Житомирський апеляційний суд
Справа №279/948/25 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
06 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Житомирі
цивільну справу №279/948/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Барановським Ігорем Івановичем,
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Шульги О.М. у м.Коростені,
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТзОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути з відповідача заборгованість: за кредитним договором від 02 квітня 2024 року №102567606 у сумі 21 025 грн, із яких: 5 000 грн - тіло кредиту, 14 087,50 грн - проценти за користування кредитом, 1 150 грн - комісія за надання кредиту, 787,50 грн - неустойка (штраф, пеня); за договором позики від 03 квітня 2024 року №79297559 у сумі 14 166 грн, із яких: 9 000 грн - тіло кредиту, 792 грн - проценти, 4 374 грн - проценти за понадстрокове користування позикою; за кредитним договором від 19 лютого 2024 року №2274480 у сумі 17 274,05 грн, із яких: 4 850 грн - тіло кредиту, 11 574,05 грн - проценти за користування кредитом, 850 грн - комісія за надання кредиту.
Позов обґрунтований тим, що 02 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №102567606. Кредитний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТзОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт ТзОВ «Мілоан» та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 кредитного договору, порядку укладення договору та способу ідентифікації, верифікації позичальника. Між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» 30 липня 2024 року укладений договір факторингу №30072024/2, відповідно до умов якого до ТзОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 03 квітня 2024 року укладений договір позики №79297559. Між ТзОВ «1Берзпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» 14 червня 2021 року укладений договір факторингу №14/06/21, за умовами якого до ТзОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 19 лютого 2024 року укладений кредитний договір №2274480. Між ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» 30 липня 2024 року укладений договір факторингу №30072024/1, за умовами якого до ТзОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Вказані договори укладені позичальником ОСОБА_1 у електронній формі. Позичальник свої зобов'язання за договорами не виконав, а тому утворилася вказана вище заборгованість.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2025 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ» наступну заборгованість: за кредитним договором від 02 квітня 2024 року №102567606 у сумі 21 025 грн, із яких: 5 000 грн - основний борг, 14 087,50 грн - процент, 1 150 грн - комісія за надання кредиту, 787,50 грн - неустойка (штраф, пеня); за договором позики від 03 квітня 2024 року №79297559 у сумі 14 166 грн, із яких: 9 000 грн - основний борг, 792 грн - проценти, 4 374 грн - проценти за понадстрокове користування позикою; за кредитним договором від 19 лютого 2024 року №2274480 у сумі 17 274,05 грн, із яких: 4 850 грн - основний борг, 11 574,05 грн - проценти, 850 грн - комісія за надання кредиту. Вирішено питання судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 через адвоката Барановського І.І. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що позичальник не заперечує, що отримував кредитні кошти в установах, але вказані кредитні договори не можна вважати укладеними та до таких взаємовідносин мають застосовуватися наслідки, передбачені ст.1212 ЦК України. Погоджуючись на певні договірні відносини, відповідач не підписував їх одноразовим ідентифікатором та в інший спосіб, а лише після того, як продивився на сайтах вказаних фінансових товариств певні умови кредитування, надав підтвердження отримати зазначені грошові кошти. Із долучених до позовної заяви копій договорів вбачається, що на деяких підпис міститься лише на першій сторінці та не підписані всі сторінки договору. Зазначає, що строк договору від 02 квітня 2024 року №102567606 із ТзОВ «Мілоан» становив 14 днів, а не 344 днів, як зазначає позивач. Також строк дії договору з ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» від 19 лютого 2024 року становив 30 дів, а не 105 днів, як зазначає позивач.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що 02 квітня 2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №102567606 про надання кредиту в сумі 5 000 грн для задоволення потреб позичальника строком на 344 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 02 квітня 2024 року по 12 березня 2025 року (а.с.9-14). Додатком до даного договору є графік платежів.
Згідно з пунктом 1.5 договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 35 487,50 грн. Денна процентна ставка складає: (35 487,50 грн. /5 000 грн.) /344 днів*100% = 2,06%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 285 473,47% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 40 487,50 грн.
Комісія за надання кредиту: 1 150 грн, яка нараховується за ставкою 23% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Сума комісії може складати менш ніж 23% від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно з графіком платежів становить розмір комісії за надання кредиту, визначений цим пунктом.
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 912,50% річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.
Нараховані згідно з пп.1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 34 337,50 грн. Договір підписаний електронним підписом позичальника, одноразовим ідентифікатором 257978. Кредитні кошти було зараховано на платіжну картку позичальника VISA Debit Classic НОМЕР_1 (а.с.17).
30 липня 2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу №30072024, у відповідності до умов якого ТзОВ «Мілоан» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників від 30 липня 2024 року №2 до договору факторингу від 30 липня 2024 року №30072024/2, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 02 квітня 2024 року №102567606 в сумі 21 025 грн, із яких: 5 000 грн - тіло кредиту; 14 087,50 грн - проценти за користування кредитом; 1 150 грн - комісія за надання кредиту; 787,50 грн - неустойка (штраф, пеня) (а.с.19-22).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 03 квітня 2024 року укладений договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79297559 (а.с.34-37).
За умовами укладеного договору відповідачу наданий кредит у сумі 9 000 грн, зі сплатою процентів у розмірі 0,88% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70%, пеня 2,7%. Орієнтована реальна річна процентна ставка 2958,48%. Орієнтована загальна вартість позики 9 792 грн.
Строк надання кредиту визначено сторонами у 10 календарних днів. Кінцева дата повернення позики 12 квітня 2024 року. Договір позики підписано позичальником одноразовим ідентифікатором 50036. Кредитні кошти було зараховано на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 .
14 червня 2021 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТзОВ «і Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19 серпня 2024 року №30 до договору факторингу від 14 червня 2021 року №14/06/21, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики від 03 квітня 2024 року №79297559 в сумі 14 166 грн, із яких: 9 000 грн - тіло кредиту; 792 грн - проценти; 4 374 грн - проценти за понадстрокове користування позикою (а.с.38-45).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 19 лютого 2024 року укладений договір про споживчий кредит №2274480, який також підписаний електронним підписом позичальника, одноразовим ідентифікатором 658075.
За умовами зазначеного договору відповідачу наданий кредит в сумі 5 000 грн строком на 105 днів, який складається з пільгового (15 днів) та поточного (90 днів) періодів, із кінцевою датою повернення коштів 03 червня 2024 року.
Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2 425 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7 425 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 12 775 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 17 775 грн. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (12 775 грн/5 000 грн) /105 днів * 100% = 2,43%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 8 119% річних. Комісія за надання кредиту: 850 грн, яка нараховується за ставкою 17% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 575 грн, які нараховуються за ставкою 2,10% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 10 350 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Кредитні кошти зараховані на платіжну картку позичальника НОМЕР_2 .
Між ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» 30 липня 2024 року укладений договір факторингу №30072024/1, у відповідності до умов якого ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників від 30 липня 2024 року до договору факторингу №30072024/1 від 30 липня 2024 року, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 лютого 2024 року №2274480 в сумі 17 274,05 грн, із яких: 4 850 грн - тіло кредиту; 11 574,05 грн - проценти; 850 грн - комісія за надання кредиту.
За правилом частини ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» (на час виникнення спірних правовідносин) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частина перша ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої ст.11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частині першій та другій ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним із моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша ст.642 ЦК України).
За приписами ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 уклав договори з ТзОВ «Мілоан»,ТзОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів», ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» та отримав кредитні кошти, що не заперечується сторонами. Вказані договори укладені та підписані сторонами в електронній формі, зокрема, відповідачем договори підписані електронним підписом одноразовими ідентифікаторами, а тому доводи апеляційної скарги з приводу не підписання відповідачем вказаних договір є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_1 у порушення умов укладених договорів своєчасно в порядку та на умовах, визначених договорами, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого за ним рахується заборгованість, яка підлягає частковому стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ».
Колегія суддів частково погоджується з наданими позивачем розрахунками з наступних підстав.
Так, відповідно до укладеного між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит від 02 квітня 2024 року №102567606 позичальник отримав кошти в сумі 5 000 грн для задоволення своїх потреб строком на 344 дні з денною процентною ставкою 2,06%, а тому доводи апеляційної скарги з приводу строку укладення договору спростовуються змістом самого договору. Сума отриманого відповідачем кредиту становить 5 000 грн і сторонами погоджена сума процентів 14 087,50 грн, але позичальником тіло кредиту не повернуто та проценти за користування кредитом не сплачені, а тому вимоги позивача про стягнення тіла та процентів за користування кредитом підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до укладеного між ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит від 19 лютого 2024 року №2274480 позичальник отримав кошти в сумі 5 000 грн строком на 105 днів, який складається з пільгового (15 днів) та поточного (90 днів) періодів із денною процентною ставкою 2,43%, а тому доводи апеляційної скарги з приводу строку укладення договору спростовуються змістом самого договору. Сума отриманого відповідачем кредиту становить 5 000 грн і сторонами погоджена сума процентів 11 575,05 грн, але позичальником тіло кредиту в повному обсязі не повернуто та проценти за користування кредитом не сплачені, а тому вимоги позивача про стягнення тіла та процентів за користування кредитом підлягають задоволенню у повному обсязі.
Натомість вимоги позивача про стягнення з відповідача за договором про споживчий кредит від 02 квітня 2024 року №102567606 комісії в сумі 1 150 грн та неустойки в сумі 787,50 грн та комісії за договором про споживчий кредит від 19 лютого 2024 року №2274480 в сумі 850 грн задоволеними бути не можуть з таких мотивів.
Відповідно до частин першої та другої ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
За положеннями частини п'ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 13 липня 2022 року в справі №363/1834/17 виснувала, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п'ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, стягнення з відповідача комісії за надання кредитів є неправомірним та не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування» та усталеній практиці Верховного Суду.
Разом із тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, в силу дії прямої норми вказаного вище Закону, ТзОВ «ЄАПБ» зобов'язано було списати боржнику заборгованість за неустойкою в сумі 787,50 грн, адже вона нарахована за кредитним договором укладеним після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак позивач списання неустойки не здійснив, а всупереч положень Закону в 2025 році звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, у тому числі неустойки, яка випливає з кредитних правовідносин.
Із огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення неустойки в сумі 787,50 грн також задоволеними бути не можуть.
Щодо укладеного 03 квітня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №7929755, колегія суддів зазначає, що відповідно до умов договору строк надання кредиту визначено сторонами у 10 календарних днів. Доказів, які б свідчили про те, що позичальник ініціював укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або пролонгації відповідно до п.5.12 договору, позивач суду не надав і такі дії не вбачаються із відомостей про щоденні нарахування та погашення. Усі сумніви щодо умов договору тлумачаться на користь відповідача, оскільки він є споживачем у кредитних правовідносинах.
Згідно з викладеним Великою Палатою у постанові від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 правовим висновком, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом у сумі 4 374 грн не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, а доведеною є сума заборгованості за процентами за користування кредитом за договором про споживчий кредит від 03 квітня 2024 року в сумі 792 грн. Проценти за понадстрокове користування кредитом у сумі 4 374 грн задоволеними бути не можуть.
На підставі наведеного, виходячи із принципів законності та справедливості, колегія суддів, керуючись положеннями ст.376 ЦПК України, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позов задовольняє частково, стягуючи з відповідача на користь позивача наступну заборгованість: за кредитним договором від 02 квітня 2024 року №102567606 у сумі 19 087,50 грн, із яких: 5 000 грн - тіло кредиту, 14 087,50 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; за кредитним договором від 19 лютого 2024 року №2274480 у сумі 16 424,05 гривень, із яких: 4 850 грн - тіло кредиту, 11 574,05 грн - сума заборгованості за процентами; за договором позики від 03 квітня 2024 року №79297559 у сумі 9 792 грн, із яких: 9 000 грн - тіло кредиту, 792 грн - сума заборгованості за процентами. У задоволенні решти позову в сумі 7 161, 50 грн відмовляється.
Із урахуванням положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених на 86,34% позовних вимог судовий збір за подання позову в сумі 2 614,38 грн, а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених на 13,66% вимог апеляційної скарги судовий збір у сумі 620,44 грн.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст.ст.268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Барановським Ігорем Івановичем, задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» наступну заборгованість: за кредитним договором від 02 квітня 2024 року №102567606 у сумі 19 087,50 грн, із яких: 5 000 грн - тіло кредиту, 14 087,50 грн - проценти за користування кредитом; за кредитним договором від 19 лютого 2024 року №2274480 у сумі 16 424,05 гривень, із яких: 4 850 грн - тіло кредиту, 11 574,05 грн - проценти за користування кредитом; за договором позики від 03 квітня 2024 року №79297559 у сумі 9 792 грн, із яких: 9 000 грн - тіло позики; 792 грн - проценти.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір за подання позову в сумі 2 614,38 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 620,44 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої ст.389 ЦПК України.
Головуюча Судді: