Справа № 0911/896/2012
Провадження № 22-ц/4808/1453/25
Головуючий у 1 інстанції Грещук Р. П.
Суддя-доповідач Бойчук
03 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Максюти І.О., Баркова В.М.,
секретаря Кузнєцова В.В.,
з участю представника заявника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа, виправлення помилки та заміну боржника у виконавчому листі, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката Куцого Олександра Степановича на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2025 року під головуванням судді Грещука Р.П. в м. Надвірна,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» 25.04.2024 звернувся до суду з заявою, у якій просив видати заявнику дублікат виконавчого листа, виданого 10.01.2014 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв, житловою площею 120,8 м.кв та земельну ділянку, площею 0,25 га, у АДРЕСА_1 і після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 отримали в спадок ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; виправити помилку, допущену при оформленні та видачі вказаного вище виконавчого листа, вказавши боржниками - « ОСОБА_3 та ОСОБА_5 », замість неправильно зазначеної - « ОСОБА_1 »; замінити у цьому виконавчому листі вибулого боржника - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступників (спадкоємців) - ОСОБА_2 та дочку - ОСОБА_3 .
Свою заяву обґрунтовував тим, що 21.12.2021 постановою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Надвірнянського районного суду від 06.07.2021 скасовано та ухвалено нове рішенні, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження відмовлено. При цьому вказано, що міський суд при оформленні виконавчого листа помилково вказав боржником ОСОБА_1 , яка не була власником іпотечного майна та не була відповідачем у частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки в період з 11.02.2022 по 22.04.2024 на адресу заявника за його зверненням оригінал виконавчого документа, який повторно може бути пред'явлений для виконання в строк до 11.02.2025, то це стало підставою для звернення до суду першої інстанції з вказаною заявою.
Вказав, що згідно постанови апеляційного суду належними боржниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Оскільки останній помер, а спадкоємцями є його дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 , необхідно замінити боржника у виконавчому листі.
Просив заяву задовольнити.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 21.05.2024 заяву задоволено.
Видано ТОВ «Олком-Лізинг» дублікат виконавчого листа, виданого 10.01.2014 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га., у АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 в спадок отримали ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; виправлено помилку, допущену при оформленні та видачі виконавчого листа, виданого 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га., у АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 в спадок отримали ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , вказавши боржниками - « ОСОБА_3 та ОСОБА_5 », замість неправильно зазначеної - « ОСОБА_1 »; замінено у виконавчому листі, виданому 10.01.2014 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012, про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га., у АДРЕСА_1 , вибулого боржника - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступників (спадкоємців) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Не погоджуючись з такою ухвалою ОСОБА_3 через представника ОСОБА_6 05.11.2024 подала апеляційну скаргу.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.01.2025 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Надвірнянського районного суду від 21 травня 2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 29.05.2025 залучено по цій справі в якості заінтересованої особи - ОСОБА_2 ; витребувано з Надвірнянської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №102/2022 ОСОБА_5 , заведеної 13.07.2022.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 18 серпня 2025 року заяву ТОВ «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа, виправлення помилки та заміну боржника у виконавчому листі задоволено частково.
Видано ТОВ «Олком-Лізинг» дублікат виконавчого листа, виданого 10.01.2014 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 в спадок отримали ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Виправлено помилку, допущену при оформленні та видачі виконавчого листа, виданого 10.01.2014 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 в спадок отримали ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , вказавши боржниками - « ОСОБА_3 та ОСОБА_5 », замість неправильно зазначеної - « ОСОБА_1 ».
Замінено у виконавчому листі, виданому 10.01.2014 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі №0911/896/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку, площею 0,25 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вибулого боржника - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника (спадкоємця) дочку - ОСОБА_3 .
Відмовлено в решті вимог ТОВ «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 адвокат Куций О.С. вказав, що ухвала підлягає скасуванню, оскільки суд не в повній мірі врахував матеріали справи та прийшов до помилкових висновків.
Зазначив, що суд не врахував свою ж ухвалу від 02.07.2022, якою відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Олком-Лізинг» про видачу дублікату виконавчого листа.
Вказав, що суд не звернув уваги та не врахував ті обставини, що при зверненні представником заявника 09.11.2023 до приватного виконавця Безрукого О.В. з адвокатським запитом з метою отримання інформації про місцезнаходження оригіналу виконавчого листа виконавцю було відомо про втрату виконавчого листа, оскільки заявник вже звертався про отримання його дублікату.
Зазначив, що станом на день подачі цієї апеляційної скарги у ТОВ «Олком-Лізинг» наявні виконавчі листи по цій справі від 25.04.2023, які не визнані судом такими, що не підлягають виконанню. Крім того, вказані виконавчі листи були пред'явлені до виконання і приватним виконавцем Безруким О.В. 04.09.2023 відкрито виконавче провадження №72700051, яке на сьогодні завершено згідно відомостей АСВП.
Також вказав, що матеріали справи та матеріали спадкової справи не містять даних, що ОСОБА_3 отримала свідоцтво про спадщину, а тому суд безпідставно замінив вибулого боржника ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника ОСОБА_3 .
Зазначив, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 11.02.2025 і при цьому заявник не просив поновити строк на пред'явлення виконавчого листа.
На думку апелянта матеріали справи не містять належних доказів, що на момент звернення до суду з цією заявою заявник не знав про втрату виконавчого листа, а надані заявником докази не дають можливості прийти до висновку, що заява підлягає до задоволення.
Тому просив ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2025 року скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа, виправлення помилки та заміну боржника у виконавчому листі.
У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ «Олком-Лізинг» зазначив, що не погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне рішенні і немає підстав для його скасування.
Представник апелянтки в засідання апеляційного суду не з'явився і з урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності апелянта.
Представник заявника проти вимог апеляційної скарги заперечив з наведених у відзиві мотивів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, враховуючи таке.
Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 у справі №0911/896/2012 позов ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Стягнуто на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» борг по кредитному договору №133pv17-06 від 26.09.2006 в сумі 4 573 578, 56 грн, в тому числі шляхом звернення на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Способом реалізації предмета іпотеки визначено проведення прилюдних торгів з початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на даний вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.12.2013 у справі №0911/896/2012 вказане рішення скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення боргу в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Стягнуто на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» 1 834 847,51 грн заборгованості по кредитному договору №133pv17-06 від 26.09.2006, а саме: 312 386, 90 грн строкової заборгованості по кредиту; 525 964,10 грн простроченої заборгованості по кредиту; 4 471, 20 грн строкової заборгованості по процентах; 492 025,31 грн простроченої заборгованості по процентах; 500 000 грн.
В рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору №133pv17-06 від 26.09.2006 в сумі 1 834 847,51 грн на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 отримали в спадок ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (том 1 а.с.12-15).
На виконання вказаного рішення апеляційного суду Надвірнянським районним судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору в сумі 1 834 847,51 грн, присудженої з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на предмет іпотеки, а саме домоволодіння загальною площею 181,1 м.кв., житловою площею 120,8 м.кв. та земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 отримали у спадок ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 13.01.2021 у справі №348/2456/20 замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг» у справі №0911/896/2012 за позовом ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвала 29.01.2021 набрала законної сили (том 1 а.с.9-11).
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 06.07.2021 у справі №0911/896/2012 задоволено заяву ТОВ «Олком-Лізинг» про заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. У виконавчому листі від 10.01.2014 у справі №0911/896/2012 боржника ОСОБА_1 замінено на ОСОБА_5 (том 1 а.с.16-18).
Приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О.В. 25.08.2021 на підставі виконавчого листа від 10.01.2014 у справі №0911/896/2012 відкрито виконавче провадження №66615404 відносно боржника ОСОБА_3 (том 1 а.с.24-25).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21.12.2021 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 , скасовано ухвалу Надвірнянського районного суду від 06.07.2021 і ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (том 1 а.с.28-31).
В обґрунтування відмови в задоволенні вказаної заяви ТОВ «Олком-Лізинг» апеляційним судом зазначено, що Надвірнянський районний суд при оформленні цього виконавчого листа помилково вказав боржником ОСОБА_1 , яка не була власником іпотечного майна та не була відповідачем у частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому в цьому випадку підлягає виправленню помилка допущена при оформленні виконавчого листа, що передбачено ч.1 ст.432 ЦПК України, а не заміна сторони виконавчого провадження в порядку ст.442 ЦПК України.
На адресу приватного виконавця Безрукого О.В. 04.02.2022 направлено заяву про повернення виконавчого документа стягувану (том 1 а.с.32-33).
В подальшому згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що 11.02.2022 виконавче провадження №66615404 завершено, однак, як встановлено в ході розгляду цієї справи, оригінал виконавчого листа на адресу ТОВ «Олком-Лізинг» не надходив.
Згідно листа Надвірнянської державної нотаріальної контори від 19.10.2023 за №01-16/469 13.07.2022 заведена спадкова справа №102/2022 ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями останнього є його дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 (том 1 а.с.46).
З матеріалів спадкової справи №102/2022 ОСОБА_5 вбачається, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.02.2019 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с.46).
ОСОБА_3 13.07.2022 звернулася до Надвірнянської державної нотаріальної контори з заявою №234 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (том 2 а.с.45).
ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини згідно заяви №235 від 13.07.2022 (том 2 а.с.45 зворот).
На адресу приватного виконавця Безрукого О.В. 09.11.2023 направлено адвокатський запит з метою отримання інформації про місцезнаходження оригіналу виконавчого листа та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (том 1 а.с.34).
Приватним виконавцем 13.11.2023 надано копію супровідного листа від 11.02.2022 №01-29/489 та копію фіскального чеку про направлення виконавчого документа стягувачу (том 1 а.с.35-36).
Згідно повідомлення Надвірнянської державної нотаріальної контори від 25.01.2023 року претензію відносно ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , переслано його спадкодавцю. Свідоцтва на спадщину по даній спадковій справі ще не видавались (том 1 а.с.49).
ТОВ «Олком-Лізинг» 18.01.2024 направлено на адресу Надвірнянської державної нотаріальної контори вимогу (претензію) до всіх спадкоємців померлого ОСОБА_5 , які прийняли спадщину (том 1 а.с.47-48).
Згідно довідки ТОВ «Олком-Лізинг» від 22.04.2024 встановлено, що оригінал виконавчого документа від 10.01.2014 у справі №0911/896/2012 в період з 11.02.2022 по 22.04.2024 на адресу ТОВ «Олком-Лізинг» не надходив (том 1 а.с.39).
Відповідно до наявної в АСВП постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.02.2022 виконавчий документ має бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 11.02.2025 (том 1 а.с.37-38).
Відповідно до листа АТ «Укрпошта» №1.03.009.004.-4514-25 від 10.02.2025 на запит представника ТОВ «Олком-Лізинг» надано відповідь, що інформація стосовно пересилання поштового відправлення №7601870840534 від 11.02.2022 в автоматизованій системі Укрпошти відсутня тому, що воно було прийняте до пересилання більше ніж півроку тому (том 2 а.с.6).
Відносно вимоги заявника про видачу дублікату виконавчого документа слід зазначити наступне.
Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Як зазначено вище, згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.5 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну правову норму права».
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №2-1380/08 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 вказано, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувана про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц, від 20 травня 2021 року у справі №1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі №750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі №753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі №433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі №607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання, змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або поновлення строку за рішенням суду.
Враховуючи, що оригінал виконавчого документа втрачено, а строк пред'явлення його до виконання на момент звернення заявника до суду не минув, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для про видачі дублікату виконавчого документа.
Щодо вимоги заявника про виправлення помилки у виконавчому листі про звернення стягнення на предмет іпотеки №0911/896/2012 судом зазначено таке.
Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
В постанові від 21.12.2021 року у справі №0911/896/2012 Івано-Франківським апеляційним судом встановлено, що суд при оформленні виконавчого листа від 10.01.2014 року у справі №0911/896/2012 допустив помилку, зазначивши боржником ОСОБА_1 , яка не була власником іпотечного майна та не була відповідачкою у частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки і тому підлягає виправленню помилка, допущена при оформленні виконавчого листа, що передбачено частиною першою статті 432 ЦПК України, а не заміна сторони виконавчого провадження в порядку статті 442 ЦПК України.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №9901/988/18, помилка, допущена при видачі виконавчого документа, може стосуватися дефектів його форми чи змісту, зокрема: суд неправильно зазначив інформацію про стягувача чи боржника; резолютивну частину судового рішення перенесено у виконавчий лист з помилками, внаслідок цього обсяг обов'язків, що покладено на боржника, зменшено чи збільшено або й зовсім змінено; немає всіх необхідних реквізитів виконавчого документа. При цьому суд наділений компетенцією: виправити таку помилку за заявою стягувача або боржника; визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки ОСОБА_1 не була власником іпотечного майна, а після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 іпотечне майно в спадок отримали ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що досліджено судом першої інстанції, рішення суду в частині задоволення заяви про виправлення помилки у виконавчому листі є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам ст.432 ЦПК України.
Відносно вимоги про заміну боржника у виконавчому листі про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно вказати таке.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі №916/617/17 викладено висновки щодо застосування ст.1281 ЦК України: водночас стаття 1281 Цивільного кодексу України не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі №495/1933/15-ц).
Отже, згідно із ст.1281 ЦК України кредитор може пред'явити вимогу до спадкоємців, як безпосередньо спадкоємцям, так і через нотаріуса.
В спірному випадку зобов'язання (обов'язки) померлого ОСОБА_5 , які стосуються виконання рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.12.2013 року у справі №0911/896/2012 не припинилися внаслідок його смерті, а тому входять до складу спадщини.
Спадкове майно після померлого ОСОБА_5 обтяжене правами кредитора ТОВ «Олком-Лізинг» і відсутні докази, що його спадкоємці повідомили ТОВ «Олком-Лізинг» про відкриття спадщини.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт відмови дружини померлого ОСОБА_5 від спадщини і прийняття такої спадщини його дочкою ОСОБА_3 правомірними є висновки суду першої інстанції про часткове задоволення вимог заяви про заміну боржника у виконавчому листі, а саме померлого ОСОБА_5 на його правонаступника (спадкоємицю) дочку ОСОБА_3 .
Доводи апеляційної скарги, що в заявника наявні виконавчі листи по цій справі і такі вже були пред'явлені до виконання не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки наведене спростовується матеріалами справи, зокрема встановленими в судових рішеннях обставинами щодо наявності помилки у вказаному виконавчому листі, що вказує на неможливість його виконання.
Посилання апеляційної скарги про те, що суд безпідставно замінив вибулого боржника ОСОБА_5 на ОСОБА_3 , бо спадкова справа не містить доказів отримання ОСОБА_3 свідоцтва про спадщину є безпідставними, оскільки згідно заяви ОСОБА_3 №234 від 13.07.2022 вона прийняла таку спадщину і свідоцтво про право на спадщину лише посвідчить її право на неї, а тому його відсутність не спростовує факту прийняття спадкового майна ОСОБА_3 .
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до обставин, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування або зміни ухвали суду.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому її слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості. Підстав для її скасування з наведених у скарзі мотивів не встановлено.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Куцого Олександра Степановича залишити без задоволення.
Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено 11 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: І.О. Максюта
В.М. Барков