іменем України
10 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 386/1396/25
провадження № 22-ц/4809/1603/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С.І., Письменного О.А.,
за участю секретаря судового засідання Волошиної М.О.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - приватний виконавець Золотарьова Тетяна Валентинівна, Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Задорожнюк Оксана Борисівна, на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2025 року у складі судді Гута Ю.О.,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд скаргою на дії /бездіяльність судового виконавця, в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Золотарьової Тетяни Валентинівни від 25.07.2025 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №78697415.
В обґрунтування скарги вказувала, що на виконанні у приватного виконавця Золотарьової Тетяни Валентинівни перебуває виконавче провадження №78697415 про стягнення з неї, ОСОБА_1 , на виконання заочного рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року в цивільній у справі №386/638/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 76481,61 грн та судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, а всього 78904 грн 01 коп. Вказала, що 25 липня 2025 року було відкрито виконавче провадження та одночасно накладено арешт на грошові кошти боржника. Зазначила, що у поданій заяві АТ «ПУМБ» про відкриття виконавчого провадження, стягувачем було зазначено реквізити банківських рахунків, на які необхідно накласти арешт. Вважає такі дії приватного виконавця передчасними та протиправними, оскільки у разі отримання в належний спосіб постанови про відкриття виконавчого провадження вона мала б час на подання декларації про доходи та майно та час на добровільне виконання рішення суду.
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2025 рокуу задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Задорожнюк Оксана Борисівна, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її скарги у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Адвокат Задорожнюк О.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направила заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.84-85). Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що заочним рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 76481,61 грн та судові витрати в сумі 2422,40 грн, всього у розмірі 78904 грн 01 коп (а.с.21-23).
Постановою приватного виконавця за заявою стягувача приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною від 25 липня 2025 року відкрито виконавче провадження №78697415 про примусове виконання виконавчого листа №386/638/24, виданого Голованівським районним судом Кіровоградської області 31 березня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у сумі 76481,61 грн та судові витрати у сумі 2422,40 грн, всього у розмірі 78904 грн.01 коп. Зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 7890,40 грн, яку направлено боржнику рекомендованим листом та яку боржником отримано 31 липня 2025 року (а.с.9-10).
Постановою від 25 липня 2025 року у ВП №78697415 за заявою стягувача приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 87294,41 грн (а.с.11-12).
Як убачається з інформації про виконавче провадження 30 липня 2025 року приватним виконавцем винесено постанову про передачу ВД на виконання підприємству, установи, організації , якою ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕ» передано на виконання виконавчого листа, та вказано що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості 20 відсотків (а.с.14-18).
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею першою Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту Закон №1404-VIII)передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 18 Закону №1404-VIIIвиконавець зобов'язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, та має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках.
Відповідно до статті 10 Закону №1404-VIIIзаходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частинами першою-другою та шостою статті 48 Закону №1404-VIIIвизначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Статтею 56 Закону №1404-VIIIпередбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно зі статтею 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Зазначене правило визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону №1404-VIII підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Єсіна Д.В. посилалася на те, що приватний виконавець, накладаючи арешт на доходи боржника одночасно із відкриттям виконавчого провадження, порушив положення Закону України «Про виконавче провадження».
Правила, що регулюють питання накладення арешту на майно (кошти) боржника та зняття такого арешту, містяться в іншому розділі VII Закону №1404-VIII, який має назву «Порядок звернення стягнення на майно боржника».
У статтях 48, 56 цього розділу передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови, зокрема, про арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Безумовно, накладення арешту на кошти (майно) боржника є стадією виконавчого провадження - першим етапом звернення стягнення на майно боржника, питання про накладення якого виконавець вирішує під час відкриття виконавчого провадження.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2023 року у справі № 336/1212/23 (провадження № 61-6333св23), від 24 січня 2024 року у справі № 338/1549/21 (провадження № 61-9264св23), від 26 вересня 2024 року у справі № 338/1549/21 (провадження № 61-3603св24).
Отже, виконавець має право одночасно з відкриттям виконавчого провадження накладати арешт на кошти боржника, оскільки це не є порушенням його прав, а спрямовано на забезпечення ефективного виконання рішення суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 судове рішення в добровільному порядку не виконала. Наклавши арешт на грошові кошти боржника постановою від 25 липня 2025 року у порядку виконання виконавчого провадження №78697415 приватний виконавець діяв відповідно до вимог статей 18, 48, 52, 56 Закону України, визначив порядок виконання постанови із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику. При цьому виконавця не наділено правом визначення статусу рахунку або коштів.
Враховуючи зазначене вище апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави вважати дії приватного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ОСОБА_1 , неправомірними відсутні.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії приватного виконавця відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження» і підстави для задоволення скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ч.5 ст.268, ст.ст.367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Задорожнюк Оксана Борисівна, залишити без задоволення, а ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2025 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І.Чельник
Судді С.І. Мурашко
О.А. Письменний