Справа № 537/985/17 Номер провадження 22-ц/814/1190/25Головуючий у 1-й інстанції Степура А. А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
10 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
учасники справи:
представник відповідача - адвокат Конрадій М.В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2017 року, ухвалене суддею Степурою А.А., повний текст рішення складено - 23 травня 2017
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
14.03.2017 ТОВ Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 792 384,25 грн, з яких: тіло кредиту - 299 274,98 грн; відсотки - 390 551,98 грн; пеня - 102 557,29 грн, а також стягнути пропорційно з відповідачів на користь ПАТ «Дельта Банк» судові витрати у розмірі 11 885,76 грн.
Позов мотивований тим, що 22.08.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №11031098000 та додаткові угоди до нього, згідно з умовами яких банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 300 475 грн з розрахунку у розмірі 15 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 22.08.2006 року по 20.08.2027. Банк свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконав, надавши ОСОБА_2 кредит у розмірі та строки, передбачені кредитним договором. Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою, відповідно до укладеного договору поруки №1 від 22.08.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (поручитель), ОСОБА_2 (боржник), згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №11031099800 від 22.08.2006. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. 08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк'та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами та до АТ «Дельта Банк» переходить право вимоги від боржників повного, незалежного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Позичальник ОСОБА_2 умови кредитного договору протягом тривалого часу належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 30.01.2017 за відповідачем ОСОБА_2 наявна заборгованості у розмірі 792 384,25 грн, з яких: тіло кредиту - 299 274,98 грн; відсотки - 390 551,98 грн та пеня - 102 557,29 грн. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким 05.10.2015 по 04.10.2017 включно розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема, статтями 37,38,47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2017 позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11031098000 від 22.08.2006 у розмірі 792 384,25 грн, яка складається з: тіла кредиту - 299 274,98 грн; відсотків - 390 551,98 грн та пені 102 557,29 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 5 942,88 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 5 942,88 грн.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.08.2024 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт фінанс» до участі у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 18.05.2017 року, винесеного у цивільній справі № 537/985/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11031098000 від 22.08.2006 (т.3 а.с. 86-87).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2024 ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 травня 2017 року - залишено без задоволення (т.3 а.с. 168-171).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, застосувати до вимог строки позовної давності і ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити на підставі п.3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Апеляційна скарга мотивована тим, щостороною позивача, зловживаючи своїми правами, під час звернення до суду у березні 2017 приховано, що у 2008 Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» звертався до суду з позовом (справа №2-940/2008), в якій вимоги банку до ОСОБА_1 як до поручителя за договором поруки №1 від 22.08.2006 не висувалися. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2008 у справі №2-940/2008 вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11031098000 від 22.08.2006 (кредитний договір №1) та за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту до договору про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки №2 06/117-015 від 22.08.2006 (кредитний договір №2) у розмірі 393 165,17 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 118,5 кв.м, житловою площею 75,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; надано Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» право на продаж чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 353 500 грн; виселено усіх мешканців, які станом на 07.08.2008 зареєстровані в чотирьохкімнатній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . 03.10.2008 на виконання рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2008 у справі № 2-940/2008 видано виконавчий лист. У справі №2-940/2008 кредитор звернувся з вимогами до боржника та іпотекодавця ОСОБА_2 , поєднаного в одній особі, тобто кредитодавець скористався своїм правом на звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту, незалежно від способу такого стягнення, у відповідність до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. При цьому, посилається на постанову Верховного Суду від 01.09.2022 у справі №225/3427/15-ц щодо зміни порядку, умов і строку дії кредитного договору, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї думи заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, тому банк мав право на стягнення з позичальника тільки сум, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не на стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, комісії та пені, а також зазначається щодо відліку строку позовної давності, який почався з часу пред'явлення позову. Вказує, що у даній справі вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості пред'явлено у березні 2017, тобто після трирічного спливу строку звернення позивача з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення кредитної заборгованості, тому у даній справі є наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості за платежами, нарахованими в межах строку кредитування, у зв'язку з пропуском банком позовної давності. Зазначається, що ОСОБА_1 заявляє про застосування строків позовної давності до вимог сторони позивача про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Отже, на теперішній час існують у часі два судових рішення, предметом яких є стягнення за кредитним договором № 11031098000 від 22.08.2006: від 14.08.2008 у справі № 2-940/2008 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та від 18.05.2017 у справі № 537/985/17 про стягнення заборгованості у розмірі 792 384,25 грн, в яких тотожними є склад учасників цивільного процесу, матеріально-правові вимоги (стягнення заборгованості за кредитним договором) та обставинами (неналежне виконання боржником умов договору), що обґрунтовують звернення до суду, таким чином є підстави для закриття провадження у справі у відповідність до вимог п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Депт Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що відповідач ОСОБА_1 ні у заяві про перегляд заочного рішення, ні в процесі розгляду справи і вказаної заяви у суді першої інстанції не заявляла про застосування строку позовної давності.
У судове засідання апеляційного суду 05.11.2025 не з'явилися інші учасники справи, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток у цивільній справі на офіційні електронні адреси та поштовим зв'язком у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (т.4 а.с. 172-177), які були доставлені до електронних кабінеті та поштою. Згідно рекомендованих повідомлень судові повістки на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернулися до апеляційного суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки. Крім цього, інтереси відповідача ОСОБА_1 - представляє адвокат Конрадій М.В. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16.10.2025 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Депт Фінанс» - адвоката Яцка В.В. про проведення апеляційного розгляду справи у режимі відеоконференції. Представник ТОВ «Депт Фінанс» на відеоконференцію до апеляційного суду не прибув, у телефонному режимі повідомив про відсутність у нього енергопостачання. Згідно ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції. Оскільки представник позивача повинен бути обізнаний з графіками відключень енергопостачання та передбачати наслідки в цій частині, можливість його прибуття безпосередньо у судове засідання апеляційного суду, а також те, що дана цивільна справи з березня 2025 перебуває у провадженні апеляційного суду, колегія суддів не вбачає поважних підстав для відкладення справи розглядом. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 15.09.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 10.11.2025 о 10.00 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Як встановлено судом першої інстанції, що 22.08.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11031098000 (кредитний договір №1) та додаткова угода про встановлення ліміту овердрафту до договору про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки №2 06/117-015 від 22.08.2006 (кредитний договір №2), відповідно до яких позичальнику ОСОБА_2 наданий кредит (грошові кошти) у національній валюті в сумі 300 475 грн з процентною ставкою у розмірі 15 % річних зі строком дії з 22.08.2006 по 20.08.2027 (т.1 а.с. 8-14).
22.08.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №1, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 поручилася перед банком за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №11031098000 від 22.08.2006 (т.1 а.с. 19-20).
08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» був укладений договір купівлі - продажу прав вимоги. Відповідно до вказаного договору ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №11031098000 від 22.08.2006 (т.1 а.с. 34).
Встановлено, що позичальник ОСОБА_2 протягом тривалого часу належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 30.01.2017 виникла заборгованість у сумі 792 384,25 грн, з яких: тіло кредиту - 299 274,98 грн; відсотки - 390 551,98 грн та пеня 102 557,29 грн.
02.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким 05.10.2015 по 04.10.2017 включно розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» Кадирову В.В.
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, згідно якої, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено , якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно дост. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.
Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Згідно ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації здійснює повноваження органів управління банку, згідно п. 4, 8 ст. 48 Закону, вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, привернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, здійснює повноваження, що визначені ч. 2ст. 37 цього Закону.
Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного позову є стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 792 384,25 грн, з яких: тіло кредиту - 299 274,98 грн; відсотки - 390 551,98 грн; пеня - 102 557,29 грн.
Ухвалюючи заочне рішення у справі про задоволення позову, суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим ухвалив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у позові.
По справі вбачається, що ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.03.2017 відкрито провадження у справі та справа призначалася до розгляду відповідно на 04.04.2017 о 15.10 год, 25.04.2017 о 14.30 год та 18.05.2017 о 13.20 год (т.1 а.с. 50, 53, 55). Сторони у судові засіданні не з'явилися, представник позивача за довіреністю Мирко Р.О. 24.04.2017, 15.05.2017 подав заяви про розгляд справи у відсутність представника АТ «Дельта Банк» (т.1 а.с. 54,123).
Згідно матеріалів справи, рекомендовані відправлення - судові повістки на ім'я відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на 04.04.2017 (разом з ухвалою про відкриття провадження від 28.03.2017 у справі, позовною заявою та додатками до неї), на 25.04.2017, на 18.05.2017 повернулися до суду першої інстанції без вручення з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є неналежним повідомленням особи про дату, час і місце судового засідання (т.1 а.с. 56-120, 130-133), що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/118996/17.
18.05.2017 у справі ухвалене заочне рішення суду за відсутністю сторін.
Згідно рекомендованих відправлень - копії заочного рішення суду від 18.05.2017 на ім'я відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 повернулися до суду не врученими з відміткою пошти ««за закінченням терміну зберігання», що також є неналежним врученням особі рішення суду (т.1 а.с. 135-145).
З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11031098000. Відповідно до даного договору відповідачу ОСОБА_2 наданий кредит (грошові кошти) у національній валюті в сумі 300 475 грн з процентною ставкою у розмірі 15 % річних зі строком дії з 22.08.2006 по 20.08.2027 (т.1 а.с. 8-14).
22.08.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та позичальником ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_2 передав іпотекодержателю АКІБ «УкрСиббанк», з метою забезпечення зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №11031098000 від 22.08.2006,чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е. від 22.082006, за реєстровим №3257 (а.с. 75 т.1 справи №537/985/17, провадження №6/537/130/19).
22.08.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №1, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 поручилася перед банком за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №11031098000 від 22.08.2006 (т.1 а.с. 19-20).
Згідно п.5.2. договору поруки №1 від 22.08.2006, сторони дотримуються стандартних умов по строкам позовної давності (т.1 а.с. 19-20 ).
По справі вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 28.07.1984 перебувають у зареєстрованому шлюбі (т.1 а.с. 25).
08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» був укладений договір купівлі - продажу прав вимоги. Відповідно до вказаного договору ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №11031098000 від 22.08.2006 (т.1 а.с. 34).
02.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким 05.10.2015 по 04.10.2017 включно розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» Кадирову В.В.
Як встановлено судом першої інстанції, позичальник ОСОБА_2 протягом тривалого часу належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 30.01.2017 виникла заборгованість у сумі 792 384,25 грн, з яких: тіло кредиту - 299 274,98 грн; відсотки - 390 551,98 грн та пеня 102 557,29 грн (т.1 а.с. 27-29).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що банк, пред'являючи до суду 14.03.2017 даний позов про стягнення з неї та ОСОБА_2 заборгованості, яка утворилася станом на 30.01.2017 всього у розмірі 792 384,25 грн,зловживаючи своїми правами, не повідомив суду про наявністьрішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2008 у справі №2-940/2008 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк», яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11031098000 від 22.08.2006 (кредитний договір №1) та за додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту до договору про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки №2 06/117-015 від 22.08.2006 (кредитний договір №2) у розмірі 393 165,17 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 118,5 кв.м, житловою площею 75,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом договору іпотеки б/н від 22.08.2006; надано Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» право на продаж чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 353 500,00 грн; виселено усіх мешканців, які станом на 07.08.2008 зареєстровані в чотирьохкімнатній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .
03.10.2008 на виконання рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2008 у справі № 2-940/2008, видано виконавчий лист.
Дійсно матеріали позовної заяви справи №537/985/17 (провадження №2/537/507/2017) не містять відомостей про заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2008 у справі №2-940/2008 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк», яке міститься на а.с. 11-15 т.4 справа №537/985/17 (провадження № 61-3261св22).
Аналізуючи вказані в апеляційній скарзі обставини, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З 15.12.2017 набрав чинності ЦПК України у новій редакції.
Пункт 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК передбачає, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто, з метою уникнення зловживання процесуальними правами позивач повинен зазначати вказані обставини та з метою повного і об'єктивного розгляду справи.
Оскільки суду першої інстанції при ухваленні заочного рішення суду від 18.05.2017 не було відомо про ухвалене заочне рішення суду від 14.08.2008 та відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не були належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання та їм не були належним чином вручені копії цього рішення, колегія суддів вважає, що факт наявності заочного рішення суду від 14.08.2008 суттєво впливає на вирішення спору у даній справі.
Зі змісту заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2008 у справі №2-940/2008 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно та надання права продати предмет іпотеки (т.4 а.с. 11-15 справа №537/985/17 (провадження № 61-3261св22) вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 допущено неналежне виконання умов кредитного договору, в результаті чого станом на 27.06.2008 (07.07.2008 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог) утворилася заборгованість перед АКІБ «УкрСиббанк» на загальну суму 393 165,17 грн, яка складається з простроченої основної заборгованості по кредиту 1 - 299 274,98 грн; простроченої заборгованості по процентам за користуванням кредитом 1 - 64 642,13 грн; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом по кредиту 1 - 3 622,93 грн; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користуванням кредитом по кредиту 1 - 8 447,61 грн; прострочена заборгованість по кредиту 2 - 10 067,00 грн; прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом 2 - 7 110,52 грн.
Також заочним рішенням суду від 14.08.2008 у справі №2-940/2008 встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 22.08.2006 між АКІТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі №3260, відповідно до якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, АКІБ «УкрСиббанк», пред'являючи позов у червні 2008, реалізував своє право дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 , шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 118,5 кв.м, житловою площею 75,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом договору іпотеки б/н від 22.08.2006, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .
У постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №2-6460/11 (провадження №61-14479св20) вказано, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/13805/16-ц (провадження №14-208цс21) викладено висновок про те, що з моменту настання строку виконання основного зобов'язання у кредитора виникло право на звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №204/7787/21 (провадження №61-5379св24) зазначено, що пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов'язання та початок перебігу позовної давності.
Як встановлено судом першої інстанції у справі, що переглядається апеляційним судом, строк дії договору про надання споживчого кредиту №11031098000 від 22.08.2006 визначено по 20.08.2027.
Отже, у справі№2-940/2008, пред'явивши позов про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором шляхом зверенння стягнення на предмет іпотеки, банк змінив строки виконання кредитного та іпотечного зобов'язання, що підтверджено судовим рішенням у справі №2-940/2008.
З матеріалів справи, що переглядається апеляційним судом, вбачається, що 14.03.2017 ТОВ Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно всього у розмірі 792 384,25 грн.
16.01.2024 до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення (т. 3 а.с. 29 справа №537/985/17, провадження №2-п/537/4/2024), в якій вона вказала, що копію рішення суду від 18.05.2017 вона не отримувала, про існування розгляду цієї справи їй не було відомо, оскільки не проживала та не перебувала за адресою, за якою суд направляв їй поштову кореспонденцію, т.я. вважала судовим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.08.2008 у справі №2-940/2008. Просила суд поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду від 18.05.2017, прийняти заяву про перегляд заочного рішення від 18.05.2017 та скасувати його, призначити справу до судового розгляду у загальному порядку.
Оскільки ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.11.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, то справа (на стадії розгляду судом клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення) по суті позовних вимог не переглядалася і не могла бути переглянута, оскільки у разі поновлення пропущеного строку та скасування заочного рішення суду, справа підлягала призначенню до судового розгляду у загальному порядку. На стадії поновлення пропущеного строку судом розглядалися поважні причини його пропуску та підстави для його поновлення. Крім цього, як вбачається з ухвали суду від 22.11.2024, сторони не були присутні у судовому засіданні, тобто відповідач ОСОБА_1 не надавала свої пояснення та докази, зокрема по суті пред'явленого позову та щодо застосування строку позовної давності, оскільки це передбачено на стадії судового розгляду позову по суті.
Заперечення ПАТ «Дельта Банк» з приводу того, що відповідач ОСОБА_1 повинна була заявити про застосування строку позовної давності у заяві про перегляд заочного рішення від 18.05.2017, то ці заперечення не заслуговують на увагу, оскільки за змістом ст. 285 ЦПК України законодавець не передбачив надання клопотання про застосування строків позовної давності на стадії подачі заяви про перегляд заочного рішення, така заява може бути подана стороною відповідача у разі скасування заочного рішення та призначення справи до судового розгляду, тобто на стадії її судового розгляду. Застосування строку позовної давності не могло розглядатися при вирішенні судом питання про поновлення строку подачі заяви про перегляд заочного рішення, оскільки не було ще відкрито провадження за нововиявленими обставинами.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить застосувати до вимог ТОВ «ФК «Депт Фінанс» (як правонаступника АКІБ «УкрСиббанк») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11031098000 від 22.08.2006 строки позовної давності з підстав того, що АКІБ «УкрСиббанк» у 2008 звернувся до ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом на звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення, судове рішення ухвалено 14.08.2008, тобто банк змінив строк виконання основного зобов язання, що є підставою для початку відліку позовної давності для пред'явлення вимоги про стягнення кредитної заборгованості, а з цим позовом банк звернувся до суду лише у березні 2017 року, отже наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском банком позовної давності.
З урахуванням встановлених колегією суддів фактичних обставин справи щодо неналежного повідомлення відповідачів про дату, час і місце судового засідання, неотримання ними копії заочного рішення від 18.05.2017, відмови у поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, з метою дотримання судом на будь якій стадії процесу прав сторін, у даному випадку прав відповідачів щодо надання їм рівних можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (відповідно до статті 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У договоріпро надання споживчого кредиту №11031098000 від 22.08.2006 сторони не передбачили умов про збільшення строку позовної давності, оскільки пунктом 5.2. договору поруки №1 від 22.08.2006 передбачено, що сторони дотримуються стандартних умов по строкам позовної давності.
Отже, перебіг позовної давності за вимогами банку про стягнення заборгованості почався не пізніше червня 2008 (звернення банку до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки) та сплив у червні 2011, тобто на час звернення банку з позовом 14.03.2017 до майнового поручителя ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості строк позовної давності був пропущений.
У постанові від 14.06.2023 у справі № 755/13805/16-ц (провадження № 14-208цс21) Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, що слід розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов'язанням (actio in personam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов'язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки (близький за змістом висновок див. у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 26.01.2022 у справі №442/7773/17, від 28.09.2022 у справі №754/16764/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.08.2021 у справі №201/15310/16, від 30.06.2022 у справі №947/25785/19, від 19.10.2022 у справі №712/19272/12, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2022 у справі №205/2480/19, від 02.11.2022 у справі №344/19567/19, від 01.02.2023 у справі №522/9497/14-ц).
Отже, вбачається, що строк позовної давності за договором поруки від 22.06.2006 ОСОБА_1 як майнового поручителя сплив на час звернення банку з позовом про стягнення заборгованості солідарно за договоромпро надання споживчого кредиту №11031098000 від 22.08.2006.
За загальним правилом, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову, тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №488/2807/17, 14.06.2023 у справі № 755/13805/16-ц.
Таким чином, по справі вбачається, що зобов'язання за кредитним договором не виконано, а позивач 14.03.2017 звернувся з новою вимогою про повне дострокове погашення заборгованості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №553/1501/15-ц (провадження №14-50цс22) викладено висновок про те, що кредитний договір був забезпечений порукою та іпотекою; предметом іпотеки зазначена придбана за кредитні кошти квартира, на яку банк до ухвалення рішення апеляційним судом звернув стягнення. Вказане тягне припинення основного зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №761/36873/18 (провадження № 14-121цс21) викладено висновок про те, що кредитний договір забезпечений лише одним видом забезпечення - іпотекою, а тому кредитор і боржник повинні та мали право розраховувати, що заборгованість у випадку неповернення її боржником повинна та могла бути погашена в досудовому порядку саме за рахунок іпотечного майна. Кредитор мав діяти так, щоб заборгованість була погашена за рахунок іпотечного майна в повному обсязі (пункт 9.26). Саме з таких принципів виходив законодавець, застосувавши принцип недійсності вимог кредитора до боржника по завершенню досудового врегулювання спору (пункт 9.27).
Виходячи з того, що подружжям ОСОБА_5 у період шлюбу придбано нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору від 22.08.2006, а самечотирьохкімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то поручитель ОСОБА_1 як її співвласник відповідає за договором поруки від 22.08.2006, укладеним на виконання договору про надання споживчого кредиту №11031098000 від 22.08.2006 в межах своє частки, тобто об'єм відповідальності поручителя ОСОБА_1 знаходиться в межах вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, які рішенням суду від 14.04.2008 задоволені.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що банк у червні 2008 пред'явив вимогу до позичальника ОСОБА_2 про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тому відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України банк змінив строк виконання основного зобов'язання і мав пред'явити позов до майнового поручителя ОСОБА_1 протягом трьох років від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту. Отже, право на звернення до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості з поручителя ОСОБА_1 виникло у банка з моменту невиконання основного зобов'язання за зміненим строком виконання основного зобов'язання, а саме у червні 2008. Оскільки у договорі поруки від 22.08.2006 сторони не передбачили умов про збільшення позовної давності, то підлягає застосуванню загальний строк, визначений статтею 257 ЦК України. З огляду на те, що позовна давність за вимогою до поручителя ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором спливла у червні 2011 року, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про відмову у позові з вказаної підстави.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №947/8866/21 (провадження № 61-789св24).
Також колегія суддів апеляційного суду бере до уваги висновок Верховного суду від 25.06.2025 року у справі № 552/1431/16-ц в аналогічних спірних правовілносинах.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
По справі вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. при подачі заяви про перегляд заочного рішення (т.1 а.с. 3), та сплачено судовий збір у розмірі 8 914,32 грн при подачі апеляційної скарги на заочне рішення суду від 18.05.2017 (т.4 а.с. 26,43), а всього 9 519,92 грн, який підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п. 2, 376 ч.1 п. 3,4, 381-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2017 року - скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк»на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 9 519,92 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 листопада 2025 року.
СУДДІ: Дорош А. І. Лобов О. А. Триголов В.М.