкам Трейд» про стягнення 13 050 502,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу (поставки) № С-2730-W від 07.02.2025, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11 650 052,36 грн, за прострочення сплати якої нараховані пеня в розмірі 747 039,65 грн, інфляційні втрати - 508 821,86 грн та 3% річних - 144 588,32 грн.
12.08.2025 через систему «Електронний суд» позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно та на грошові кошти в межах ціни позову 13 050 502,19 грн, що належать ТОВ «Юкам Трейд».
Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ «Юкам Трейд» було отримано від позивачу вимогу про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення, а також отримання і не підписання акту звірки взаємних розрахунків при чіткому розумінні наявності заборгованості, свідчить про те, що відповідач не має наміру добровільно виконувати взяті на себе зобов'язання та, отримавши позовну заяву, з метою подальшого ухилення від виконання зобов'язань може розпорядитись належним йому майном шляхом відчуження його будь-яким третім особам, а також вивести з рахунків належні йому грошові кошти.
Також в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу ТОВ «Юкам Трейд» становить 1000,00 грн, що очевидно є недостатнім для виконання грошового зобов'язання перед позивачем. Крім цього, згідно цього ж витягу та структури власності товариства, його власник - ОСОБА_1 , має не повну адресу - Україна, 60420, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Карапчів, без відповідного зазначення назви вулиці та номеру будинку, що може вказувати на бажання кінцевого бенефіціара уникнути відповідальності при стягненні з неї солідарної або субсидіарної відповідальності в межах справи про визнання банкрутом юридичної особи згідно норм Кодексу України з питань банкрутства.
Позивач також зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з квітня 2025 року Київським окружним адміністративним судом розглядається справа № 320/17136/25 щодо оскарження ТОВ «Юкам Трейд» визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 14.11.2024 №1331200413 та штрафу у сумі 525 955,59 грн. Ураховуючи зазначене та у випадку прийняття рішення не на користь ТОВ «Юкам Трейд» в адміністративні справі, це також може негативним чином вплинути на виконання відповідачем рішення, що буде ухвалено у справі № 910/9905/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали оскарження, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
До того ж, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що під час розгляду даної справи відповідач вчиняє дії, направлені на відчуження ним майна та грошових коштів, що належать на праві власності останньому, при цьому, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника
Також позивачем не доведено, що грошові кошти, наявні у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю, так само як і не доведено, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення виконання рішення суду у даній справі (у випадку його задоволення).
Посилання скаржника на відсутність добровільного виконання зобов'язань відповідача перед позивачем та тривалий час невиконання такого зобов'язання, не є самостійною достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, так само, як і розмір статутного капіталу та реєстрація власника - Казначеєвої Ольги Дмитрівни з неповною адресою, без відповідного зазначення назви вулиці та номеру будинку, не є достатніми підставами для забезпечення позову у визначений позивачем спосіб.
Доводи про наявність справи № 320/17136/25 щодо оскарження ТОВ «Юкам Трейд» визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 14.11.2024 № 1331200413 та штрафу в сумі 525 955,59 грн, як підстава для забезпечення позову, оцінюються колегією суддів критично, оскільки зазначена сума штрафу складає приблизно 4% від заявленої до стягнення суми у справі № 910/9905/25, при цьому, зазначене не свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення виконання рішення суду у справі № 910/9905/25.
Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує значний обсяг дебіторської заборгованості відповідача, яку також не заперечує позивач.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову.
Окремо колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що реалізація права на забезпечення позову не може бути використана в якості тиску на особу для спонукання її до здійснення оплати заборгованості до винесення рішення суду за наслідками розгляду справи по суті.
Отже, припущення заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Заявником не наведено суду переконливого обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову; не доведено необхідності обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача на даному етапі судового розгляду; не вмотивовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Заява позивача про забезпечення позову не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, як і доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача зі сторони відповідача, водночас факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань чи неналежного його виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та саме по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Водночас, у разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, позивач не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, заслухавши представника позивача, враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування обставин, які є підставами для накладення арешту на грошові кошти відповідача та яким чином невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, у зв'язку із чим підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі не є такими, що можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвестиційна Група» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи № 910/9905/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 10.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич