вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" листопада 2025 р. Справа№ 910/268/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання
від позивача: ОСОБА_3
від відповідача: Гаврилова О.Ю.,
від третіх осіб: 1-Конопля А.М. , 2-3 не з'явились; 4 - Вадим Кізленко; 5 - не з'явились;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025
про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення доказів
у справі № 910/268/23 (суддя Босий В.П.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_2
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»
3. Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
5. Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»
про стягнення 45 979 796 953,50 грн
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 відмовлено в задоволені заяви Компанії Ferrexpo AG про забезпечення доказів.
Ухвала мотивована тим, що наведені заявником обґрунтування щодо необхідності забезпечення доказів є лише припущеннями заявника та не підтверджені належними та допустимими доказами. Об'єктивних фактів на підтвердження того, що докази про забезпечення яких порушує питання заявник, не будуть збережені в майбутньому, у заяві не наведено. Заявником належними і допустимими доказами не доведено існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений чи спотворений або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов'язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із постановленими ухвалами, Компанія Ferrexpo AG звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти та розглянути апеляційну скаргу Ferrexpo AG на ухвали Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 та 27.08.2025 у справі № 910/268/23; скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 про відмову в задоволенні клопотання Ferrexpo AG про забезпечення вимог кредиторів; задовольнити заяву про забезпечення доказів; заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передавати матеріали кредитних справ без виготовлення їх дублікатів копій позичальникам; заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передавати документи, які мають відношення до позивальників, зазначених в п. 4 прохальної частини апеляційної скарги, включаючи звіти, які були підготовленні суб'єктами оціночної діяльності, документи, пов'язанні з підготовкою та проведенням торгів (аукціонів) з реалізації права вимоги тощо, без виготовлення дублікатів; скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 у справі № 910/268/23 про поновлення провадження у справі; судові витрати покласти на позивача у справі.
15.09.2025 від Компанії Ferrexpo AG до суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якій просить прийняти та розглянути доповнення до апеляційної скарги, скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 про відмову в задоволенні клопотання компанії Ferrexpo AG про забезпечення доказів. Задовольнити заяву про забезпечення доказів. Заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передавати матеріали кредитних справ без виготовлення їх дублікатів копій наступним позивальникам:
ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод» (ідентифікаційний код 00210890);
ПАТ «Авторадіатор» (ідентифікаційний код 00232093);
ПАТ «Кам'янець-Подільськавтоагрегат» (ідентифікаційний код 00232130);
ПАТ «Київмедпрепарат» (ідентифікаційний код 00480862);
ПАТ «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» (ідентифікаційний код 00480922);?
ПАТ «Затисянський хімічний завод» (ідентифікаційний код 05792908);
ПАТ «Галичфарм» (ідентифікаційний код 05800293);
ПАТ «Суднобудівний завод «Залів» (ідентифікаційний код 14307251);
ТОВ «Восток-Руда» (ідентифікаційний код 19354901);
ПрАТ «Готель Салют» (ідентифікаційний код 22950541);
Дочірнє підприємство «Залів-Порт» (ідентифікаційний код 25139503);
ПАТ «Кременчукм'ясо» (ідентифікаційний код 30068026);
ПрАТ «Укренергозбут» (ідентифікаційний код 30167642);
ПрАТ «Росава» (ідентифікаційний код 30253385);
ТОВ «Промінек» (ідентифікаційний код 31087034);
ТОВ «ПрогресГруп» (правонаступник ТОВ «Торговий дім заводу «Прогрес») (ідентифікаційний код 31089115);
ТОВ «Валса ГТВ» (ідентифікаційний код 32123992);
ТОВ «Хімреактив» (ідентифікаційний код 32344814);
ТОВ «Валса» (ідентифікаційний код 32944951);
ТОВ «Ворскла сталь» (ідентифікаційний код 33285226);
ТОВ «ФК Факторинг» (ідентифікаційний код 34532977);
ТОВ «Торговий дім Вагонзавод» (ідентифікаційний код 34749544);
ТОВ «Залив Метал» (ідентифікаційний код 35214288);
ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» (ідентифікаційний код 35713241);
ТОВ «Компанія «Еко-Буд Сервіс» (ідентифікаційний код 35760478);
ТОВ «Торговий дім «Росава» (ідентифікаційний код 36211094);
ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» (ідентифікаційний код 36352420);
ТОВ «Торговий дім «Р енд Р Коммодітіз» (ідентифікаційний код 37317869);
ПАТ «Херсонський завод карданних валів» (ідентифікаційний код 05743013);
ПАТ «АвтоКрАЗ» (ідентифікаційний код 05808735).
Заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передавати документи, які мають відношення до позичальників, зазначених в пункті 4 прохальної частини цих доповнень, включаючи звіти, які були підготовлені суб'єктами оціночної діяльності, документи пов'язані з підготовкою та проведенням торгів (аукціонів) з реалізації права вимоги тощо, без виготовлення їх дублікатів (копій). Скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 в справі № 910/268/23 про поновлення провадження у справі. Судові витрати покласти на позивача у справі.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що звертаючись із адвокатськими запитами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із адвокатськими запитами про надання матеріалів кредитних справ, необхідні документи були надані частково, про що детально зазначено в клопотанні про витребування доказів від 22.07.2024 № 103829. У відповідь на адвокатський запит від 08.07.2024 № 103724 ФГВФО повідомив, що на виконання статті 52-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» документи АТ «Банк «Фінанси та Кредит» передані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на зберігання до Національного банку.
Також скаржник вказує на те, що він звертався до ФГВФО з адвокатським запитом від 28.06.2024 № 103641, в якому просив надати копії планів продажу активів (майна), затверджених ФГВФО, з продажу прав вимоги до коректних боржників АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за конкретними кредитними договорами (згідно наданого у запиті переліку), а також копії пропозицій щодо кожного активу (кредитного договору), лота або пулу (до яких входили такі кредитні договори) відповідно до плату продажу активів (майна) банку, затверджених протоколами МКУА, та висновки за ними, а також копії усіх рішень виконавчої дирекції ФГВФО про затвердження умов продажу прав вимоги за вказаними у адвокатському запиті кредитними договорами з моменту затвердження ліквідаційної маси АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до моменту продажу на аукціонах права вимоги за кредитними договорами, проте, у відповідь Фонд разом із листом від 17.09.2024 № 60-9452/24 надав виключно копії рішень виконавчої дирекції ФГВФО про затвердження умов продажу прав вимоги за вказаними у адвокатському запиті кредитними договорами з позичальниками АТ «Банк «Фінанси та Кредит», а інші запитувані у адвокатському запиті копії документів надані не були та було повідомлено, що відповідно до статті 52-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на зберігання до Національного банку України.
На думку скаржника, існує ризик, що матеріали кредитних справ та документи, які пов'язані з проведеннями торгів з реалізації права вимоги за кредитними договорами, можуть бути втрачені або збирання (подання) відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Скаржник зазначає про те, що суд у справі № 910/6442/23 взяв до уваги, що передача третім особам оригіналів кредитних справ без забезпечення збереження їх копій до моменту звернення банку до суду з вимогами до посадових осіб щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок кредитних операцій, є очевидно нерозумним, такі дії позивача унеможливлюють встановлення всіх необхідних фактичних обставин справи, які згідно з розподілом тягаря доказування повинен довести позивач.
Також скаржник повідомив, що попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу складає 5 000,00 євро у гривневому еквіваленті. Докази, які підтверджують розмір судових витрат будуть подані до Північного апеляційного господарського суду протягом п'яти днів після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції у справі № 910/268/23.
У доповненні до апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що з огляду на відповіді ФГВФО на адвокатські запити, є очевидним, що матеріали більшості кредитних справ не знаходяться в розпорядженні Фонду (ні оригінали, ні навіть їх копії). За свідченнями позивача матеріали кредитних справ були передані Новим кредиторам, які придбали права вимоги за результатами проведених аукціонів, але відповідні докази (щодо передачі кредитних справ), як-то акти приймання-передачі, Фондом надані не були, слід зазначити, що за наявності судового процесу Фонд, щонайменше повинен був залишити у себе копії документів, які входять до доказової бази, необхідної для встановлення обставин, які мають значення для вирішення спору.
Скаржник зазначає, що в запереченнях ФГВФО на заяву про забезпечення доказів взагалі не було зазначено де саме знаходяться звіти, які бути підготовлені суб'єктами оціночної діяльності з оцінки активів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (передували організації аукціонів) та на цю обставину суд першої інстанції уваги не звернув. Також скаржник звертав увагу першої інстанції, що НБУ на адвокатські запити Компанії щодо надання документів не відповідає посилаючись на банківську таємницю або на відсутність правових підстав, проте такий аргумент залишився поза увагою Господарського суду міста Києва.
На думку скаржника, є очевидним, що частина доказів (які входять до доказової бази) не знаходяться у Фонду та наразі є складність встановити де саме, та які саме документи знаходяться у третіх осіб (які не є учасниками справи) і які документи (копії) залишились у розпорядження Фонду. Отримати докази, які були передані третім особам (особливо НБУ), без вжиття процесуальних заходів - витребування доказів практично неможливим, що зумовлює винесення ухвали про забезпечення доказів.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представники відповідача, третьої особи-1, третьої особи-4 у судовому засіданні 03.11.2025 підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 скасувати, вимоги апеляційної скарги задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Інші учасники справи у судове засідання 03.11.2025 не з'явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/268/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 повернуто апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 у справі № 910/268/23. Апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі - ОСОБА_2 .
08.09.2025 (через систему «Електронний суд») до Північного апеляційного господарського суду від представника Компанії Ferrexpo AG надійшла заява у якій зазначено, що чинними в Україні Правилами надання послуг поштового зв'язку не передбачено можливості надсилання закордон кореспонденції з описом вкладення. Таким чином, є неможливим виконання вимоги, визначеної статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, у випадку направлення компанією Ferrexpo AG копії апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.08.2025 в справі № 910/268/23 відповідачу на адресу: 75008, Франція, Париж, Франція, Авеню Ош, 31.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення доказів у справі № 910/268/23. Призначено справу № 910/268/23 до розгляду у судовому засіданні 07.10.2025.
15.09.2025 від Компанії Ferrexpo AG до суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якій просить прийняти та розглянути доповнення до апеляційної скарги, скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 про відмову в задоволенні клопотання компанії Ferrexpo AG про забезпечення доказів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 прийнято доповнення до апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23. Долучено подані матеріали до матеріалів апеляційного провадження. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення (заперечення) протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 продовжено строк розгляду справи № 910/268/23. Відкладено розгляд справи № 910/268/23 за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 на 21.10.2025.
У зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 21.10.2025 о 13 год. 00 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 на 03.11.2025.
03.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» до суду надійшло клопотання про визнання поважними причини неявки представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» адвокат Шевченко Денис Олександрович 03.11.2025 в судове засідання у справі № 910/268/23 та відкласти на іншу дату розгляд справи № 910/268/23 за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23.
Також 03.11.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що Пушина Н.Л., як доцент кафедри приватного права Факультету права та міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, згідно із розкладом навчальних занять, буде задіяна у навчальному процесі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду розглянувши у судовому засіданні 03.11.2025 подані клопотання, враховуючи дискреційні повноваження суду та те, що повторне відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком господарського суду, крім того, згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданих клопотань про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що якщо заявники вважали, що їх позиція може бути додатково обґрунтована, вони не були позбавлені права направити свої аргументи разом із клопотанням у письмових заявах.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що заявники не були позбавлені права скористатись послугами інших адвокатів.
При цьому, у судовому засіданні 03.11.2025 був присутнім представник відповідача - адвокат Гаврилова О.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 клопотання про витребування доказів у справі № 910/268/23 залишено без розгляду.
Протокольною ухвалою у судовому засіданні 03.11.2025 залишено без розгляду відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на апеляційну скаргу та письмові пояснення Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», у зв'язку із поданням зазначеного відзиву та пояснення поза межами строку, встановленого судом.
При цьому, протокольною ухвалою у судовому засіданні 03.11.2025 відмовлено у поновленні ПрАТ «Полтавський ГЗК» строку на подання пояснень, оскільки складне фінансове становище, встановлені на підприємстві обмеження робочого часу, які безпосередньо впливають на своєчасне отримання, підготовку та направлення процесуальних документів, не є поважними причинами пропуску встановленого строку.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, тимчасові непрацездатності суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/268/23 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/268/23 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат», позивача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», про стягнення 45 979 796 953,50 грн.
13.08.2025 до Господарського суду міста Києва від Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) надійшла заява про забезпечення доказів, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення доказів шляхом заборони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та кредит» передавати матеріали кредитних справ без виготовлення їх дублікатів (копій) по позичальникам, які стосуються предмета доказування у даній справи, а також передавати документи які мають відношення до таких позичальників, включаючи звіти, які були підготовлені суб'єктами оціночної діяльності, документи пов'язані з підготовкою та проведенням торгів (аукціонів) з реалізації права вимоги тощо, без виготовлення їх дублікатів (копій).
Заява мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» знаходиться на завершальній стадії ліквідації, право вимоги до позичальників реалізуються третім особам, а на виконання статті 52-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» документи банку передані уповноваженою особою Фонду на зберігання до Національного банку України. Тобто, матеріали кредитних справ, звіти про незалежну оцінку активів, документи, пов'язані з проведенням аукціонів тощо, які необхідні для розгляду справи №910/268/23, передаються третім особам, втрачаються. Таким чином, на думку заявника, існує ризик, що матеріали кредитних справ та документи, які пов'язані з проведенням торгів з реалізації права вимоги за кредитними договорами, можуть бути втрачені або збирання (подання) відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 відмовлено в задоволенні заяви Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) про забезпечення доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приписами статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення доказів в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частинами 2, 3 наведеної статті Кодексу передбачено, що способами забезпечення судом доказів є, зокрема, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
З аналізу даних норм вбачається, що забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження таких доказів. Обґрунтованим є вжиття заходів забезпечення доказів лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Обов'язок щодо обґрунтування необхідності забезпечення доказів згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 111 ГПК України покладається на заінтересовану особу - заявника.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Статтею 110 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
З наведеної норми слідує, що підставами для забезпечення доказів є виключно наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Таким чином, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. Водночас збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Заходи забезпечення доказів вживаються судом саме з метою збереження доказу, на який посилається учасник справи, та запобіганню неможливому або утрудненому поданню учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції, тому такі заходи спрямовані на недопущення знищення чи втрати доказів.
Крім цього, забезпечення доказів надає додаткову гарантію не лише збереження доказів, а й їх дослідження судом, позаяк застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про витребування доказу те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Так, підставою для забезпечення доказів заявник вказує на те, що матеріали кредитних справ, звіти про незалежну оцінку активів, документи, пов'язані з проведенням аукціонів тощо, які необхідні для розгляду справи № 910/268/23, передаються третім особам, втрачаються, тобто, на думку заявника, існує ризик, що матеріали кредитних справ та документи, які пов'язані з проведенням торгів з реалізації права вимоги за кредитними договорами, можуть бути втрачені або збирання (подання) відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що процесуальний механізм забезпечення доказів покликаний насамперед запобігти ймовірній втраті таких доказів у майбутньому. Ризик такої втрати має ґрунтуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Таким чином, саме по собі твердження, що особа володіє певним доказом, а тому має змогу "фізично" знищити його, не є достатнім обґрунтуванням реальності такого ризику.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що наведені заявником обґрунтування щодо необхідності забезпечення доказів є лише припущеннями останнього та не підтверджені належними та допустимими доказами, при цьому об'єктивних фактів на підтвердження того, що докази про забезпечення яких порушує питання заявник, не будуть збережені в майбутньому, у клопотанні не наведено.
Отже, як вбачається зі змісту заяви, заявником жодним чином необґрунтовано ймовірну втрату таких доказів у майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, заява відповідача про забезпечення доказів не містить належного та достатнього обґрунтування необхідності забезпечення доказів, оскільки ним не доведено існування обґрунтованих припущень стосовно того, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим. Заявник не зазначив та не надав доказів на підтвердження можливості втрати доказів чи неможливості їх подання згодом, натомість всі доводи заявника зводяться лише до припущення про ймовірну втрату доказів або утруднення отримання зазначених доказів.
З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів у справі № 910/268/23, а відтак, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у даній справі постановлено з дотриманням норм процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заява Компанії Ferrexpo AG про забезпечення доказів у справі № 910/268/23 задоволенню не підлягає, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23, відсутні.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23, відсутні.
Скаржником не доведено наявності перешкод в отриманні копій витребуваних документів, які наявні у розпорядженні позивача, крім того, як вбачається із відповідей позивача, останнім надавалась інформація щодо місцезнаходження оригіналів документів.
Посилання скаржника на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/6442/23 є безпідставним, оскільки у зазначеній справі розглядались клопотання про витребування доказів.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/268/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/268/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 10.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко