Cправа №991/5570/20
Провадження №11-кп/991/23/25
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
06 листопада 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
обвинуваченої ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_10 ,
прокурора ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про призначення комплексної експертизи відеозвукозапису та психологічної експертизи,
У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 , захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про призначення комплексної експертизи відеозвукозапису та психологічної експертизи, в якому посилається на таке.
У ході дослідження судом апеляційної інстанції доказів встановлено, що протоколи НСРД містять суттєві розбіжності з технічними записами. Зазначене стосується висловлювання «Ну, если этот, я понимаю. Ну, те, что мы ряд вопросов обговорили, в среду, мы как бы», яке спочатку зафіксовано у протоколах НСРД як висловлювання ОСОБА_7 , а потім відтворене з помилковою належністю судом першої інстанції у вироку. Відповідна оцінка судом відомостей, що містяться в матеріалах НСРД, за таких умов, є неможливою та обумовлює отримання спеціальних знань - залучення експерта в галузі звуко- та відеозапису з метою встановлення кількості осіб, голос і мовлення яких зафіксовано 16.12.2019, а також належності голосу та мовлення конкретним особам.
Розмова ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 перенасичена словами та висловлюваннями, які є неоднозначними, такими, що не несуть змістовного навантаження, містяться численні помилки у відмінках та родах, ускладнюють розуміння попередніх та послідуючих тверджень (наприклад, 36 разів вислів «как бы», 165 разів «ну» тощо). У ході допиту в апеляційному суді ОСОБА_12 , надаючи відповідь на питання щодо тексту своїх незавершених обірваних та двозначних висловлювань, не спростовував факту їх наявності та зазначив, що такі використовувались для підтримки розмови, документування НСРД, оскільки здійснювався контроль.
Із урахуванням обов'язковості встановлення суб'єктивної сторони складу інкримінованого ОСОБА_7 злочину необхідно залучити експерта для надання висновку про те, чи містило спілкування адресантів різні форми перекручування, деформування, змін у повідомленнях, сукупність факторів, які ускладнюють процес передавання та/чи сприйняття інформації в комунікації, також, чи використовувалася мова для встановлення, підтримки та завершення контакту між людьми, а не для передачі інформації чи змісту і так далі.
Метою призначення комплексної експертизи є встановлення, чи міг ОСОБА_7 , виходячи зі змісту розмови, не розуміти того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_12 16.12.2019 здійснювалося обговорення надання неправомірної вигоди та супутніх із цим питань (наприклад, «за що саме?»).
Просить призначити комплексну експертизу відеозвукозапису та психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України або будь-якій іншій державній експертній установі та поставити такі питання експерту:
1. Скільки осіб брало участь у розмові, зафіксованій на технічних записах за результатами проведення 16.12.2019 НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи та аудіоконтролю особи?
2. Чи належать голос і мовлення у розмові ОСОБА_12 , якщо так, то які слова і фрази ним промовлені?
3. Чи належать голос і мовлення у розмові ОСОБА_5 , якщо так, то які слова і фрази нею промовлені?
4. Чи належать голос і мовлення у розмові ОСОБА_7 , якщо так, то які слова і фрази ним промовлені?
5. Яка психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_12 відносно ОСОБА_5 та/або ОСОБА_7 в розмові, зокрема, але не виключно:
А) Чи міг ОСОБА_7 повною мірою усвідомлювати зміст та значення обговорюваних в ході розмови питань?
Б) Чи має комунікативна поведінка ОСОБА_12 у розмові ознаки комунікативного шуму або маніпулятивної комунікації?
В) Чи дозволяє комунікативна поведінка ОСОБА_12 стверджувати про наявність висловлювань, які не пов'язані безпосередньо зі змістом обговорюваних питань під час розмови, якщо так, чи могло це вплинути на сприйняття ОСОБА_7 змісту виловлювань, які пов'язані зі змістом обговорюваних в ході розмови питань?
Г) Чи могла поведінка ОСОБА_12 впливати на комунікативну активність ОСОБА_7 , зокрема сприяти автоматичному повторюванню подібних фраз, використовуванню ОСОБА_7 фатичних висловлювань та інших засобів комунікативної поведінки, що не свідчать про усвідомлення змісту розмови?
6. Яка психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_7 відносно ОСОБА_12 у розмові, зокрема, але не виключно:
А) Чи відповідають висловлювання та поведінка ОСОБА_7 під час розмови рівню самостійності та усвідомленості комунікативних дій, чи є ознаки їх здійснення під впливом авторитету ОСОБА_5 та ОСОБА_12 .?
Б) Чи є у поведінці ОСОБА_7 ознаки пасивної участі в комунікації (наприклад, невербальні засоби підтвердження/спростування висловлювань інших учасників розмови, фатичні висловлювання тощо), які не відображають погодження останнього зі змістом обговорюваного під час розмови?
В) Чи можна розцінювати комунікативну поведінку ОСОБА_7 як таку, що мала переважно фатичний характер під час розмови?
Г) Чи могли авторитетність ОСОБА_12 та/або ОСОБА_5 , а також прагнення ОСОБА_7 не виглядати некомпетентним перед ними, впливати на характер його висловлювань, комунікативної поведінки та рівень усвідомленості під час розмови?
7. Які психологічні особливості має комунікативна взаємодія (інформування, переконання, мотивування, спонукання, схиляння, умовляння, наявність/відсутність психологічного впливу тощо) між ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у розмові, зокрема, але не виключно:
А) Чи містить розмова ознаки психологічного тиску або навіювання щодо ОСОБА_7 , які могли вплинути на його сприйняття та розуміння ситуації?
Б) Чи можна зробити висновок, що ОСОБА_7 усвідомлював зміст і можливі наслідки своєї комунікативної поведінки?
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_7 , захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачена ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 клопотання підтримали, прокурор ОСОБА_11 заперечив проти задоволення клопотання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку обвинувачених, захисників, прокурора, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що воно є необґрунтованим із огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Як убачається зі ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Положенням 1.2.13. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення експертизи звуковідеозапису.
Як убачається із клопотання захисника, однією із підстав для заявлення такого клопотання слугувала необхідність визначення кількості людей, які брали участь у розмові, зафіксованій на технічних записах за результатами проведення 16.12.2019 НСРД, кому належать голоси і мовлення, а також належність фраз учасникам розмови, оскільки у протоколі за результатами проведення НСРД та вироку суду першої інстанції допущено помилку належності фрази «Ну, если этот, я понимаю. Ну, те, что мы ряд вопросов обговорили, в среду, мы как бы», зокрема замість зазначення належності згаданої фрази ОСОБА_12 , вказано, що така належить ОСОБА_7 .
Колегія суддів не може взяти до уваги таке твердження захисника, оскільки у судовому засіданні 06.01.2025 факт неналежності фрази, зафіксованої у відеозапису НСРД № 4468, ОСОБА_7 визнано стороною обвинувачення (т. 17 а. с. 111), а тому вказана обставина ніким не оспорюється та не потребує експертного дослідження.
Щодо використання учасниками розмови висловів «как бы», «ну», які, на переконання захисника ОСОБА_8 , є неоднозначними, не несуть змістовного навантаження, містять численні помилки у відмінках та родах, ускладнюють розуміння попередніх та послідуючих тверджень, колегія суддів зазначає таке.
Слова-паразити - це лінгвістичне явище, виражене у вживанні зайвих і безглуздих у даному контексті слів, до яких належать окрім інших «как бы», «ну» тощо.
Колегія суддів погоджується зі стороною захисту, що вживання таких стилістичних конструкцій у ході розмови, перенасичує її та робить більш обтяжливою, однак не змінює змісту мови та не спотворює її смислове наповнення. А тому необхідності у призначенні комплексної експертизи з цих підстав колегія суддів не вбачає.
Розділом VI вищезгаданої Інструкції урегульовано питання проведення психологічної експертизи.
Зокрема, положеннями п. 6.3, 6.4 визначено, що психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Стороною захисту вказано, що метою призначення комплексної експертизи є встановлення, чи міг ОСОБА_7 , виходячи зі змісту розмови, не розуміти того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_12 16.12.2019 здійснювалося обговорення надання неправомірної вигоди та супутніх із цим питань (наприклад, «за що саме?»).
Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено вичерпний перелік завдань психологічної експертизи, які стосуються індивідуально-психологічних особливостей підекспертної особи, психологічного стану, психологічної підстави стану душевного хвилювання, методів психологічного впливу на свідомість та поведінку тощо.
Зі змісту клопотання вбачається, що стороною захисту перед експертами ставляться питання, які не пов'язані з психологічним станом ОСОБА_7 під час розмови з ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , а стосуються загальних когнітивних здібностей особи, спрямованих на сприйняття та визначення змісту розмови.
Відтак, питання, які поставлені стороною захисту, не можуть бути предметом вказаного експертного дослідження.
Також слід зауважити, що відповідно до п. 6.2 Інструкції психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.
Разом з тим, дослідження відеозвукозапису та психологічного стану виключають можливість синтезування спеціальних знань з різних галузей науки, оскільки очевидною є їх невідповідність компонентам складного явища.
А відтак, колегія суддів вважає, що відсутні будь-які підстави для призначення саме комплексної експертизи.
Відповідно до положень ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною 2 вищезгаданої норми передбачено, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Однак, як вбачається із матеріалів кримінального провадження та пояснень учасників у судовому засіданні, сторона захисту не ставила питання про проведення вказаної комплексної експертизи в суді першої інстанції, а тому колегія суддів не має правових підстав, визначених ч. 3 ст. 404 КПК України, для вирішення питання щодо збирання та дослідження нових доказів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що стороною захисту в клопотанні не наведено переконливих доводів необхідності призначення комплексної експертизи відеозвукозапису та психологічної експертизи, а тому клопотання захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 242, 244, 332 КПК України, колегія суддів
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про призначення комплексної експертизи відеозвукозапису та психологічної експертизи залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3