печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14930/25-ц
пр. 2-5784/25
13 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі - Романенко Д.С.,
розглянувши у судовому засіданні в загального (позовного) провадження в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
31.03.2025 Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідача згідно вимог якого просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» 604 741 (шістсот чотири тисячі сімсот сорок одна) 98 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір в сумі 7257 (сім тисяч двісті п'ятдесят сім) 60 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що до ТОВ «Експрес страхування» у порядку суброгації перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної останнім власнику автомобіля Toyota Camry Hybrid, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.11.2024 року, а тому як наслідок просить стягнути з відповідача завдану шкоду та вирішити питання щодо стягнення судового збору.
Ухвалою від 08.04.2025 було відкрито провадження за даним позовом та призначено судовий розгляд у порядку загального провадження та призначене підготовче судове засідання.
13.10.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач з'явився до суду та подав заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами, та одночасно вбачається, що заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за наявності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.
За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 14.11.2024 року приблизно о 23 годині 20 хвилин, керуючи транспортним засобом «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Либідська площа в місті Києві, порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не дотримався безпечної швидкості руху, при зміні напрямку руху здійснив виїзд на зелену зону, наслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим транспортними засобами «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 та «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_3 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 встановлена Постановою Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/25394/24 від 15.01.2025 року.
Автомобіль Toyota Camry Hybrid, д.н. НОМЕР_3 , № шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2020 забезпечений ТДВ «Експрес Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 208.24.2844181 від 13.06.2024р.; діє з 14.06.2024 р. по 13.06.2025 р.
Згідно положень ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно страхових актів №3.24.05867-1, № 3.24.05867-2 та № 3.24.05867-3, страхове відшкодування становить 766 241, 98 грн.
Відповідно до умов договору добровільного майнового страхування, ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль у розмірі 766 241, 98 грн грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована полісом обов'язкового страхування ЕР-216393632, що виданий ПрАТ "СК "УНІКА"", ліміт - 160 000,00 грн, франшиза - 1500, 00 грн.
В зв'язку з цим, позивач має право вимоги до ПрАТ "СК "УНІКА" на суму 158 500,00 грн, яку буде заявлено у господарському судочистві по спливу 90 днів з дня ДТП.
Так, розмір ліміту ПРАТ "СК Уніка" не покриває весь обсяг сплаченого страхового відшкодування, то сума понад ліміт (766 241, 98 грн - 160 000, 00 -1500,00) = 604 741,98 грн, що, як наслідок, вказує на право позивача звернутися до винної особи у ДТП, а отже до Відповідача.
Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно статті 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Слід зазначити, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення, що узгоджується з висновками Верховного Суду України від 15.04.2015р. № 3-50гс15 у справі № 910/7163/14.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується па загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як зазначає Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі №6-6068св11 від 14 березня 2012 року «у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі ст. 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
Згідно п. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно вимог статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань. Розмір суми заборгованості наданий позивачем відповідачем у в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України не спростований.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджений судовий збір.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, суд
Позов Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124) відшкодування у розмірі 604 741 (шістсот чотири тисячі сімсот сорок одна) грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124) суму судових витрат в тому числі судовий збір 7257 (сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення буде виготовлено 13 жовтня 2025 року.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА