печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50822/25-к
пр. 1-кс-42788/25
28 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін:
захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 11.06.2025, у межах кримінального провадження № 42023140000000089 від 24.03.2023,
15.10.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 11 червня 2025 року, у межах кримінального провадження № 42023140000000089 від 24.03.2023 року.
У вказаній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить процесуальне рішення старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 - повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 11 червня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 201-2, ч.2 ст. 209, ч. 2, 4 ст. 358 КК України в рамках кримінального провадження внесеному до ЄРДР за № 42023140000000089 від 24.03.2023 року - скасувати та зобов'язати уповноважену особу сторони обвинувачення видалити відомості з ЄРДР щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 11 червня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023 року.
У скарзі зазначено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч.3 ст. 201-2 КК України.
Здійснення досудового розслідування доручено групі слідчих ГСУ ДБР у складі старшого слідчого ОСОБА_8 .
Нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора у складі старшого групи прокурорів
ОСОБА_26. В межах вказаного кримінального провадження 11 червня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 15.11.2024 року та про нову підозру за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 201-2, ч.2 ст. 209, ч. 2, 4 ст. 358 КК України.
На переконання сторони захисту, вказане повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 від 15.11.2024 року та про нову підозру за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 201-2, ч.2 ст. 209, ч. 2, 4 ст. 358 КК України є незаконним на підставі наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК, письмове повідомлення про підозру повинно бути вручене особі в день його складення, а у разі неможливості - у спосіб, визначений для вручення процесуальних повідомлень, а саме главою 6, 11 КПК України.
Орган досудового розслідування достеменно знав, що ОСОБА_3 з 21.03.2024 р. перебуває за межами України, що підтверджується роздруківкою про відомості щодо перетину державного кордону ОСОБА_10 , яка була сформована старшим слідчим ОСОБА_11 27.09.2024 о 10:09:55 та відповідно до змісту якої встановлено, що 21.03.2024 року о 17 год. 25 хв. ОСОБА_12 виїхав з території України через пункт пропуску «Шегині». Вказане старший слідчий також підтверджував у постанові про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного від 22.11.2024 року та постанові про зупинення досудового розслідування від 10.12.2024.
Незважаючи на це, вручення повідомлення про підозру не було здійснено через міжнародну правову допомогу або дипломатичні канали, як того вимагає ч. 7 ст. 135 КПК України.
Крім того, слідчий, маючи у розпорядженні мобільний номер телефону ОСОБА_3 та його дружини, яка також виїхала за межі України, не вжив заходів для встановлення місцезнаходження особи за допомогою проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місцезнаходження технічного засобу, мобільного обладнання або даних про фізичну адресу кінцевого пункту мережі, у порядку ст. 268 КПК України,
Сторона захисту стверджує, що матеріали кримінального провадження не містять доказів фактичного вручення ОСОБА_3 повідомлення про зміну чи нову підозру у будь-який із передбачених законом способів.
Таким чином, сторона захисту вважає, що дії органу досудового розслідування свідчать про створення лише видимості належного повідомлення, тоді як фактичне вручення не відбулося, що порушує вимоги ст. 135, 136, 278 КПК України та свідчить про недійсність повідомлення про підозру.
Окрім цього, сторона захисту також заперечує законність і обґрунтованість повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_3 від 11 червня 2025 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
На переконання сторони захисту, зазначене повідомлення не відповідає вимогам ст. 276-278 КПК України, оскільки не базується на системі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б утворювали єдину сукупність, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_3 .
Щодо підозри за ч. 3 ст. 201-2 КК України сторона захисту вказує, що єдиним доказом, на який посилається орган досудового розслідування, є висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності № 552/1/24 від 10 вересня 2024 року за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023 року, яким нібито встановлено розмір майнової шкоди естонській громадській організації «Слава Україні» у розмірі 18 007 500,77 гривень та благодійній організації «БФ «Все для перемоги» у розмірі 772 129,00 грн.
Зазначений висновок, на думку сторони захисту, має умовно-категоричний характер і побудований на припущеннях («за умови якщо договори були б укладені з іншими виконавцями»). Відповідно до Методики проведення судово-економічних експертиз (реєстраційний код 11.0.22, КНДІСЕ, 2010), встановлення збитків у їх юридичному розумінні виходить за межі компетенції експерта-економіста, а тому такий висновок не може вважатися належним і допустимим доказом.
Крім того, стороною захисту подано альтернативний висновок експерта Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса» № 2559 від 12 вересня 2025 року. Предметом дослідження якого були ті ж самі договори/контракти да додаткові документи, які досліджувались експертами при складенні Висновку № 552/1/24 від 10.09.2024 року.
Вказаним висновком встановлено, що виконання всіх договорів між естонською організацією «Слава Україні» та ТОВ «Айсі Констракшин» підтверджується первинними документами, безповоротна (некомпенсована) втрата активів відсутня, а фактичних збитків не виявлено.
Окрім цього, у матеріалах провадження міститься аудиторський звіт від 30 червня 2023 року, відповідно до якого ТОВ «Айсі Констракшин» у 2022 році отримало чистий прибуток у сумі 9 317 тис. грн., з яких 8 248 503,40 грн. було перераховано на допомогу військовим, гуманітарні цілі та підтримку Збройних Сил України. Ці обставини, на переконання сторони захисту, повністю спростовують доводи органу досудового розслідування про нібито привласнення благодійних коштів, тих, які на думку органу досудового розслідування привласнив ОСОБА_3 .
Щодо підозри за ч. 2 ст. 209 КК України сторона захисту зазначає, що кваліфікація дій за ст. 209 КК України можлива лише за умови доведеності первинного злочину, яким отримано кошти, що підлягають легалізації. У даному випадку органом досудового розслідування не доведено факту вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, отже, відсутній первинний об'єкт легалізації.
Зазначені в підозрі господарські операції між ТОВ «Айсі Констракшин» і ФОП ОСОБА_3 не є фіктивними, підтверджені бухгалтерськими документами, не були оскаржені чи визнані недійсними у встановленому порядку. Органом досудового розслідування також не встановлено, що кошти були введені у будь-який сектор економіки для приховування незаконного походження, що є обов'язковою ознакою складу злочину за ст. 209 КК України.
Таким чином, відсутність доказів первинного злочину, а також факту легалізації будь-яких коштів унеможливлює кримінальну кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 209 КК України.
Щодо підозри за ч. 2 ст. 358 КК України сторона захисту вказує на те, що підозра у підробці документів ґрунтується на припущеннях сторони органу досудового розслідування без надання будь-яких доказів підроблення актів виконаних робіт №1 від 31.10.2022, №2 від 30.11.2022, №3 від 27.12.2022. В матеріалах кримінального провадження відсутні висновки почеркознавчих чи технічних експертиз, свідчення очевидців або інші докази, що підтверджують факт підробки або недостовірності відомостей у цих документах.
Наведене, на думку сторони захисту, свідчить про відсутність об'єктивної сторони інкримінованого злочину, а також відсутність умислу ОСОБА_3 на вчинення будь-яких протиправних дій.
З огляду на наведене, захист вважає, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_3 від 11.06.2025 року не ґрунтується на належних доказах, не підтверджує наявність у його діях складу злочинів і має бути скасоване.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримала, просила задовольнити з викладених у скарзі підстав.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти доводів скарги, зазначивши, що у матеріалах кримінального провадження наявна достатня сукупність належних і допустимих доказів, які свідчать про обґрунтовану підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Такі докази включають численні протоколи допитів свідків, висновки судових експертиз, протоколи оглядів речових доказів і документів, виписки з банківських рахунків, а також матеріали спільного розслідування з правоохоронними органами Естонської Республіки.
Наявні фактичні дані свідчать про вірогідну причетність підозрюваного до незаконного використання благодійних пожертв, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та підроблення документів.
Органом досудового розслідування, у повній відповідності до ст. 276-278 КПК України та практики ЄСПЛ вжито всі необхідні заходи для належного повідомлення ОСОБА_3 про підозру.
На виконання вимог ст. 278 KПK України, письмові повідомлення про підозру у зв'язку з неможливістю його вручення особисто під підпис, в день його складення скеровувалися ОСОБА_3 за допомогою послуг оператора поштового зв'язку «Укрпошта» за місцем реєстрації підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , за останнім відомим місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за можливим місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцезнаходженням БО БФ «ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ» (код 44874701), уповноваженою особою якої є ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою офіційної електронної пошти Державного бюро розслідувань info2@dbr.gov.ua надсилалося на електронні пошти якими користується ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , електронну пошту БО БФ «ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ» (код 44874701) ІНФОРМАЦІЯ_4 , електронні пошти близьких родичів, а саме дружили ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , матері ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 , брата ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньки ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також шляхом скерування відповідного повідомлення за допомогою додатку «WhatsApp» за ідентифікаційною ознакою абонентського номеру НОМЕР_1 .
Крім того, письмові повідомлення про підозру ОСОБА_3 скеровані на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем реестрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), а саме на адресу ДП «Добра Оселя» ТЗОВ «Група TKC» та Львівської міської ради, а також його адвокатам ОСОБА_17 та ОСОБА_4 .
Зазначене підтверджено рішенням Київського апеляційного суду від 06.03.2025 у справі №757/3089/25-к, якими встановлено, що порядок повідомлення відповідав вимогам закону, а ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного належним чином.
Щодо обґрунтованості повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_3 від 11.06.2025 орган досудового розслідування підкреслює, що воно ґрунтується не лише на одному експертному висновку, як стверджує захист, а на цілій системі доказів, зокрема результатах експертиз, протоколах допитів, документах фінансово-господарської діяльності, банківських даних та матеріалах слідчих дій.
Наведені у скарзі аргументи захисту щодо нібито умовного характеру експертного висновку № 552/1/24 від 10.09.2024 є безпідставними, оскільки експерт діяв у межах визначеної компетенції, а поставлені питання мали економічний, а не правовий характер.
При цьому альтернативний висновок експерта № 2559 від 12.09.2025, наданий стороною захисту, ґрунтується виключно на документах, наданих самою стороною захисту, не враховує матеріали всього кримінального провадження та тому не може спростовувати результати комісійної експертизи, проведеної на замовлення слідчого.
Окремо прокурором зазначено про те, у ході досудового розслідування зібрано належні докази, що свідчать про організацію ОСОБА_3 схеми незаконного використання благодійних коштів естонської громадської організації «Слава Україні» та благодійної організації «Благодійний фонд «Все для Перемоги». Зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 , будучи фактичним засновником і бенефіціарним власником ТОВ «Айсі Констракшн», мав вирішальний вплив на його діяльність, визначав коло контрагентів та напрями фінансових потоків.
Під час досудового розслідування встановлено, що у серпні 2022 року ОСОБА_3 організував укладення між ЕГО «Слава Україні» та ТОВ «Айсі Констракшн» договору транспортно-експедиторського обслуговування № 08/2022 від 11.08.2022, за яким товариство фактично не надало передбачених послуг. Слідством доведено, що зазначений договір використовувався для покриття щомісячних витрат ТОВ «Айсі Констракшн» та БО «БФ «Все для Перемоги», зокрема оплати праці працівників, оренди приміщень, комунальних послуг, IT-витрат, банківських комісій тощо.
А всі інші договори, укладені з ЕГО «Слава Україні» ТОВ «Айсі Констракшн» фактично не виконувало.
Крім того, під час аналізу фінансово-господарських операцій встановлено, що ОСОБА_3 організував укладення договору № 2010 від 20.10.2022 між БО «БФ «Все для Перемоги» та ТОВ «Айсі Констракшн» щодо постачання саморозігрівних продуктових наборів, залучивши до виконання договору підконтрольних суб'єктів - ТОВ «BTK ЮТАК», ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 . У результаті штучного завищення вартості товарів і подвійного фінансування проекту за рахунок грантових коштів Європейського інвестиційного банку було завдано збитків у сумі 772 129,00 грн.
Також підтверджено, що у період 2022-2023 років ОСОБА_3 ініціював переказ коштів ТОВ «Айсі Констракшн» на власні рахунки ФОП ОСОБА_3 у сумі 438 000 грн, після чого перерахував ці кошти на особисті банківські рахунки з призначенням «переказ особистих коштів». Окрім цього, він розпорядився здійснити великі видатки з рахунків підприємства, зокрема переказ 1 700 000 грн на рахунок Національного банку України під виглядом благодійної допомоги, що, за версією слідства, було частиною схеми легалізації коштів
Допити свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 підтверджують, що всі фінансові операції здійснювалися за безпосередніми вказівками ОСОБА_3 , який визначав, з якими суб'єктами господарювання укладати договори, яким чином оформлювати первинні документи та як здійснювати платежі. Зокрема, свідок ОСОБА_20 повідомив, що за розпорядженням ОСОБА_3 у звітах до ЕГО «Слава Україні» штучно завищувалися ціни на придбані товари для створення видимості рентабельності проектів.
Висновки Державної податкової служби України № 271/99-00-08-01-04-20/44630024 від 25.10.2024 року, довідка спеціаліста № 21/11-2 від 21.11.2023 року, а також банківські виписки з рахунків ТОВ «Айсі Констракшн» у АТ «Райффайзен Банк» і АТ КБ «ПриватБанк» підтверджують рух коштів, що збігається з наведеними у підозрі обставинами.
Сукупність цих даних, на переконання органу досудового розслідування, свідчить про умисні дії ОСОБА_3 , спрямовані на незаконне використання благодійних коштів через підконтрольні підприємства, легалізацію отриманих доходів та використання фіктивних договорів з метою прикриття неправомірних фінансових операцій.
Також прокурор зазначив, що доводи сторони захисту про відсутність складу злочину або недопустимість доказів не ґрунтуються на нормах КПК України та фактичних обставинах справи. Скарга адвоката містить суб'єктивну оцінку доказів без урахування їхньої взаємозв'язаної сукупності.
На підставі вищезазначеного, прокурор просить відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 11 червня 2025 року, у межах кримінального провадження № 42023140000000089 від 24.03.2023 року.
Слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення скарги сторони захисту.
Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Під час розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.3 ст. 201-2, ч.2 ст. 209, ч. 2 ст. 358 КК України.
11 червня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 15.11.2024 року та про нову підозру за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 201-2, ч.2 ст. 209, ч. 2 ст. 358 КК України у вище вказаному кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про обґрунтованість повідомлення про підозру, слідчий суддя виходить з того, що з огляду на положення закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини з цього приводу.
Так, у пункті 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначається наступне: «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».
Обґрунтованість підозри передбачає, що об'єктивно існують дані про причетність особи до вчинення правопорушення. До таких даних відносяться показання, документи, речові докази, висновки експертів, тощо. Саме наявність відповідних фактичних даних є необхідною для обґрунтованого повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин». Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як встановлено судом, підставою для повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні злочину стало те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_23 не пізніше 21.09.2021 року вирішили створити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айсі Констракшин» (ЄДРПОУ 44630024). З метою уникнення підстав для ототожнення їх з ТОВ «Айсі Констракшин» засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого обрали раніше знайомого ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . В подальшому, ОСОБА_20 діючи на виконання розробленого плану ОСОБА_3 та ОСОБА_23 , під безпосереднім керівництвом та з їх згоди, 21.09.2021 року здійснив підписання Рішення № 1 засновника (учасника) ТОВ «Айсі Констракшин», згідно якого останній заснував дане товариство. Після введення воєнного стану, ОСОБА_23 не бажаючи подальшого наміру здійснювати господарську діяльність ТОВ «Айсі Констракшн», запропонував ОСОБА_3 ухвалити рішення про ліквідацію (припинення) товариства. Після 02.03.2022 року ОСОБА_3 вирішив бути одноособовим реальним засновником ТОВ «Айсі Констракшин».
15.03.2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_24 створили благодійну організацію «БФ «Все для Перемоги», виконавчим директором якої обрали ОСОБА_3 .
Згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11 червня 2025 року: ОСОБА_3 підозрюється у тому, що діючи умисно, під час воєнного стану, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок коштів благодійних пожертв, шляхом укладання правочинів щодо розпорядження таким майном, будучи реальним засновником, кінцевим бенефіціарним власником та особою, яка має прямий вирішальний вплив на діяльність ТОВ «Айсі Констракшн», у порушення вимог Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», приховуючи свої дійсні наміри під виглядом здійснення та декларування благодійної діяльності від імені БО «БФ «Все для Перемоги», з метою отримання прибутку в особливо великих розмірах, протягом 2022 року, організував укладання між ЕГО «Слава Україні» та ТОВ «Айсі Констракшн» ряду договорів:
- договору на транспортно експедиторське обслуговування № 08/2022 від 11.08.2022;
- договору надання послуг заміни обшивки салону транспортних засобів та встановлення додаткового обладнання № 8/22-2 від 30.08.2022;
- контракту на постачання продуктових наборів № 10/2022 від 03.10.2022;
- контракту на постачання комплектів одягу № 18-10 від 18.10.2022;
- договору надання послуг з лазерного гравірування товарів гуманітарної допомоги № 10/22-3 від 20.10.2022;
- контракту на постачання товарів різноманітної номенклатури № 11/2022 від 08.11.2022.
На виконання умов вказаних договорів (контрактів), протягом вересня 2022-березня 2023 року, незаконно використав благодійні пожертви на свою користь у розмірі 18 007 500,77 грн., чим завдав майнової шкоди ЕГО «Слава Україні» в особливо великому розмірі.
ОСОБА_3 діючи умисно під час воєнного стану, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок коштів благодійних пожертв, будучи реальним засновником, кінцевим бенефіціарним власником та особою, яка має прямий вирішальний вплив на діяльність ТОВ «Айсі Констракшн», у порушення вимог Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», повторно, шляхом укладання договору на постачання саморозігріваючих продуктових наборів № 2010 від 20.10.2022, із залученням до виконання умов даного договору виконавців ТОВ «ВТК «ЮТАК», ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_25 , незаконно використав благодій пожертви на свою користь, чим завдав майнової шкоди Європейському інвестиційному банку у загальному розмірі 772 129,00 грн., чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 201-2 КК України.
ОСОБА_3 протягом листопада 2022 року - травня 2023 року, діючи умисно, під час воєнного стану, з корисливих мотивів, здійснив фінансові операції, а також вчинив дії, спрямовані на приховування, маскування походження коштів, а також володіння ними джерела їх походження від нібито законної діяльності ТОВ «Айсі Констракшн» та ФОП ОСОБА_3 , чим незаконно набув, володів, використовував та розпоряджався коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечних протиправних діянь, передбачених ч.3 ст. 201-2 КК України, на загальну суму 8 552 943, 40 грн., що згідно з ч.1 примітки до ст. 209 КК України перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є великим розміром, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 209 КК України.
ОСОБА_3 , діючи умисно, під час дії воєнного стану, у період з 31.10.2022 по 23.06.2023, у невстановлений час та місці, склав завідомо підроблені офіційні документи - акти надання послуг ФОП ОСОБА_3 № 1 від 31.10.2022, № 2 від 30.11.2022, № 3 від 27.12.2022 - з метою легалізації 300 000 грн, здобутих злочинним шляхом та перерахованих з рахунку ТОВ «Айсі Констракшн» на його особисті рахунки, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 358 КК України.
Слідчому судді на дослідження були надані два експертні висновки: проведений за ініціативою органу досудового розслідування - Висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності № 552/1/24 від 10.09.2024 року та Висновок експерта Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» № 2559 від 12.09.2025 року, наданий стороною захисту.
Згідно з висновком експертизи органу досудового розслідування, у діях ОСОБА_3 встановлено ознаки заподіяння майнової шкоди естонській громадській організації «Слава Україні» в розмірі 18 007 500,77 грн та благодійному фонду «Все для перемоги» в розмірі 772 129,00 грн, виходячи з різниці між сумами договорів, укладених зазначеними організаціями з ТОВ «Айсі Констракшин», і сумами договорів, укладених останнім із фактичними виконавцями.
Водночас, проведена стороною захисту судово-економічна експертиза № 2559 від 12.09.2025 року спростовує наведені висновки. Експерт встановив, що виконання всіх договорів документально підтверджується, а жодної безповоротної (некомпенсованої) втрати активів, яка могла б бути кваліфікована як матеріальна шкода (збиток), не встановлено ні у естонської організації «Слава Україні», ні у благодійного фонду «Все для перемоги». Різниця між ціною за договорами із замовником і субдоговорами з фактичними виконавцями, відповідно до висновку експерта, не є збитком у правовому значенні цього поняття за відсутності ознак порушення законодавства під час укладення та виконання договорів.
Також стороною захисту надано науково-правовий висновок Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, відповідно до якого термін «використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги з метою отримання прибутку» в диспозиції статті 201-2 КК України означає дії, спрямовані на розпорядження такими ресурсами не за їх цільовим призначенням, наприклад - продаж, обмін або інше комерційне використання з метою особистого збагачення. Прибуток, отриманий підприємством, яке надає послуги за договорами з благодійними організаціями у межах своєї господарської діяльності, є звичайним комерційним доходом, що підлягає оподаткуванню, і не утворює складу злочину.
Таким чином, у контексті досліджених обставин різниця у вартості між договорами і субдоговорами не може розглядатися як матеріальна шкода благодійнику, а є законним прибутком виконавця. Наведене додатково ставить під сумнів правову кваліфікацію дій ОСОБА_3 , інкриміновану органом досудового розслідування.
Крім того, стороною захисту повідомлено, що ними направлялися запити в Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол) з повідомленнями про необґрунтованість підозри та політичне переслідування ОСОБА_3 .
Слідчим суддею досліджено лист Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол), отриманий стороною захисту. У зазначеному листі повідомлено, що ОСОБА_3 не оголошений у міжнародний розшук, а відомості про його розшук у базах даних Інтерполу відсутні. Вказаний лист підтверджує, що сторона захисту вживала активних заходів для перевірки достовірності інформації, покладеної органом досудового розслідування в основу підозри, що додатково свідчить про необґрунтованість самої підозри та відсутність належних доказів, які б підтверджували факт умисного ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування.
Слідчий суддя також враховує наданий стороною захисту аудиторський звіт про фінансові результати ТОВ «Айсі Констракшин» за 2022 рік, згідно з яким чистий прибуток підприємства становив 9 317 000 грн, з яких 8 248 503,40 грн перераховано на потреби Збройних Сил України як благодійну допомогу.
Зміст вказаного документу свідчить, що кошти, які орган досудового розслідування визнав предметом злочину, фактично були спрямовані на оборонні та гуманітарні цілі, що несумісно з наявністю умислу на привласнення чи незаконне використання благодійних коштів.
Вказані обставини додатково підтверджуються численними подяками, грамотами та відзнаками, наданими стороною захисту в судовому засіданні, які свідчать про активну волонтерську діяльність ОСОБА_3 та його безпосередню участь у забезпеченні потреб українських військових. У сукупності ці матеріали засвідчують добросовісний характер дій підозрюваного та повну відсутність у них ознак корисливого чи злочинного умислу.
Окрім цього, прокурор у судовому засіданні наголошував на тому, що вина ОСОБА_3 підтверджується показаннями свідків. Разом з тим, наведені свідчення не містять конкретних відомостей про обставини формування, розміру чи розрахунку нібито заподіяних збитків, а також не підтверджують факту незаконного використання чи привласнення благодійних коштів.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що показання свідків не спростовують висновків експертизи, наданої стороною захисту, і не можуть самостійно слугувати достатньою підставою для підтвердження обґрунтованості підозри, оскільки не доводять наявність будь-яких протиправних дій з боку підозрюваного.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 3 ст. 276 КПК України, після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Також ст. 111 КПК України встановлено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених КПК України, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Частинами першою, другою, восьмою статті 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
В силу вищевказаних вимог КПК України повідомлення про підозру повинно бути вручено особі у день його складання незалежно від будь-яких обставин, а у разі його відсутності іншим визначеним особам. При цьому наведені норми КПК України не передбачають відкладення/ відстрочення вручення повідомлення про підозру.
Як встановлено вище, 11 червня 2025 року було складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 11 червня 2025 року, у межах кримінального провадження № 42023140000000089 від 24.03.2023 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358 КК України.
Цього ж дня, письмові повідомлення про підозру у зв'язку з неможливістю його вручення особисто під підпис, в день його складення скеровувалися ОСОБА_3 за допомогою послуг оператора поштового зв'язку «Укрпошта» за місцем реєстрації підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , за останнім відомим місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за можливим місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцезнаходженням БО БФ «ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ» (код 44874701), уповноваженою особою якої є ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою офіційної електронної пошти Державного бюро розслідувань info2@dbr.gov.ua надсилалося на електронні пошти якими користується ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , електронну пошту БО БФ «ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ» (код 44874701) ІНФОРМАЦІЯ_4 , електронні пошти близьких родичів, а саме дружили ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , матері ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 , брата ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньки ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також шляхом скерування відповідного повідомлення за допомогою додатку «WhatsApp» за ідентифікаційною ознакою абонентського номеру НОМЕР_1 .
Крім того, письмові повідомлення про підозру ОСОБА_3 скеровані на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем реестрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), а саме на адресу ДП «Добра Оселя» ТЗОВ «Група TKC» та Львівської міської ради, а також його адвокатам ОСОБА_17 та ОСОБА_4 .
Разом з тим, матеріали кримінального провадження свідчать, що органу досудового розслідування достеменно було відомо про перебування ОСОБА_3 за межами території України, що підтверджується даними про перетин державного кордону, отриманими ще у вересні 2024 року. Незважаючи на це, слідчим не вжито жодних процесуальних дій, спрямованих на встановлення точного місцезнаходження підозрюваного за кордоном та вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК України, а саме через компетентні органи іноземної держави або дипломатичне представництво України.
Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази фактичного отримання ОСОБА_3 письмового повідомлення про підозру за жодною з адрес, на які його було направлено, у тому числі підтвердження вручення поштових відправлень, електронних повідомлень або їхнього отримання підозрюваним особисто. Не надано доказів і того, що вказане повідомлення про підозру доставлено за місцем проживання чи реєстрації підозрюваного, або отримано ним особисто чи уповноваженою ним особою.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що орган досудового розслідування, маючи достовірну інформацію про перебування підозрюваного за кордоном, створив лише формальну видимість належного вручення повідомлення про підозру, не забезпечивши його реального отримання ОСОБА_3 , чим порушив вимоги ст. 135 та 276 КПК України, а відтак - права підозрюваного на належне повідомлення про зміст підозри та можливість реалізації свого права на захист.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з положеннями ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права.
Елементами верховенства права є принци рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).
Конституційний Суд вважає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності. (абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини) Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005)(речення друге абзацу першого підпункту 2.1. пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 201 року № 1-рп/2015).
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на справедливий суд.
За наведених вище обставин, враховуючи, що органом досудового розслідування не дотримано встановлений законом порядок повідомлення особи про підозру, оскільки остання не була вручена ОСОБА_3 у спосіб, передбачений вимогами ст. 135, 276 КПК України, а також беручи до уваги, що доводи сторони захисту та подані нею докази у своїй сукупності спростовують обґрунтованість пред'явленої підозри, слідча суддя вважає, що скарга сторони захисту підлягає задоволенню, а повідомлення про підозру - скасуванню.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги скарги щодо зобов'язання уповноваженої посадової особи сторони обвинувачення вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358 КК України, оскільки у слідчого судді відсутні повноваження щодо вирішення вказаних питань.
Зазначені обставини кореспондуються також і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26.03.2019 по справі №807/1456/17, згідно якої наведений у частині першій статті 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303 КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора. Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для розгляду судом кримінальної юрисдикції вимог особи до органу досудового розслідування про виключення відомостей з ЄРДР.
Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне виправити у резолютивній частині ухвали описку, а саме замість «у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2,4 ст. 358 КК України», зазначити вірне «у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358 КК України»
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-135, 277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити частково.
Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 11.06.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358 КК України, у межах кримінального провадження № 42023140000000089 від 24.03.2023 року - скасувати.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскарження безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1