Справа № 554/1137/25 Номер провадження 11-сс/814/854/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
05 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ
Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 29 вересня 2025 року.
Цією ухвалою повернуто скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20 січня 2025 року.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною вище заявою було відмовлено старшим слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава, про що заявнику направлено письмову відповідь за встановленим порядком, і, таким чином, фактично ОСОБА_6 оскаржується бездіяльність уповноваженої особи Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава, який не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Полтава, а тому скарга ОСОБА_6 подана до неналежного суду й відповідно не може бути розглянута в установленому КПК України порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 29 вересня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого ТУ ДБР у м. Полтава внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 20 січня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя: безпідставно повернув скаргу на допущену ТУ ДБР у м. Полтава бездіяльність після отримання заяви про кримінальне правопорушення, оскільки скаргу було подано з дотриманням правил підсудності; не врахував висновки, викладені в ухвалі Полтавського апеляційного суду, за якою було скасовано в цьому провадженні аналогічну за змістом ухвалу слідчого судді про повернення його ( ОСОБА_6 ) скарги.
Учасникам провадження було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду та в судове засідання вони не з'явились. Водночас прокурор та апелянт заявиви клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цим вимогам оскаржувана ухвала не відповідає.
За п.2 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Приписами ч.1 ст.412 КПК України визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При цьому, за змістом ч.3 ст.415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для першої судової інстанції при новому розгляді.
Окремою ж формою судової діяльності є судовий контроль за додержанням законів органами дізнання, досудового слідства та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер такої діяльності щодо судового контролю в рамках кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Пунктом 2 ч.2 ст.304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Положення ж п.2 ч.2 ст.304 КПК України надають право слідчому судді повернути скаргу особі, яка її подала, лише у тому випадку, коли після отримання скарги для слідчого судді є очевидно встановленим той факт, що скарга не підлягає розгляду в суді, до якого її подано, й такий факт не потребує встановлення якихось додаткових обставин для його підтвердження.
Із системного тлумачення положень ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201, ч.3 ст.244, ч.10 ст.290 КПК України, за змістом яких законодавець зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи положення ч.6 ст.9 КПК України, вбачається, що скарга на бездіяльність слідчого повинна розглядатись слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується.
З змісту скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що ОСОБА_6 звернувся із заявою від 20 січня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.365 КК України, до ТУ ДБР у м. Полтава, подавши заяву на його (вказаного органу досудового розслідування) адресу, що знаходиться в м. Полтава (а.п.1-6).
Затим ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ТУ ДБР у м. Полтава щодо невнесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання згаданої вище заяви про вчинення криімального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_6 правильно подав скаргу в порядку ст.303 КПК України до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава, так як у межах територіальної юрисдикції цього суду знаходиться орган досудового розслідування, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржує заявник.
При цьому, мотиви слідчого судді щодо поверення скарги не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки ОСОБА_6 у скарзі не зазначав про оскарження ним бездіяльності уповноваженої особи Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава.
Також згадана вище заява про вчинення кримінального правопорушення до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава не адресувалась і не подавалась самим заявником.
При вирішенні питання щодо підсудності скарги слідчий суддя мав виходити з місця розташування саме того органу досудового розслідування, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржував заявник, і, до того ж, до якого ОСОБА_6 звертався із заявою про кримінальне правопорушення, але слідчий суддя не врахував зазначене.
За таких обставин, посилання слідчого судді на повідомлення Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава щодо відсутності підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 слід визнати необґрунтованими та вони не містять у собі визначеної законом підстави для повернення скарги ОСОБА_6 .
Отже, слідчий суддя дійшов помилкового й безпідставного висновку щодо повернення скарги з підстави, передбаченої п.2 ч.2 ст.304 КПК України.
Також слідчий суддя залишив поза увагою наступне.
У цьому провадженні 03 лютого 2025 року слідчим суддею Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтава було повернуто зазначену вище скаргу ОСОБА_6 . Слідчий суддя послався на те, що у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 20 січня 2025 року відмовлено старшим слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава, тобто фактично предметом оскарження ОСОБА_6 була бездіяльність уповноваженої особи Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава, який не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтава, а тому скарга ОСОБА_6 не підлягає розгляду слідчим суддею цього суду (а.п.15-16).
29 квітня 2025 року Полтавським апеляційним судом апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано ухвалу слідчого судді Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтава від 03 лютого 2025 року та призначено новий розгляд у першій судовій інстанції. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд констатував, що слідчий суддя, допустивши істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, дійшов безпідставного висновку про те, що скарга ОСОБА_6 не підлягає розгляду слідчим суддею Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтава. При цьому, суд апеляційної інстанції, в тому числі зауважив, що наявність листа, за яким слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтава повідомив ОСОБА_6 про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є підставою для повернення скарги (а.п.33-34).
Але слідчий суддя після надходження матеріалів провадження з апеляційного суду, не врахувавши висновки та мотиви, наведені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року, продублював в оскаржуваній ухвалі зміст і мотиви попереднього судового рішення слідчого судді, яке було скасовано апеляційним судом із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Допущені слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для його скасування.
Ураховуючи викладені вище обставини й те, що слідчим суддею розгляд скарги по суті не здійснювався, питання щодо наявності чи відсутності оскаржуваної бездіяльності слідчого не вирішувалось, і відповідно колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам апеляційної скарги про бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог ст.214 КПК України, ухвалу слідчого судді належить скасувати та постановити нову ухвалу про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене вище, перевірити доводи ОСОБА_6 та постановити законне й обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 29 вересня 2025 року про повернення скарги ОСОБА_6 скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4