вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" листопада 2025 р. Справа№ 911/845/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 03.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2025 (повний текст підписано 04.08.2025)
у справі №911/845/25 (суддя Гладун А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС-РІЕЛТІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
про стягнення 314466,02 грн.
Короткий зміст позовних вимог
10.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС-РІЕЛТІ" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про стягнення 314466,02 грн боргу за спожиті комунальні послуги за договором оренди №252/1/р/4Ф-2024806 від 03.07.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором зі сплати комунальних послуг (електричної та реактивної енергії, абонентської плати за одиницю теплового навантаження), у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 314 466,02 грн.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що виставлені до компенсації суми відповідають фактичним витратам, які були вже понесені ним перед постачальниками послуг. До листа та до матеріалів справи долучено платіжні інструкції, які стосуються лише оплати послуг з постачання теплової енергії (абонентської плати теплового навантаження). Відсутні будь-які підтвердження щодо оплати вартості електричної та реактивної енергії. Відсутність сплачених позивачем рахунків за електричну та реактивну енергію унеможливлює обов'язковість їх оплати. Крім того, у відповідача відсутні підстави і для компенсації умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, що обумовлювався строком договору, який укладався виключно до 01.10.2024, а саме до початку опалювального періоду. Оскільки у міжопалювальний період споживання теплової енергії не відбувається. Обов'язок орендаря щодо оплати умовно-постійної частини тарифу відсутній. За відсутності підтверджуючих документів згідно з умовами договору оренди, відповідач не вбачає правових підстав для сплати заявленої позивачем заборгованості та рахунків. Також сам факт наявності рахунків-фактур та односторонньо підписаних актів приймання-передачі послуг не може вважатися достатнім доказом виникнення обов'язку відповідача щодо компенсації витрат, особливо з урахуванням того, що акти №3, №4, №5 від 30.11.2024, на які посилається позивач, не підписані відповідачем та не можуть вважатися належним доказом надання послуг у розумінні ч. 1 ст. 76 ГПК України. Вказані акти не підтверджені жодними первинними документами постачальників комунальних послуг (щодо відшкодування вартості електричної та реактивної енергії). Акт звірки розрахунків не підписаний відповідачем, що свідчить про відсутність погодження вказаної в ньому суми заборгованості. Відповідач вважав, що заявлена позивачем до стягнення сума у розмірі 314 566,02 грн є непідтвердженою належними доказами відповідно до вимог договору, необґрунтованою з обсягу, обліку та джерела формування витрат та такою, що не підлягає стягненню в судовому порядку у зв'язку з невиконанням умов, передбачених п. 4.7 договору.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій вказав, що умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплопостачання - це обов'язкова та невід'ємно-постійна складова частина комунальної послуги із теплопостачання, яка надається споживачу безперервно, в тому числі і в міжопалювальний період, та її обсяг, а також обов'язок сплати за її надання якої не залежить від наявності теплопостачання або обсягу теплопостачання, оскільки надання/споживання такої послуги відбувається безперервно. Отже, така послуга має оплачуватись щомісячно відповідно до встановлених тарифів. Посилання відповідача на відсутність підстав для відшкодування таких витрат позивачу у зв'язку із відсутністю надання послуг із теплопостачання є помилковим. Відповідно до актів наданих послуг КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" №1098 від 31.07.2024, від 31.08.2024 та від 30.09.2024 вбачається, що орендодавець від даного виконавця комунальної послуги отримав послугу з умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії. Місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження по вул. Грушевського 73 за липень-вересень 2024 року становить відповідно 24856,20 грн, 25081,42 грн та 25329,59 грн, які оплачені позивачем на підставі платіжних інструкцій №19,20,21 у повному обсязі. Позивач стверджував, що йому має бути відшкодована вартість послуг із умовно-постійної частини двоставкового тарифу за послугу з постачання теплової енергії з урахуванням оподаткування таких платежів 5% + 1 %) в загальному розмірі 79406,91 грн. У зв'язку із чим позивач виставив відповідачу рахунки на оплату №3, №4, №5 від 01.11.2024, які відповідач не оплатив.
Стосовно відшкодування витрат із постачання електричної енергії позивач вказав, що енергопостачальною організацією позивачу виставлено рахунок на оплату спожитої електричної енергії у кількості 39751 кВт, в тому числі за спожиту електричну енергію за вказаним об'єктом за період липень-вересень 2024 року на підставі рахунку від 01.11.2024. Загальний розмір спожитої електричної енергії становить 356062,27 грн, з яких спожита активна електроенергія за об'єктом оренди у кількості 33321,52 кВт/год. становить 298471,39 грн, яку позивач сплатив енергопостачальній організації відповідно до платіжних інструкцій №131, 141, 164. Для відшкодування позивачу підлягає вартість спожитих відповідачем послуг електропостачання протягом дії договору оренди (активна електроенергія) 298471,39 грн, що з урахуванням оподаткування такого платежу 5 %+1% становить 314891,84 грн. Також позивач відповідно до рахунку №7348 від 01.11.2024 та платіжної інструкції №159 від 14.11.2024 сплатив вартість спожитої відповідачем реактивної електричної енергії у кількості 5870,64 кВт/год. на суму 4645,70 грн. Отже, вказані витрати мають бути відшкодовані позивачу, які з урахуванням оподаткування такого платежу 5%+1% становлять 4901,21 грн. Позивач направив відповідачу рахунки №3, № 4, №5 від 01.11.2024 про відшкодування таких послуг, які відповідач не оплатив. Період нарахування, обсяги споживання за об'єктом оренди підтверджується Інформацією ПАТ "Черкасиобленерго" за договором №7348 від 10.10.2023, додатковою угодою про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 10.10.2023, паспортом точок розподілу електричної енергії; відомостями про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії; актом розмежування балансової належності електромереж - додаток 6.2 до договору №7348 від 10.10.2023, однолінійною схемою електропостачання - додаток 7.2 до договору №7348 від 10.10.2023.
Загальна заборгованість відповідача за вказаними комунальними послугами з урахуванням оподаткування таких платежів становить 399199,96 грн. Враховуючи суму сплаченого відповідачем авансового платежу за комунальні послуги 23.08.2024 у розмірі 111720,38 грн та наявності залишку невикористаного авансу 84633,94 грн, позивач зарахував в рахунок погашення вказаної заборгованості. Отже, загальна заборгованість відповідача за спожиті комунальні послуги, яка підлягає відшкодуванню позивачу становить 314566,02 грн (399199,96 - 84633,94), що і є предметом майнових вимог позивача (а.с. 88-91, 93-106).
Ухвалою від 17.03.2025 справа передана за територіальною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.07.2025 у справі №911/845/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС-РІЕЛТІ" 164353,65 грн (сто шістдесят чотири тисячі триста п'ятдесят три гривні 65 копійок) боргу, 1972,71 грн (одну тисячу дев'ятсот сімдесят дві гривні 71 копійку) витрат зі сплати судового збору.
У решті позову про стягнення боргу у розмірі 150 112,37 грн відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 25.08.2025 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 25.08.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про відмову в позові.
Апелянт вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.
Суд першої інстанції взяв за основу рішення акти наданих послуг, які не підтверджують належним чином фактичного надання і прийняття таких послуг відповідачем. У матеріалах справи відсутні підписані уповноваженими представниками відповідача акти, а надані позивачем документи не можуть вважатися належними доказами.
Суд безпідставно визнав їх достатніми, чим порушив вимоги статей 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Виставлені до компенсації суми відповідають фактичним витратам, які були вже понесені перед постачальниками послуг. До матеріалів справи долучено платіжні інструкції, які стосуються лише оплати послуг з постачання теплової енергії (абонентської плати теплового навантаження). Відсутні будь-які підтвердження щодо оплати вартості електричної та реактивної енергії в момент їх споживання.
Відсутність сплачених позивачем рахунків за електричну та реактивну енергію унеможливлює обов'язковість їх оплати.
За відсутності підтверджуючих документів згідно з умовами договору оренди, відповідач не вбачає правових підстав для сплати заявленої позивачем заборгованості та рахунків.
Апелянт вважає, що сам факт наявності рахунків-фактур та односторонньо підписаних актів приймання-передачі послуг не може вважатися достатнім доказом виникнення обов'язку відповідача щодо компенсації витрат, особливо з урахуванням того, що акти №3, №4, №5 від 30.11.2024, на які посилається позивач, не підписані відповідачем та не можуть вважатися належним доказом надання послуг у розумінні ч. 1 ст. 76 ГПК України. Вказані акти не підтверджені жодними первинними документами постачальників комунальних послуг (щодо відшкодування вартості електричної та реактивної енергії).
Акт звірки розрахунків не підписаний відповідачем, що свідчить про відсутність погодження вказаної в ньому суми заборгованості. Відповідач вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума, є непідтвердженою належними доказами відповідно до вимог договору, необґрунтованою з обсягу, обліку та джерела формування витрат та такою, що не підлягає стягненню в судовому порядку у зв'язку з невиконанням умов, передбачених п. 4.7 договору.
Відсутність сплачених Позивачем рахунків за електричну та реактивну енергію унеможливлює обов'язковість їх оплати, в той же час 23.08.2024 відповідач сплатив позивачу авансовий платіж за комунальні послуги у сумі 111 720,38 грн, з яких невикористаний залишок становить 84 633,94 грн. На підтвердження відповідного розрахунку позивачем подано картку рахунку відповідача за період з 01.07.2024 по 07.01.2025.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №911/845/25.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/845/25.
Матеріали справи №911/845/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2025 у справі №911/845/25, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2025.
Явка представників сторін
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.11.2025 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.11.2025 заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив у її задоволенні відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
В судовому засіданні 03.11.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
03.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС-РІЕЛТІ" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (орендар) уклали договір оренди №252/1/р/4Ф-2024 (а.с. 6-9).
Відповідно до умов договору сторони домовилися про наступне:
п. 1.1 - орендодавець передає орендарю, а орендар приймає від орендодавця в платне тимчасове користування на умовах оренди (далі - оренда) нежитлові приміщення та майно, детальна інформація про яке наведена в п.1.2 цього договору (в подальшому - об'єкт) для здійснення господарської діяльності, на умовах, що передбачені цим договором;
п. 1.2.1 - під об'єктом в цьому договорі розуміється нежитлові приміщення 1-го поверху вбудовано-прибудовані, з №4-1 по №4-10, №ХІХ, № XVIII, загальною площею 127,6 кв. м, що знаходяться по вулиці Михайла Грушевського, 73 в м. Черкаси.
Об'єкт належить орендодавцю, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових нерухоме майно за номером 376019568 від 25.04.2024 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1114788771101);
п. 1.2.2 - нежитлові приміщення 2-го поверху вбудовано-прибудовані, з №4-11 по №4-32, №VII, №VIII, загальною площею 1159,2кв.м, що знаходяться по вулиці Михайла Грушевського, 73 в м. Черкаси.
Об'єкт належить орендодавцю, що підтверджується витягом з ДРРП за номером 376017318 від 25.04.2024 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 76269071101);
п. 1.3 - вартість нежитлового приміщення, зазначеного в пунктів 1.1. цього договору складає тридцять мільйонів гривень;
п.2.1 - об'єкт оренди передається орендарю для його використання у відповідності зі статутною діяльністю орендаря;
п. 3.1 - строк оренди становить - з дня передачі об'єкта оренди орендарю, яким є дата підписання "Акту прийому-передачі майна в оренду" до 01 жовтня 2024 року.
В цьому акті зазначається: технічний стан об'єкта в момент здачі в оренду, його опис та укомплектованість обладнанням, показання приладів обліку (лічильників) та інше;
п. 4.1 - орендна плата за користування об'єктом оренди у безготівковому порядку перераховується на рахунок орендодавця, вказаний в рахунку, наданому в порядку, встановленому п. 4.3 цього договору;
п. 4.2 - розмір орендної плати за місяць становить (орендодавець не є платником податку на додану вартість) 347436,00 (триста сорок сім тисяч чотириста тридцять шість) гривень без ПДВ;
п. 4.2.3 - орендна плата нараховується з дати підписання акту прийому-передачі майна в оренду до дня фактичного переведення орендарем об'єкта оренди орендодавцю за актом приймання-передачі;
п. 4.3 - орендна плата сплачується орендарем щомісячно, за поточний місяць до 5 числа поточного місяця, на підставі рахунку, отриманого від орендодавця. Одночасно з рахунком на оплату орендної плати орендар надає орендарю акт приймання-передачі послуг оренди за попередній місяць;
п. 4.7 - оплата телекомунікаційних послуг здійснюється орендарем самостійно на підставі самостійно укладених договорів з підприємствами - надавачами відповідних послуг.
Оплата комунальних послуг, не входить до розрахунку орендної плати та компенсується орендарем (з врахуванням оподаткування таких платежів) згідно встановлених тарифів на такі послуги, що підтверджуються оплаченими орендодавцем рахунками, протягом 5 робочих днів після отримання від орендодавця рахунку, або на підставі окремих, самостійно укладених договорів. У разі обладнання орендованого майна приладами обліку (лічильниками), оплата здійснюється на підставі їх показників в такому ж порядку.
Послуги, пов'язані з охороною об'єкту оренди, обслуговуванням (ремонтом) всіх систем мереж: охоронної та пожежної сигналізації, систем вентилювання та кондиціювання електропостачання, комп'ютерних мереж та мережі Інтернет, комунікацій теплопостачання тощо, не входять до складу орендної плати та замовляються і сплачуються орендарем окремо.
Оплата зазначених послуг (компенсація витрат) організацій, залучених орендодавцем окремо обслуговування систем та мереж, здійснюється орендарем, на підставі окремих рахунків, компенсацію фактичних витрат орендодавця на: такі послуги обслуговуючих організацій наданих орендодавцем для оплати, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання такого рахунку орендарем, направленого останньому в порядку, визначеному умовами договору відповідними засобами зв'язку;
п. 16.1 - цей договір набуває чинності з дня його укладення сторонами. При цьому, відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли між ними починаючи з 01.07.2024;
п. 16.2 договір діє протягом строку, визначеного п. 3.1 договору.
03.07.2024 на виконання умов договору сторони склали та підписали акт прийому-передачі майна в оренду до договору оренди №252/1/р/ЧФ-2024 від 03.07.2024, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв від орендодавця в платне тимчасове користування на умовах оренди об'єкт, а саме:
1.Нежитлові приміщення 1-го поверху вбудовано-прибудовані, з №4-1 по №4-10, №ХІХ, №XVIII, загальною площею 127,6 кв. м, що знаходяться по вулиці Михайла Грушевського, 73 в м. Черкаси;
2.Нежитлові приміщення 2-го поверху вбудовано-прибудовані, з №4-11 по №4-32, №VII, №VIII, загальною площею 1159,2 кв. м, що знаходяться по вулиці Михайла Грушевського, 73 в м. Черкаси (а.с. 10).
У акті сторони зафіксували покази лічильників електропостачання на момент передачі майна в оренду, а саме:
Nik 2303ART зав №10664006 А+ 1,61, R+ 0,12; R- 0,5,
Nik 2303ART зав № 10628985 А+ 6207,83, R+ 543,25; R- 642,09.
30.09.2024 на виконання умов договору сторони склали та підписали акт прийому-передачі майна з оренди до договору оренди №252/1/р/ЧФ-2024 від 03.07.2024, згідно з яким орендар передав, а орендодавець прийняв від орендаря з тимчасового користування на умовах оренди об'єкт, а саме:
1.Нежитлові приміщення 1-го поверху вбудовано-прибудовані, з №4-1 по №4-10, №ХІХ, №XVIII, загальною площею 127,6 кв. м, що знаходяться по вулиці Михайла Грушевського, 73 в м. Черкаси;
2.Нежитлові приміщення 2-го поверху вбудовано-прибудовані, з №4-11 по №4-32, №VII, №VIII, загальною площею 1159,2 кв. м, що знаходяться по вулиці Михайла Грушевського, 73 в м. Черкаси (а.с. 10 на звороті).
У акті сторони зафіксували покази лічильників електропостачання на момент передачі майна з оренди, а саме: покази на 19.09.2024
Nik 2303ART зав № 10664006 А+ 1,61, R+ 0,12; R- 0,5,
Nik 2303ART зав № 10628985 А+ 6587,08, R+ 614,45; R- 651,92,
Покази з 20.09.2024 по 30.09.2024 в зв'язку із заміною лічильників:
SL 90107414 А+ 37,269, R+ 2,183; R- 4,764
SL 90107415 А+ 0,00, R+ 0,00; R- 0,00.
На виконання договору позивач оренди сторони склали та підписали акти здачі-приймання (надання послуг):
- за оренду нежитлового приміщення: №3 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 313813,16 грн, №1 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 347436,00 грн, №1 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 347436,00 грн (а.с. 14, 17, 19);
- з відшкодування вартості електронних електрокомунікаційних послуг (Інтернет) №8 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 6278,96 грн, №5 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 6330,00 грн (а.с. 15, 18);
- з відшкодування послуг з водовідведення та водопостачання: №9 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 1430,60 грн, №4 від 31.08.2024 на суму 3227,65 грн, №3 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 2991,65 грн (а.с. 15 на звороті, 17 на звороті, 19 на звороті);
- з відшкодування послуг з охорони за допомогою пульта централізованого спостереження: №10 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 582,29 грн, №6 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 622,45 грн, №5 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 622,45 грн (а.с. 16, 18 на звороті, 20 на звороті).
Позивач за надані послуги виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату за надані послуги, зокрема за оренду нежитлового приміщення: №3 від 03.07.2024 на суму 313813,16 грн, №1 від 01.08.2024 на суму 347436,00 грн, №1 від 02.09.2024 за вересень 2024 року на суму 347436,00 грн, №2 від 04.07.2024 - гарантійний платіж на суму 347436,00 грн, з відшкодування вартості електронних електрокомунікаційних послуг (Інтернет): №8 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 6278,96 грн, №5 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 6330,00 грн, з відшкодування послуг з водовідведення та водопостачання: №9 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 1430,60 грн, №4 від 31.08.2024 на суму 3227,65 грн, №3 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 2991,65 грн, з відшкодування послуг з охорони за допомогою пульта централізованого спостереження: №10 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 582,29 грн, №6 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 622,45 грн, №5 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 622,45 грн, аванс з відшкодування послуг за спожиту електроенергію №5 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 111720,38 грн, аванс з відшкодування послуг за водовідведення та водопостачання №6 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 1329,61 грн (а.с. 14-20 на звороті).
КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" та позивач склали та підписали акти наданих послуг "умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії (місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження) вул. М. Грушевського, 73 (приміщення)" №1098 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 24856,20 грн, №1098 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 25081,42 грн, №1098 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 25329,59 грн (а.с. 22-23).
30.01.2025 позивач сплатив КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" 75267,21 грн за липень-вересень 2024 року за надані послуги "умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії (місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження) вул. М. Грушевського, 73 (приміщення)" на підставі платіжних інструкцій №19 від 30.01.2025 на суму 24856,20 грн, №20 від 30.01.2025 на суму 25081,42 грн, №21 від 30.01.2025 на суму 25329,59 грн (а.с. 23 на звороті 25на звороті).
За розрахунком позивача заборгованість відповідача з відшкодування вартості послуг з умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії з урахуванням оподаткування таких платежів 5% + 1 % становить 79406,91 грн (а.с. 90).
За розрахунком позивача витрат із постачання електричної енергії:
Відповідач спожив електричної енергії в загальній кількості 39751 кВт/год., зокрема А+ (активна) становить 33321,52 кВт/год., R (реактивна) 5870,64 кВт/год., що обліковувалась лічильниками:
1.Nik 2303ART зав № 10664006, Nik 2303ART зав № 10628985:
А+ (активна) 6587,08-6207,83 х 80 = 30340,00 кВт/год.
R (реактивна) 614,45-543,25х 80 = 5696,00 кВт/год.
2.SL 90107414; SL 90107415:
А+ (активна) 37,269-0,00 х 80 = 2981,52 кВт/год.
R (реактивна) 2,183-0,00 х 80 = 174,64 кВт/год.
Позивач та ТОВ "Черкасиенергозбут" склали та підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за жовтень 2024 року, на підставі якого ТОВ "Черкасиенергозбут" передав, а позивач спожив електроенергію у обсязі 39751 кВт/год. на суму 356062,27 грн (а.с. 102 на звороті).
ТОВ "Черкасиенергозбут" виставив позивачу рахунок на оплату активної електричної енергії від 01.11.2024 №71011007348 за жовтень 2024 року у обсязі 39751 кВт/год. на суму 356062,27 грн (а.с. 103).
15.10.2024, 24.10.2024 та 02.12.2024 позивач сплатив ТОВ "Черкасиенергозбут" 343982,81 грн за спожиту активну енергію у жовтні 2024 року згідно з рахунком від 14.10.2024 №71011007348 на підставі платіжних інструкцій від 15.10.2024 №131 на суму 12633,58 грн, від 24.10.2024 №141 на суму 23213,04 грн, від 02.12.2024 на суму 308136,19 грн (а.с. 101-102).
Позивач та ПАТ "Черкасиобленерго" склали та підписали акт про фактичне надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за жовтень 2024 року, на підставі якого ПАТ "Черкасиобленерго" передав, а позивач прийняв вказані послуги у обсязі 7420 кВт/год. на суму 4645,70 грн (а.с. 104 на звороті).
ПАТ "Черкасиобленерго" виставив позивачу рахунок на оплату реактивної електричної енергії від 01.11.2024 №7348 за жовтень 2024 року у обсязі 7420 кВАр/год. на суму 4645,70 грн (а.с. 104).
14.11.2025 позивач сплатив АТ "Черкасиобленерго" за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за жовтень 2024 року 4645,70 грн на підставі платіжної інструкції від 14.11.2024 №159 (а.с. 103 на звороті).
12.02.2025 АТ "Черкасиобленерго" надіслало позивачу лист №1159/24/2025 щодо обсягів споживання електричної енергії за об'єктом по вул. М. Грушевського, 73 в м. Черкаси у жовтні 2024 року (а.с. 21).
13.02.2025 позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо мирного врегулювання спору, у якій просив у зв'язку із закінченням строку договору оренди погасити наявну заборгованість, яка виникла у період дії договору оренди, за спожиті комунальні послуги, та станом на 30.01.2025 становить 314566,02 грн з урахуванням сплаченого авансування витрат, зокрема з відшкодування позивачу вартості електричної енергії, реактивної енергії та абонплати на одиницю теплового навантаження за липень вересень 2024 року на підставі виставлених рахунків на оплату №3 від 01.11.2024 на суму 137359,89 грн, №4 від 01.11.2024 на суму 136053,34 грн, №5 від 01.11.2024 на суму 125786,73 грн, просив підписати акти здачі-прийняття робіт №3 від 30.11.2024 на суму 137359,89 грн, №4 від 30.11.2024 на суму 136053,34 грн, №5 від 30.11.2024 на суму 125786,73 грн, а також акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 до 30.11.2024 на суму 314566,02 грн (а.с. 26 на звороті 28, 11-13, 26). Вказану пропозицію вручено відповідачу 18.02.2025 (а.с. 28 на звороті).
За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 314566,02 грн за липень вересень 2024 року за спожиті комунальні послугу (399199,96 грн за спожиті комунальні послугу за липень-вересень 2024 року, а саме 314891,84 грн боргу за спожиту активну електричну енергію (108050,94 грн за липень 2024 року, 107776,89 грн за серпень 2024 року, 99064,01 грн за вересень 2024 року), 4901,21 грн боргу за спожиту реактивну енергію (3085,66 грн за липень 2024 року та 1815,55 грн за серпень 2024 року) та 79406,91 грн боргу з відшкодування абонплати за одиницю теплового навантаження (26223,29 грн за липень 2024 року, 26460,90 грн за серпень 2024 року та 26722,72 за вересень 2024 року) 23.08.2024 відповідач сплатив позивачу авансовий платіж зі сплати комунальних послуг у розмірі 111720,38 грн. Залишок невикористаного відповідачем авансу становить 84633,94 грн. У підтвердження вказаного розрахунку позивач подав картку рахунку відповідача за період з 01.07.2024 до 07.01.2025 (а.с. 25).
За матеріалами справи судом встановлено, що:
між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору оренди №252/1/р/ЧФ-2024 від 03.07.2024;
позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування за договором - частину нежитлових приміщень приміщення 1-го та 2-го поверху вбудовано-прибудовані, які розташовані за адресою: м. Черкаси вул. Михайла Грушевського, 73;
строк оренди майна закінчився 01.10.2024;
30.09.2025 відповідач повернув позивачу орендоване майно;
відповідач зобов'язання зі сплати орендної плати виконав повністю;
за розрахунком позивача відповідач повинен сплатити позивачу за оренду приміщення та за компенсацію вартості комунальних послуг 1436301,17 грн.
відповідач сплатив позивачу за оренду приміщення та за компенсацію вартості спожитих комунальних послуг 1121735,15 грн.
За розрахунком позивача розмір невиконаного зобов'язання відповідача зі сплати за компенсацію комунальних послуг становить 314566,02 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини оренди.
Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частина 4 статті 286 Господарського кодексу України).
Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Невиконання відповідачем обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язання.
На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди майна.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування за договором - частину нежитлових приміщень приміщення 1-го та 2-го поверху вбудовано-прибудовані, які розташовані за адресою: м. Черкаси вул. Михайла Грушевського, 73.
Строк оренди майна закінчився 01.10.2024.
30.09.2025 відповідач повернув позивачу орендоване майно.
Укладаючи договір оренди, сторони погодили (пункт 4.7 договору оренди), що оплата комунальних послуг, не входить до розрахунку орендної плати та компенсується орендарем (з врахуванням оподаткування таких платежів) згідно встановлених тарифів на такі послуги, що підтверджуються оплаченими орендодавцем рахунками, протягом 5 робочих днів після отримання від орендодавця рахунку, або на підставі окремих, самостійно укладених договорів. У разі обладнання орендованого майна приладами обліку (лічильниками), оплата здійснюється на підставі їх показників в такому ж порядку.
Оплата зазначених послуг (компенсація витрат) організацій, залучених орендодавцем окремо обслуговування систем та мереж, здійснюється орендарем, на підставі окремих рахунків, компенсацію фактичних витрат орендодавця на: такі послуги обслуговуючих організацій наданих орендодавцем для оплати, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання такого рахунку орендарем, направленого останньому в порядку, визначеному умовами договору відповідними засобами зв'язку.
На підтвердження наданих послуг з оренди майна та комунальних послуг сторони склали та підписали акти здачі-приймання (надання послуг):
- за оренду нежитлового приміщення: №3 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 313813,16 грн, №1 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 347436,00 грн, №1 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 347436,00 грн;
- з відшкодування вартості електронних електрокомунікаційних послуг (Інтернет) №8 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 6278,96 грн, №5 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 6330,00 грн;
- з відшкодування послуг з водовідведення та водопостачання: №9 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 1430,60 грн, №4 від 31.08.2024 на суму 3227,65 грн, №3 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 2991,65 грн;
- з відшкодування послуг з охорони за допомогою пульта централізованого спостереження: №10 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 582,29 грн, №6 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 622,45 грн, №5 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 622,45 грн.
Відповідач за надані послуги сплатив позивачу 1121735,15 грн.
Відповідач своє зобов'язання зі сплати орендної плати виконав повністю.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача за спожиті комунальні послуги за липень-вересень 2024 року становить 314566,02 грн (399199,96 грн за спожиті комунальні послугу за липень-вересень 2024 року з урахуванням оподаткування таких платежів, а саме 314891,84 грн боргу за спожиту активну електричну енергію (108050,94 грн за липень 2024 року, 107776,89 грн за серпень 2024 року, 99064,01 грн за вересень 2024 року), 4901,21 грн боргу за спожиту реактивну енергію (3085,66 грн за липень 2024 року та 1815,55 грн за серпень 2024 року) та 79406,91 грн боргу з відшкодування абонплати за одиницю теплового навантаження (26223,29 грн за липень 2024 року, 26460,90 грн за серпень 2024 року та 26722,72 за вересень 2024 року). 23.08.2024 відповідач сплатив позивачу авансовий платіж зі сплати комунальних послуг у розмірі 111720,38 грн. Залишок невикористаного відповідачем авансу становить 84633,94 грн.
Суд враховано твердження позивача, що умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплопостачання - це обов'язкова та невід'ємно-постійна складова частина комунальної послуги із теплопостачання, яка надається споживачу безперервно, в тому числі і в міжопалювальний період, та її обсяг, а також обов'язок сплати за її надання якої не залежить від наявності теплопостачання або обсягу теплопостачання, оскільки надання/споживання такої послуги відбувається безперервно. Така послуга має оплачуватись щомісячно відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до актів наданих послуг складених позивачем та КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" №1098 від 31.07.2024, від 31.08.2024 та від 30.09.2024 абонентська плата на одиницю теплового навантаження по вул. Грушевського 73 за липень-вересень 2024 року становила відповідно 24856,20 грн, 25081,42 грн та 25329,59 грн, які позивач сплатив на підставі платіжних інструкцій №19,20,21.
Позивач також ствердив, що йому має бути відшкодована вартість послуг з умовно-постійної частини двоставкового тарифу за послугу з постачання теплової енергії з урахуванням оподаткування таких платежів 5% + 1 %) в загальному розмірі 79406,91 грн.
Водночас, з урахуванням використання відповідачем приміщення з метою оренди у період липень-вересень 2024 року, тобто у неопалювальний період, місцевий господарський суд обґрунтовано встановив неотримання та не споживання відповідачем послуг теплопостачання.
В свою чергу, надавши майно в користування відповідачу позивач не міг його використовувати для власних потреб й у зв'язку з цим споживати комунальні послуги, що надавалися постачальниками, й, зокрема, КПТМ "Черкаситеплокомуненерго".
На переконання суду, порядок і підстави відшкодування вартості комунальних послуг, які нараховували (надавали) постачальники, але які відповідач не споживав та не міг споживати, використовуючи майно, повинні бути врегульовані сторонами у договорі.
За відсутності факту споживання відповідачем комунальних послуг у зв'язку з орендою майна позивача покладення на відповідача обов'язку з їх компенсації суперечитиме принципам розумності, справедливості та добросовісності.
З огляду на викладене правильними є висновки суду про відмову в позові про стягнення з відповідача 79406,91 грн боргу з відшкодування абонплати за одиницю теплового навантаження з урахуванням оподаткування таких платежів (5 % +1%) за період з липня по вересень 2024 року, з чим погоджується колегія суддів.
У зв'язку з використанням відповідачем нерухомого майна позивача енергопостачальною організацією позивачу виставлено рахунок на оплату спожитої електричної енергії в обсязі 39751 кВт, з яких вартість спожитої активної електроенергії за об'єктом оренди у кількості 33321,52 кВт/год. становить 298471,39 грн, та яку позивач сплатив енергопостачальній організації відповідно до платіжних інструкцій №131, 141, 164.
Також позивач відповідно до рахунку №7348 від 01.11.2024 та платіжної інструкції №159 від 14.11.2024 сплатив вартість послуг з перетікання реактивної електричної енергії в обсязі 5870,64 кВт/год. вартістю 4645,70 грн.
За розрахунком позивача, у відповідача виник обов'язок компенсувати вартість спожитих послуг електропостачання протягом дії договору оренди в сумі 298471,39 грн, що з урахуванням оподаткування такого платежу 5 %+1% становить 314891,84 грн.
Загальна заборгованість відповідача з компенсації комунальних послуг становить 399199,96 грн. В рахунок погашення заборгованості позивач зарахував суму сплаченого відповідачем авансового платежу за комунальні послуги 23.08.2024 у розмірі 111720,38 грн та наявність залишку невикористаного авансу в сумі 84633,94 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача з компенсації вартості спожитих комунальних послуг за розрахунком позивача становить 314566,02 грн (399199,96 - 84633,94), що і є предметом майнових вимог позивача (а.с. 88-91, 93-106).
За правильним розрахунком суду заборгованість відповідача перед позивачем з компенсації вартості комунальних послуг з постачання активної та перетікання реактивної електроенергії за липень-вересень 2024 року становить 164353,65 грн, зокрема 159707,95 грн боргу з постачання активної електричної енергії (356062,27 грн активної електричної енергії у обсязі 39751 кВт/год. за вирахуванням 111720,38 грн сплаченого авансового платежу за комунальні послуги та 84633,94 грн залишку невикористаного відповідачем авансу) та 4645,70 грн боргу з спожитої реактивної електричної енергії в обсязі 5870,64 кВт/год.
Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на отримання плати за користування майном у строк та у розмірі встановленому договором.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.
На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем господарського зобов'язання внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання з компенсації вартості спожитих комунальних послуг з постачання активної та перетікання реактивної електроенергії відповідно до умов укладеного сторонами договору оренди майна. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на отримання компенсації за сплачені послуги у строк та у розмірі встановленому договором.
За встановлених обставин справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 235159,11 грн боргу з компенсації вартості спожитих комунальних послуг з постачання з активної та перетікання реактивної електроенергії за липень-вересень 2024 року, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 164 353,65 грн.
Колегія суддів зауважує, що позивачем рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2025 у справі №911/845/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2025 у справі №911/845/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України".
4. Матеріали справи №911/845/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 11.11.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко