Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/17571/25
06 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42025102070000129 від 14.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42025102070000129 від 14.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102070000129 від 14.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування 30.10.2025 повідомлено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, українцю, громадянину України, не одруженому, не маючому інвалідності, не маючому на утримані малолітніх дітей, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, про те, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вичиненої в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 розпочалась повномасштабна військова агресія РФ проти України, в ході якої Збройні сили та інші військові формування РФ розпочали тимчасову окупацію території України. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року № 4356-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Так, 26.09.2025 о 21 годині 30 хвилин, потерпіла ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , користуючись послугами КП «Київський метрополітен» у м. Києві, прибула до станції метро «Театральна», маючи при собі, а саме у зовнішній кишені жилетки, мобільний телефон марки «Redmi Note 11s» (6 gb ram 128 gb rom) ІМЕІ НОМЕР_2 .
Цього ж дня, о 21 год. 31 хв., у потерпілої ОСОБА_7 , яка перебувала на станції «Театральна» КП «Київський метрополітен» у м. Києві користуючись ескалатором прямувала до виходу із зазначеної станції метрополітену поруч з ескалатором, із кишені жилетки випав її мобільний телефон марки «Redmi Note 11s» (6 gb ram 128 gb rom) ІМЕІ НОМЕР_2 , що належить їй на праві власності.
Далі, о 21 год. 31 хв., на станцію метро «Театральна» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, увійшов ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прямуючи до платформи, зазначеної станції метрополітену, через ескалатори, помітив поруч із ескалатором на підлозі мобільний телефон марки «Redmi Note 11s» (6 gb ram 128 gb rom) ІМЕІ НОМЕР_2 який належить ОСОБА_7 . В цей час в ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
У подальшому, цього ж дня о 21 год. 32 хв., ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, підійшов та підняв з підлоги мобільний телефон марки «Redmi Note 11s» (6 gb ram 128 gb rom) ІМЕІ НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , після чого поклав його до кишені своєї куртки, яка була на ньому на той час, та залишив місце вчинення злочину, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 3583 грн. 33 коп.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується наступними доказами: заявою про кримінальне правопорушення від 26.09.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 21.10.2025, висновком експерта №СЕ-19/111-25/65124-ТВ від 23.10.2025, протоколами огляду відео від 20.10.2025 року, іншими матеріалами в їх сукупності.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою.
З урахуванням викладеного, а також наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та відповідно до ст. 12 КК України вчинений злочин ОСОБА_4 відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.
Орган досудового розслідування вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки, обґрунтовано існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, у цьому ж кримінальному провадженні.
За версією органу досудового розслідування, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду підтверджується тим, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, що може призвести до несвоєчасного прийняття процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні та якнайшвидшого розслідування даного провадження. На підтвердження того, що підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування, автор клопотання вказує, що вина ОСОБА_4 повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, у вчиненні якого останній підозрюється. Санкція статті, що інкримінується підозрюваному ОСОБА_4 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Усвідомлення вказаної обставини, може призвести до переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування або суду.
Ризик впливу на потерпілу у даному кримінальному провадженні автором клопотання обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти потерпілу до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
За позицією органу досудового розслідування, будь-який інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що не зможе запобігти ризикам впливу на потерпілу та, особливо, ризику переховування від органу досудового розслідування, що може негативно вплинути на розслідування кримінального провадження.
Вказаним ризикам може запобігти лише запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний проміжок часу доби.
У судовому засіданні прокурор подане до суду клопотання підтримала, просила його задовольнити з викладених у клопотанні підстав.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечували, просили в його задоволенні відмовити.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про відмову у задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зв'язку з наступним.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінуються йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, що інкримінуються йому органом досудового розслідування.
Оцінивши наявність заявлених прокурором ризиків, слідчий суддя відзначає, що характер кримінального правопорушення та дані щодо особи підозрюваного дають підстави вважати, що останній може намагатися незаконно впливати на потерпілу, переховуватись від суду, органу досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання щодо необхідності застування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби слідчий суддя дійшов до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 2 ст. 176 КПК).
Слідчий суддя звертає увагу, що у зв'язку з введенням воєнного стану в м. Києві в нічний час доби діє комендантська година. За таких обставин відсутні підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням на підозрювану окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, більш ефективно забезпечить дотримання нею процесуальних обов'язків та зможе більш ефективно запобігти встановленим ризикам ніж запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням цих самих обов'язків. При цьому, в силу вимог ч. 2 ст. 176 КПК за однакової ситуації слідчий суддя не може застосувати більш суворий запобіжний захід.
Також, в силу вимог ст. 178 КПК, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме відсутність минулих судимостей та негативних характеристик.
Отже, за висновками слідчого судді, заявленим органом досудового розслідування ризикам можливо запобігти шляхом застосування найменш суворого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного окремих обов'язків, передбачених ст. 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (зареєстрований), а саме міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності); повністю утриматись від спілкування з потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки необхідно покласти в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.12.2025.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 176-179, 181, 194, 196, 199, 309 слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42025102070000129 від 14.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього строком до 30.12.2025 в межах строків досудового розслідування наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (зареєстрований), а саме міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності); повністю утриматись від спілкування з потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9