Справа № 991/11385/25
Провадження 1-кс/991/11474/25
06 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3
про продовження строку дії обов'язків, покладених на
ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Київ, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адвокат),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частини 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК)
у кримінальному провадженні №52025000000000536 від 22.09.2025
1. Стислий опис судового провадження.
05.11.2025 до ВАКС надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_3 (далі-прокурор) про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 06.11.2025.
2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
2.1. Прокурор у клопотанні просив: «1) Продовжити на 2 місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 10.09.2025 (справа №991/9026/25), а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за кожною вимогою; без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не відлучатися з м.Києва та Київської області; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон НОМЕР_1 та НОМЕР_3, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000536 від 22.09.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
1) Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа.
Досудовим розслідуванням установлено, що рішенням Київської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.12.2003 №2443/10 ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2443/10.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Положення вказаної норми обов'язкове до виконання для ОСОБА_4 як адвоката.
Згідно зі ст. 25 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року, ОСОБА_4 як адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
ОСОБА_4 , нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, вчинив дії, які дають підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, за таких обставин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №910/15551/20 за позовом компанії «Trimcroft Services Limited» до компаній «Eastcoast United Inc.», «Statex Corp.», «Newport Inc.», «Sayers Holdings Limited», приватного акціонерного товариства «Ділові партнери», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, компанії «Ferrexpo AG», товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Дніпро», товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-цінні папери», акціонерного товариства «Інг Банк Україна», Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.
Надалі позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - компаній «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investmens Limited» та «Calefort Developments Limited», прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано в одне провадження.
За результатами розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у позовах компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investmens Limited» та «Calefort Developments Limited» відмовлено повністю.
Однак 12.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги зазначених компаній на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі №910/15551/20 задоволено частково, зазначене рішення Господарського суду міста Києва скасовано та позови компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investmens Limited» та «Calefort Developments Limited» задоволено частково.
Зазначеним судовим рішенням постановлено, зокрема, витребувати із незаконного володіння компанії «Ferrexpo AG»:- прості іменні акції в кількості 28 897 580 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 9,3218% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Trimcroft Services Limited»; - прості іменні акції в кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 12,1378% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Calefort Developments Limited»;- прості іменні акції в кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 12,1378% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Emsworth Assets Limited»;- прості іменні акції в кількості 20 443 260 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 6,5946% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Gilson Investmens Limited».
Отже, згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 ОСОБА_6 , будучи бенефіціарним власником компанії «Ferrexpo AG» (ідентифікаційний код з торговельного реєстру: CHE-109.378.764, місцезнаходження: Банхофштрассе, буд.13, місто Баар, 6340, Швейцарія) та приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 00191282) (далі - ПрАТ «Полтавський ГЗК») через компанії: «The Minco Trust» (реєстраційний код 26462335), зареєстрована в Республіці Сінгапур; «Fevamotinico Minco Limited» (реєстраційний № 233846, адреса: 17, Gr. Xenapoulou Street, 3106 Limassol, Cyprus, Республіка Кіпр), «Fevamotinico S.a.r.l.» (реєстраційний №B128246, адреса: 12 Rue Guillaume Schneider, L-2522, Luxembourg, Велике Герцогство Люксембург); «Ferrexpo plc» (реєстраційний номер компанії: 5432915, місцезнаходження: вулиця Святого Джеймса, буд. 55, Лондон, Англія, SW1A 1LA), внаслідок витребування акцій у компанії «Ferrexpo AG» втрачав право володіння акціями ПрАТ «Полтавський ГЗК» та оперативного контролю господарської діяльності товариства.
На зазначену постанову Північного апеляційного господарського суду було подано касаційні скарги. Ухвалою від 11.10.2022 Касаційний господарський суд Верховного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Ділові партнери», а ухвалою від 21.10.2022 - за касаційною скаргою компанії «Ferrexpo AG».
Касаційний господарський суд 01.12.2022 задовольнив клопотання компаній «Trimcroft Services Limited» і «Ferrexpo AG» та передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення низки виключних правових проблем.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 (яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.02.2023) прийнято до розгляду справу №910/15551/20 за касаційними скаргами ПрАТ «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022, а також компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2022, від 23.06.2022, від 29.06.2022, від 29.08.2022, від 30.08.2022 та від 08.09.2022.
Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15.03.2023.
Розуміючи можливість втрати права володіння акціями та оперативного контролю господарської діяльності ПрАТ «Полтавський ГЗК», у період з 19.01.2023 по 06.03.2023 (більш точний час досудовим слідством не встановлено) у бенефіціарного власника компанії «Ferrexpo AG» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на надання суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_6 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
Водночас керуючий партнер адвокатського бюро «Горецький і партнери» ОСОБА_7 , довідавшись про наявність на розгляді Великої Палати Верховного Суду судової справи №910/15551/20, вирішив запропонувати ОСОБА_6 свої юридичні послуги в цій справі, про що у січні-лютому 2023 року (більш точний час досудовим слідством не встановлено) спочатку повідомив начальнику служби безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_10 , а надалі - адвокату адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» (код за ЄДРПОУ 33401270) ОСОБА_9 , яким розповів про своє особисте знайомство та дружні відносини з Головою Верховного Суду ОСОБА_12 .
Розуміючи, що самостійно, без сприяння інших осіб, ОСОБА_6 не зможе надати суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду, він вирішив залучити до скоєння злочину, зокрема, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та інших осіб.
Наприкінці лютого - початку березня 2023 року (більш точний час досудовим слідством не встановлено), усвідомлюючи, що ОСОБА_12 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 доручив ОСОБА_9 з'ясувати через ОСОБА_7 можливість надання Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за прийняття ними судового рішення в інтересах ОСОБА_6 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
Діючи на виконання доручення ОСОБА_6 , наприкінці лютого - початку березня 2023 року (більш точний час досудовим слідством не встановлено), перебуваючи в приміщенні адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 11, при особистій зустрічі з ОСОБА_7 ОСОБА_9 повідомив про наміри ОСОБА_6 надати неправомірну вигоду суддям Великої Палати Верховного Суду та безпосередньо Голові Верховного Суду ОСОБА_12 .
Після розмови з ОСОБА_9 і до 06.03.2023 ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що ОСОБА_12 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, достеменно знаючи про тривалі дружні відносини Голови Верховного Суду ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , попросив останнього довести до відома ОСОБА_12 бажання ОСОБА_6 отримати на свою користь і користь компанії «Ferrexpo AG» судове рішення у справі №910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022, а також про готовність надати за винесення такого рішення неправомірну вигоду.
Довідавшись від ОСОБА_7 та ОСОБА_13 про готовність ОСОБА_6 надати неправомірну вигоду за винесення судового рішення, у Голови Верховного Суду ОСОБА_12 , який входив до складу Великої Палати, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди.
Усвідомлюючи, що перегляд судових рішень у Верховному Суді як суді касаційної інстанції здійснюється колегіально, що унеможливлює одноособове прийняття ним рішення на користь особи, яка пропонує надати неправомірну вигоду, ОСОБА_12 вступив у попередню змову з іншими, на цей час невстановленими суддями Великої Палати Верховного суду, які погодились за неправомірну вигоду винести судове рішення в інтересах ОСОБА_6 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
Погоджуючись на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , що він та інші, на цей час невстановлені, судді Великої Палати Верховного Суду готові за неправомірну вигоду в розмірі 3 000 000 доларів США винести судове рішення про задоволення касаційних скарг та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
Надалі, але до 06.03.2023 (більш точний час досудовим слідством не встановлено) отриману від ОСОБА_12 інформацію ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 для її передачі ОСОБА_6 .
Надалі ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_10 зустрітись з ОСОБА_7 для обговорення остаточного розміру неправомірної вигоди.
Діючи на виконання вказівок ОСОБА_6 , 06.03.2023 близько 12 години директор з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_10 прибув до офісу ОСОБА_7 , який розташований за адресою: м. Київ, вул. Полтавська, 10. Під час зустрічі, яка відбулась у присутності ОСОБА_13 , ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_7 про готовність ОСОБА_6 надати Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду у розмірі 2 700 000 доларів США за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_6 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022. При цьому ОСОБА_7 , бажаючи посприяти ОСОБА_6 у скоєнні злочину, погодився передати ОСОБА_12 цю пропозицію ОСОБА_6 надати йому та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду.
Також ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_13 повідомити ОСОБА_12 , що ОСОБА_6 згоден надати як неправомірну вигоду лише 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США буде передано ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США буде розподілено між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , що і було зроблено. Також ОСОБА_7 і ОСОБА_13 домовились, що інша частина неправомірної вигоди у розмірі 700 000 доларів США також буде розподілена між ними особисто, однак цю інформацію ОСОБА_7 приховав від ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
Після цього, у період з 06.03.2023 по 08.03.2023, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пособництво ОСОБА_6 у висловленні пропозиції та наданні неправомірної вигоди Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду за винесення на користь ОСОБА_6 та на користь компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022, довів до відома ОСОБА_12 пропозицію ОСОБА_6 неправомірної вигоди.
У вказаний вище період ОСОБА_12 прийняв пропозицію ОСОБА_6 неправомірної вигоди, про що повідомив ОСОБА_7 та запевнив його у своїй готовності ухвалити необхідне ОСОБА_6 судове рішення.
З метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, направленого на надання неправомірної вигоди Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_6 не пізніше 08.03.2023 надав адвокату ОСОБА_4 доручення організувати відеоконференцію з ОСОБА_7 для підтвердження можливості вчинення цих злочинних дій.
ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні адвокатського об'єднання «Фінанси та кредит лекс», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 29, 08.03.2023 на виконання вказаного доручення організував розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у режимі відеоконференції. Під час цієї розмови ОСОБА_6 підтвердив свої злочинні наміри надати Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду за участю ОСОБА_7 .
Враховуючи позицію ОСОБА_12 , ОСОБА_7 10.03.2023 повідомив ОСОБА_6 , що до призначеного на 15.03.2023 судового засідання у справі №910/15551/20 останньому необхідно зібрати та передати частину неправомірної вигоди.
На вимогу ОСОБА_12 грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, після їх фактичного надходження ОСОБА_7 , повинні були утримуватися (переховуватися) у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами до подальших інструкцій ОСОБА_12 щодо способу їх передачі йому та іншим на цей час невстановленим суддям Великої Палати Верховного Суду.
У свою чергу ОСОБА_12 , діючи спільно з іншими на цей час невстановленими суддями Великої Палати Верховного Суду, забезпечив перенесення судового розгляду справи №910/15551/20 на 19.04.2023.
ОСОБА_7 , попередньо отримавши 14.03.2023 інформацію від ОСОБА_12 , 17.03.2023 повідомив ОСОБА_6 , що судове засідання у справі №910/15551/20, призначене на 15.03.2023, перенесено на іншу дату - 19.04.2023 для надання останньому можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди.
Надалі ОСОБА_6 , усвідомлюючи неможливість особистої передачі ОСОБА_7 грошових коштів у зв'язку з фактичним перебуванням на території Французької Республіки, вирішив залучити ОСОБА_4 . Останньому як пособнику потрібно було безпосередньо передати частинами грошові кошти ОСОБА_7 , який повинен був надати їх як неправомірну вигоду Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду.
ОСОБА_4 , будучи особисто присутнім під час розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , організованих за допомогою аудіо- та відеозв'язку, тим самим усвідомлюючи, що грошові кошти, які повинні бути передані ОСОБА_7 , є неправомірною вигодою для Голови Верховного Суду ОСОБА_12 та інших суддів Великої Палати Верховного Суду, погодився виконати вказане доручення ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_4 , у період з 13.03.2023 по 07.04.2023, на виконання доручення ОСОБА_6 , частинами передав ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 2 700 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 13.03.2023-07.04.2023 складає 98 735 220 грн, для їхнього подальшого надання Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду як неправомірної вигоди за винесення на користь ОСОБА_6 та компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі №910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022. Про отримання від ОСОБА_6 грошових коштів ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 .
Отримані від ОСОБА_6 за пособництва ОСОБА_14 та інших осіб грошові кошти ОСОБА_7 спочатку зберігав у власному офісі за адресою: м. Київ, вул.Полтавська, 10, а надалі перемістив частину для зберігання до індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_7 у відділенні №963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.
Судді Великої Палати Верховного Суду, зокрема ОСОБА_12 , 19.04.2023 винесли постанову у справі № 910/15551/20, якою, зокрема: - касаційні скарги ПрАТ «Ділові партнери» та Компанії «Ferrexpo AG» задоволено частково; - постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 910/15551/20 скасовано; - рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/15551/20 змінено в мотивувальній частині;- в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі №910/15551/20 залишено в силі.
При цьому ОСОБА_12 , будучи впевненим у достатній кількості голосів для прийняття такого рішення Великою Палатою Верховного Суду, розуміючи, що грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, вже надані ОСОБА_6 і зберігаються у ОСОБА_7 , діючи з метою приховування протиправності своїх дій, висловився про приєднання до окремої думки іншого судді Великої Палати Верховного Суду, створюючи враження про свою незацікавленість в ухваленні судового рішення на користь ОСОБА_6 та компанії «Ferrexpo AG».
ОСОБА_12 , діючи спільно з іншими на цей час невстановленими суддями Великої Палати Верховного Суду, 01.05.2023 надіслав ОСОБА_13 повідомлення, в якому надав вказівку поділити отриману від ОСОБА_6 суму неправомірної вигоди так: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . При цьому за вказівкою ОСОБА_12 передати неправомірну вигоду повинен був ОСОБА_13 .
Також 02.05.2023, близько 16-17 години, у відділенні №963 АТ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_12 , забрали з орендованого ОСОБА_7 індивідуального сейфу частину грошових коштів, наданих ОСОБА_6 як неправомірна вигода для Голови та суддів Великої Палати Верховного Суду, а частину - перемістили до індивідуального сейфу, орендованого ОСОБА_13 у цьому ж відділенні № 963.
Цього ж дня, у власному офісі за адресою: м. Київ, вул. Полтавська, 10, ОСОБА_13 на виконання вказівок ОСОБА_12 сформував 13 пакетів з неправомірною вигодою у загальному розмірі 1 348 800 доларів США (замість необхідних 1 350 000 доларів США внаслідок помилки при підрахунку), де і продовжив зберігати у зазначеному офісі.
Також 03.05.2023, близько 21 години, ОСОБА_13 , попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_12 , забрав з офісу вищевказані грошові кошти та доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , де передав їх особисто ОСОБА_12 .
Таким чином, ОСОБА_6 , за пособництва ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших осіб, надав 03.05.2023 ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 03.05.2023 складає 49 323 727 грн 68 коп.
Крім того, 08.05.2023 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_13 про передачу частини неправомірної вигоди, одержаної від ОСОБА_6 , іншим суддям Великої Палати Верховного Суду та надав вказівку передати йому другу частину неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США 15.05.2023.
ОСОБА_13 15.05.2023 забрав у відділенні №963 АТ «УкрСиббанк», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з орендованого ним індивідуального сейфу в спеціальному сховищі решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, раніше одержаної від ОСОБА_6 .
У цей же день, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_13 , попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_12 , доставив другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США до квартири за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , де передав їх особисто ОСОБА_12 .
Таким чином, ОСОБА_6 , за пособництва ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших осіб, надав 15.05.2023 ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 15.05.2023 складає 16 455 870 гривень.
2) Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність
03.09.2025 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, яке цього ж дня йому вручено відповідно до вимог ст. ст. 278, 481 КПК України.
Таким чином, в пособництві в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ».
Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: 1) протоколом огляду від 16.05.2023, в ході якого оглянуто Єдиний реєстр судових рішень стосовно стану розгляду судової справи № 910/15551/20; 2) протоколом від 28.04.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи відносно ОСОБА_13 , за результатами якого зафіксовано обговорення останнім з ОСОБА_7 обставин передачі ОСОБА_7 та одержання ОСОБА_12 неправомірної вигоди; 3) протоколом від 01.05.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи відносно ОСОБА_7 , за результатами якого зафіксовано: обговорення 17.03.2023 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, перенесення судового розгляду на 19.04.2023 у Верховному Суді, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного Суду у прийнятті ними судових рішень; обговорення 01.04.2023 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кількості наданих останнім через довірених осіб грошових коштів ОСОБА_7 для подальшої передачі Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Верховного Суду за прийняття у справі № 910/15551/20 рішення на користь ОСОБА_6 ; обговорення 24.04.2023 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 позитивного рішення, прийнятого на користь останнього у справі № 910/15551/20; обговорення 01.05.2023 між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_12 ; 4) протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_12 ; 5) протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження за готівковими грошовими коштами у сумі 1 348 800 доларів США; 6) протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_12 ; 7) протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_12 ; 8) протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_13 ; 9) протоколом від 16.05.2023 обшуку робочого кабінету Голови Верховного Суду ОСОБА_12 , що знаходиться на другому поверсі приміщення Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1 653 700 доларів США, з яких 548 000 доларів США ідентифіковані як неправомірна вигода, одержаної ОСОБА_12 03.05.2023; 10) протоколом від 16.05.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 700 000 доларів США, з яких 692 000 доларів США ідентифіковані як неправомірна вигода; 11) протоколом від 08.05.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_16 ; 12) протоколом обшуку від 16.05.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 ; 13) протоколом огляду мобільного телефону, вилученого 16.05.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 ; 14) показаннями свідка ОСОБА_16 ; 15) показаннями свідка ОСОБА_7 ; 16) речовими доказами: грошовими коштами - предметом неправомірної вигоди; 17) іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на обґрунтованість підозри в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, у клопотанні стверджувалось, що «наведені у клопотанні докази існування ризиків, а також вчинення вже безпосередніх дій, які підпадають під ознаку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, фактично є діями підозрюваного ОСОБА_4 , які зафіксовано проведеними слідчими діями. Значна частина його діяльності, його контакти, могла залишитись не зафіксованою внаслідок конспіративних заходів, які вживалися підозрюваним. Більш того, на теперішній час як безпосередньо підозрюваний ОСОБА_4 , так і інші невстановлені особи, причетні до даного кримінального правопорушення, обізнані про спосіб документування їх злочинної діяльності, про заходи, які вживалися детективами під час досудового розслідування, йому відома значна кількість обставин, яка була встановлена під час досудового розслідування, у зв'язку з чим ОСОБА_4 може вчиняти дії, запобігти яким покликаний запобіжний захід, з більшим ступенем обачності та конспірації. Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_4 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що позбавить слідчого та прокурора можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених слідчим суддею обов'язків у разі припинення дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків» та наводився виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали (в частині покладених обов'язків), а саме: «Станом на цей час у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування досудове розслідування завершено, натомість обов'язком сторони обвинувачення є виконання вимог ст. 290 КПК України в частині відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту. Закінчення досудового розслідування потребує значного проміжку часу, у зв'язку з чим закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали об'єктивно не є можливим».
2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити, зазначивши, що хоча досудове розслідування завершено і триває стадія ознайомлення із матеріалами такого, наявні ризики не зменшились.
Підозрюваний ОСОБА_4 і захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, стверджуючи таке: 1) підозра ґрунтується виключно на припущеннях; 2) матеріали, що обґрунтовують клопотання, не обґрунтовують підозру ОСОБА_4 , 3) ризики втратили актуальність в момент завершення досудового розслідування.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов'язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно із частинами 3 та 4 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто клопотання про продовження строку дії обов'язків розглядаються згідно з загальними правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відтак необхідно керуватись правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу (обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків) із врахуванням додаткових обставин, передбачених частиною 3 статті 199 КПК, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
3.2. Судом встановлені такі обставини:
01.05.2023 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №5202300000000202.
03.10.2023 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_17 з матеріалів кримінального провадження №5202300000000202 від 01.05.2023 виділено окреме кримінальне провадження №5202300000000503 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28/частиною 4 статті 368, частиною 3 статті 28/частиною 3 статті 368, частиною 4 статті 368, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 366-2 КК.
03.09.2025 у кримінальному провадженні №5202300000000503 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_15 повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 369 КК.
10.09.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_18 у справі №991/9026/25 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень, за умови внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:- прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за кожною вимогою; - без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не відлучатися з м. Києва та Київської області; - повідомляти слідчого(детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон НОМЕР_1 та НОМЕР_3, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного, визначено до 10.11.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
22.09.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_3 з матеріалів кримінального провадження №5202300000000503 від 03.10.2023 виділено окреме кримінальне провадження №5202500000000536 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 4 статті 369 КК.
03.10.2025 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 10.09.2025.
17.10.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування і про надання доступу до матеріалів кримінального провадження №52025000000000536 від 22.09.2025.
3.3. Дослідивши клопотання із додатками, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя зазначає, що клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статей 184 і 199 КПК, а його копія разом із матеріалами, якими воно обґрунтовується, вручена підозрюваному.
Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №52025000000000536 від 22.09.2025 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пункту 3 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на вчинення кримінального правопорушення щодо службових осіб, визначених у пункті 1 цієї частини - судді в.
3.4. Підставою продовження строку дії обов'язків зокрема є набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обстави (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 03.09.2025 повідомлення про підозру, яке відповідає формальним вимогам статей 276-279 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278-279 КПК, дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частини 4 статті 369 КК.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження та продовження строку дії обов'язків, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.5. Підставою продовження строку обов'язків також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. У той же час КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.
3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався таким: « ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого корупційного правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Більш того, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим, окрім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні.
Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.
Маючи вищу юридичну освіту і значний досвід в юридичній сфері, у тому числі адвокатській діяльності у кримінальній галузі, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Зважаючи на свою професійну адвокатську діяльність ОСОБА_4 безумовно має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та державних органів, а тому має реальні можливості покинути територію України в спосіб, який унеможливить його ідентифікацію.
Крім того, ОСОБА_4 має декілька паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а саме: № НОМЕР_1 , виданий 27.04.2016 Солом'янським відділом Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, дійсний до 27.04.2026; № НОМЕР_3, виданий 27.10.2017 Управлінням Державної міграційної служби України в Київській області, дійсний до 27.10.2027.
Протягом 2018 - 2023 років ОСОБА_4 неодноразово здійснював виїзди за межі України та повертався назад, а саме ним здійснено за цей період близько 22 перетинів кордону України.
Застосований наразі обов'язок здати паспорти громадянина України для виїзду за кордон цілком відповідає встановленому ризику й відсутні підстави стверджувати, що в цій частині ризик неналежної процесуальної повіденки підозрюваного знизився.
При цьому необхідно врахувати, що через свій вік (понад 60 років) ОСОБА_4 не підлягає мобілізації та не обмежений в перетині державного кордону у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, чим неодноразово користувався після повномаштабного вторгнення росії в Україну.
Одночасно слід враховувати, що фінансовий стан ОСОБА_14 , враховуючи його доходи, дозволяє йому без жодних проблем залишити межі України, обрати будь-яку країну світу для проживання та залишатись там протягом тривалого часу.
Зокрема, дохід, нарахований ОСОБА_4 податковими агентами з 2020 року по І квартал 2025 року включно, становить 39 273 216 гривень.
Окрім того, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є засновником (співзасновником наступних суб'єктів господарювання - ТОВ «Експоресурс» (код за ЄДРПОУ 30604597), ЗАТ «Фінансово-промислове об'єднання «Укрексімресурси» (код за ЄДРПОУ 31115149), ТОВ «Брухт» (код за ЄДРПОУ 31309763), ТОВ «ТДМК» (код за ЄДРПОУ 31283316), ТОВ «Паливні технології» (код за ЄДРПОУ 315149490), ПП «Адитив Трейд» (код за ЄДРПОУ 37963214), ТОВ «Хім-Груп» (код за ЄДРПОУ 38882152), Адвокатського об'єднання «Фінанси та Кредит Лекс» (код за ЄДРПОУ 41924476), ТОВ «Техгеосервіс» (код за ЄДРПОУ 41954808), ТОВ «Юридична компанія «Лекс Лімітед» (код за ЄДРПОУ 42957862), ТОВ «Техбудінновації» (код за ЄДРПОУ 44111013).
Окрім того, у межах кримінального провадження складено та повідомлено про підозру ОСОБА_4 у пособництві ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
В свою чергу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи ці обставини, взамін ненадання викривальних показань стосовно ОСОБА_6 , може отримати від останнього необхідну фінансову допомогу для переховування та комфортного проживання за кордоном.
Таким чином, зважаючи на наявність декількох діючих паспортів громадянина України для виїзду за кордон, враховуючи фінансовий стан, доходи та можливість фінансової підтримки з боку ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , не будучи обмежений у перетині державного кордону України, може в будь-який момент після повідомлення йому про підозру покинути територію України».
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у тяжкому корупційного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачена покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з можливою конфіскацією майна, то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 (затверджений Законом України № 4643-IX від 21.10.2025) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 03.02.2026 включно.
Слідчий суддя зазначає, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює ступінь ризику переховування.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 виповнилось 63 роки, тобто він є особою, щодо якої немає обмежень на виїзд за межі України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та додані матеріали, є достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.
3.5.2. Ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтовувався таким: « ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності має можливість контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням співучасниками злочину, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення їх встановлення та притягнення до відповідальності,
Крім того, досудовим розслідуванням не встановлені детальні обставини одержання ОСОБА_4 грошових коштів, які в подальшому були передані ОСОБА_7 для подальшого надання як неправомірної вигоди Голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду за прийняття ними судового рішення в інтересах ОСОБА_6 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022. Так само не встановлені особи, які надали такі грошові кошти безпосередньо ОСОБА_4 .
Тому ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може контактувати такими особами, яким відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень, та так само консультувати їх щодо їх поведінки під час отримання від них показань, поведінки під час здійснення за їх участі слідчих та процесуальних дій.
Підтвердженням схильність підозрюваного ОСОБА_4 до таких дій є вже вчинені ним окремі дії з моменту викриття як ОСОБА_12 , так і ОСОБА_6 , після повідомлення їм про підозру.
Так, на етапі здійснення розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 захисником підозрюваного ОСОБА_7 на підставі наданих документів являвся адвокат ОСОБА_19 .
Одночасно у цьому ж провадженні 28.07.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_6 , захисником якого є адвокат ОСОБА_20 .
Таке повідомлення було здійснено в межах виконання запиту про міжнародно-правову допомогу компетентними органами Французької Республіки у зв'язку з постійним проживанням ОСОБА_6 на території вказаної держави.
ОСОБА_4 достовірно було відомо, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є одночасно підозрюваними в одному кримінальному провадженні, та що адвокат ОСОБА_19 є захисником останнього. Так само було відомо ОСОБА_4 , що захисником ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_20 .
Не дивлячись на вказані факти, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_19 є захисником підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_20 - захисником підозрюваного ОСОБА_6 , організував на території Французької Республіки у м. Париж зустріч підозрюваного ОСОБА_6 з адвокатом ОСОБА_19 , та на якій безпосередньо були присутні також ОСОБА_20 та сам ОСОБА_4 .
На вказаній зустрічі, ймовірно, обговорювалися обставини кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023, які могли бути відомі адвокату ОСОБА_19 як захиснику підозрюваного ОСОБА_7 , можливість недопущення укладення останнім угоди про визнання винуватості та тим самим надання викривальних показань щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, безпосередньої участі в них ОСОБА_12 та ОСОБА_6 .
Так, матеріалами кримінального провадження встановлено, що 05.09.2023 об 12:31 год. здійснено спільний перетин державного кордону України (виїзд) ОСОБА_4 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 на транспортному засобі марки TOYOTA, модель «LAND CRUISER 200», державний номерний знак НОМЕР_2 та вже 09.09.2023 об 05:11 год. повторний перетин державного кордону України (в'їзд) на цьому ж транспортному засобі.
Транспортний засіб марки TOYOTA, модель «LAND CRUISER 200», державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому перетинали кордон ОСОБА_4 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , належить народному депутату України ОСОБА_22 .
Будучи допитаний компетентними органами Французької Республіки в ході виконання запиту про міжнародно-правову допомогу підозрюваний ОСОБА_6 фактично підтвердив проведення вказаної зустрічі.
Зазначене надає переконання, що ОСОБА_4 , самостійно, а так само за допомогою ОСОБА_6 , може здійснювати на них вплив з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо його можливої участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності».
Ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».
Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою або заборонити підозрюваному відвідувати певні місця, але при цьому належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен осіб і конкретних адрес місць.
Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на свідків у цьому кримінальному провадженні, щодо заборони спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні.
Відтак слідчий суддя покладає на підозрюваного відповідний обов'язок за конкретним переліком свідків, зазначених у клопотанні і резолютивній частині ухвали.
Разом з тим, з огляду на те, що у цьому кримінальному провадженні з 17.10.2025 відповідно до статті 290 КПК завершено досудове розслідування та надано доступ стороні захисту до його матеріалів, й відтак органом досудового розслідування гіпотетично вже зібрані всі можливі докази, слідчий суддя вважає відсутньою необхідність продовжувати дію заборони спілкування ОСОБА_4 з іншим підозрюваним ОСОБА_6 , враховуючи, що загалом ця заборона може призвести о порушення права на захист як самого підозрюваного, так і інших підозрюваних, з огляду на норми статті 18 КПК, а саме, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
3.5.3. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовувався в клопотанні таким: «Враховуючи наявність досвіду роботи ОСОБА_4 значний досвід в юридичній сфері, у тому числі адвокатській діяльності у кримінальній галузі, його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, вказане свідчить про можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підтвердженням схильності ОСОБА_4 до таких дій є зокрема описані вище обставини спільного перетину кордону з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та спілкування на території Французької Республіки з ОСОБА_6 . Беручи до уваги те, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений ним у співучасті з іншими особами, у т.ч. досі не встановленими особами, які здійснювали посередництво в передачі ОСОБА_7 грошових коштів від ОСОБА_6 ,. останній спільно з ОСОБА_4 можуть координувати свою процесуальну поведінку з такими особами таким чином, перешкоджаючи кримінальному провадженню, задля уникнення кримінальної відповідальності».
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування існування цього ризику повинно здійснюватися на основі конкретних фактів, а не абстрактних роздумів і припущень.
Відтак слідчий суддя висновує, що такий ризик відсутній.
3.5.4. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення обґрунтовувався таким: «В ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать, що ОСОБА_4 , незважаючи на юридичну освіту та значний стаж роботи за фахом, має викривлене уявлення про законослухняність, не вбачає проблеми у тому, щоб порушити закон. Відтак, обґрунтованим вважається ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 виявлено та вилучено вогнепальну зброю. Водночас, маючи юридичний досвід та тим самим будучи обізнаним з законодавством щодо обігу вогнепальної зброї, після виявлення зі слів самого ОСОБА_4 вогнепальної зброї за місцем свого проживання, не вжив усіх необхідних дій, направлених на припинення можливого незаконного зберігання вогнепальної зброї, зокрема повідомлення правоохоронних органів про факт зберігання такої зброї у його домоволодінні».
Слідчий суддя вважає недоведеним існування такого ризику з огляду на те, що твердження щодо викривленого уявлення про законослухняність є оціночно-суб'єктивним, та сторона обвинувачення не довела достеменно факт належності саме підозрюваному вилученої зброї в ході проведення обшуку за місцем проживання такого.
3.6. Слідчий суддя, оцінивши на підставі наявних матеріалів в сукупності всі обставини, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, і доведених двох ризиків, а також таке:
1) підозрюваний має 63 роки і відсутня інформація щодо стану здоров'я, який перешкоджав би продовженню обов'язків,
2) відсутні відомості про порушення підозрюваним процесуальних обов'язків, покладених при застосування запобіжного заходу,
3) чинний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 000 000 грн. забезпечує дотримання підозрюваним покладених на нього обов'язків,
4) КПК не передбачає обов'язковості врахування строків досудового розслідування у разі продовження строку дії обов'язків та не пов'язує визначення населеного пункту чи регіону, за межі якого не має права відлучатися підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора або суду, із чинним адміністративно-територіальним устроєм України, визначеним статтями 132, 133 Конституції України і Законом України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28.07.2023 №3285-IX, та таке належить розуміти винятково як географічну частину території України. Оскільки географічна територія міста Києва повністю знаходиться в межах географічної території Київської області, відтак відсутня необхідність окремого зазначення в судовому рішення необхідності отримання підозрюваним дозволу відлучатися з міста Києва, як це зазначено в клопотанні;
5) матеріали клопотання підтверджують, що з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, роль підозрюваного у їх вчиненні, обґрунтування наведених ризиків, наявні ризики не зменшились, й наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування,
вважає, що клопотання прокурора належить задовольнити частково з метою забезпечення дієвості застосованого запобіжного заходу, можливості здійснення контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 532 КПК, суд
1. Задовольнити частково клопотання.
2. Продовжити до 06.01.2026 включно строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;
2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із такими свідками:
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 11.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________