Справа № 167/665/25 Провадження №33/802/683/25 Головуючий у 1 інстанції:Гармай І. Т.
Доповідач: Денісов В. П.
10 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Винту Є.Ю. на постанову судді Рожищенського районного суду Волинської області від 23 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 09 червня 2025 року о 18 год 24 хв в м. Рожище на площі Богдана Хмельницького, в порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився за допомогою газоаналізатора Алкофор 507, результат 2,16‰, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вказує на те, що протокол складений не уповноваженою особою, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Просить постанову судді скасувати та закрити справу відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 356769 від 09 червня 2025 року (а.с.7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 червня 2025 року (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів та нечітка мова за допомогою газоаналізатора Алкофор 507, результат 2,16 ‰, з результатами ОСОБА_1 згідний (а.с.5); роздруківкою Алкофор 507 з якої вбачається, що особою, яку тестують є ОСОБА_1 тест № 00015 від 09 червня 2025 року, час: 19:15:01, результат огляду: 2,16 ‰ (а.с.6); відеозаписом на DVD диску з якого вбачається, що в м. Рожище на площі Богдана Хмельницького ОСОБА_1 знаходився на водійському сидінні в автомобілі марки «Volkswagen Passat», переїжджав автомобілем, на вимогу працівників поліції вийшов з нього та пересів в автомобіль працівників поліції (а.с.10), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
А п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків
Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано належним чином.
З відео вбачається, що на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 спиртні напої, останній відповів: «вживав сто грам». На запитання про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру погодився, кілька раз намагався продути в драгер, згодом пройшов огляд, результат якого становив 2,16 ‰ та був згідний з результатом огляду. Йому було роз'яснено його права та обов'язки та засвідчив протокол власним підписом. Також, не оспорював факту керування ним транспортним засобом (а.с.10).
Отже, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, був згідний з результатом огляду, тому не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (а.с.10).
Так, переглядом відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу зафіксовано безперервною відео фіксацією.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Крім того, свідок інспектор ВПД № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 суду пояснив, що 09 червня 2025 року перебував у складі «Віраж 11», який заступив на добове чергування. Під час чергування, йому на мобільний телефон зателефонував заступник начальника ВПД № 1 (м. Рожище) Воробйов С. М. та повідомив, що на площі ОСОБА_4 було виявлено водія з ознаками алкогольного сп'яніння і йому потрібно прибути до ВПД № 1 (м. Рожище) для складення відповідного протоколу. Ствердив, що водій транспортного засобу (за його ж згодою) був доставлений працівниками поліції до ВПД № 1 (м. Рожище) і перед оглядом водія поліцейському було надано відеозапис працівників ДСО. Зазначив, що під час складення адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факту керування ним транспортним засобом, будь-яких заяв/клопотань не заявляв, незгоди з показником технічного приладу Алкофор не виражав. Пояснив, що черговий ВПД повідомляв військову службу правопорядку про вчинення правопорушення військовослужбовцем, проте останні не відреагували, але це не впливає на можливість складення поліцейським протоколу по адміністративне правопорушення.
Отже, з показань свідка та пояснень самого ОСОБА_1 під час складання протоколу убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не оспорював перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином наведена сукупність доказів повністю спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Крім того, сам ОСОБА_1 в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння визнав результати огляду, який становив 2,16‰, власноручно вказавши «згідний» (а.с.5).
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що протокол складений не уповноваженою особою, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та не дотримані вимоги ст.266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 документів на підтвердження виконання ним під час керування транспортним засобом обов'язків військової служби не надав, тому положення ст.266-1 КУпАП в даному випадку не підлягали застосуванню.
Отже, ОСОБА_1 як водій транспортного засобу, повинен виконувати вимоги п.2.9 а ПДР.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 № 1103.
Суддя дав належну оцінку всім доказам і зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного ст.266 КУпАП.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були законним та безумовними підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень вимог КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки належним чином не спростовують сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Винту Є.Ю. - залишити без задоволення, а постанову судді Рожищенського районного суду Волинської області від 23 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов