Справа № 761/41187/24
Провадження № 1-кп/761/3941/2024
20 грудня 2024 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12024100100002102 від 20.05.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Попелів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, неодруженого, непрацюючого, без місця реєстрації та без постійного місця проживання на території України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч.2 ст. 115 КК України,-
В провадження колегії суддів Шевченківського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження №12024100100002102 від 20.05.2024 року з обвинувальним актом, в якому ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч.2 ст. 115 КК України.
Прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 без визначення застави, оскільки раніше встановлені ризики продовжують існувати. Уважає, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливу на свідків, вчинення інших злочинів.
Захисник та обвинувачений ОСОБА_7 заперечували з приводу задоволення клопотання, вважають може бути застосований більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту, оскільки відсутні докази причетності обвинуваченого до події, ризики визначені ст. 177 КПК України, не обґрунтовані.
Заслухавши сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які є в розпорядженні суду, суд дійшов такого висновку.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до 12.01.2025 року включно.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом встановлено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що на даний час не зменшилися та не змінилися, з урахуванням тяжкості злочину проти життя та здоров'я особи, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , тяжкості наслідків, які настали у вигляді загибелі людини, особи обвинуваченого, який не має постійного місця реєстрації та проживання на території України, раніше судимий, не одружений, не працює, що свідчить про відсутність у нього підтверджених міцних сімейних, соціальних зв'язків.
Одночасно суд також враховує дані про обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики ухилення від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин суд уважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що свідчать наведені обставини та дані, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, інші запобіжні заходи, зокрема і домашній арешт будуть недостатніми для запобігання встановленим ризикам, з урахуванням також відсутності будь-якого визначеного місця проживання обвинуваченого.
Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а саме: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи обсяг обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, наслідків, які настали, з огляду на високий ступінь ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
На даній стадії до дослідження будь-яких фактичних даних, висновки про очевидну непричетність особи до злочину, як на те посилається захисник, є передчасними і підлягають перевірці в ході судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 336, 369, 370, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києві ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити строком до 17 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів із дня її постановлення.
Судді