10.11.2025 Справа № 756/4236/25
Справа пр. №2/756/3389/25
ун. №756/4236/25
10 листопада 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі - Галелюк Т.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
28.03.2025 р. на адресу суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100174874 від 29.10.2023р., у якій представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість в сумі 16224,25 грн., а також судові витрати.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору № 100174874 від 29.10.2023р. відповідачу було надано ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, кредит в сумі 5000,00 грн. строком на 105 днів. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 28.03.2025 р., за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 16224,25 грн. Таким чином, у зв'язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в сумі 16224,25 грн., а також судових витрат.
02.04.2025року на адресу суду відповідачем надано відзив відповідно до якого проти наданого позову заперечила. посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо зарахування відповідачу кредитних коштів за договором про споживчий кредит № 100174874 від 29.10.2023. Враховуючи невиконання ТОВ «Мілоан» зобов'язання з перерахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі, визначеному пунктом 1.2. Договору про споживчий кредит № 100174874, то відповідно даний договір є невиконаним кредитодавцем, а нараховані на його умовах проценти за користування кредитом здійснені безпідставно та неправомірно. Посилання представника пПозивача у позовній заяві на платіжну інструкцію 75444650 як на доказ перерахування Відповідачу кредитних коштів безпідставні, оскільки здійснення фінансових операцій має підтверджуватись належними та допустимими доказами. Дане платіжне доручення створене самим кредитодавцем ТОВ «Мілоан» і не містить підпису уповноваженої особи банківської установи печатки банку, через який було здійснено даний платіж. За таких обставин, жодних належних та допустимих доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, щодо отримання відповідачем кредитних коштів, наявності заборгованості та її розміру, матеріали справи не містять, а відтак позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості за вказаним договором про споживчий кредит № 100174874 у розмірі, зазначеному у позовній заяві.
08.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої, позивач зазаначив про правомірність і доведеність факту укладення між сторонами кредитного договору, а також правомірність нарахування відсотків. Також представник позивача вказала, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень. В зв'язку із наведеним, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.
08.04.2025від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме витребувати у - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо перерахування 12.04.2023 року первинним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 в. сумі 5000 грн. згідно платіжного доручення № 596977475( а.с.36-37).
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 25.06.2025 року витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію, щодо перерахування 12.04.2023 року первинним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 в. сумі 5000 грн. згідно платіжного доручення № 596977475.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надіслала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з кредитного договору № 100174874 від 29.10.2023 р., ОСОБА_1 було надано ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, кредит в сумі 5000,00 грн. строком на 105 днів.
Відповідно до п. 1.5. кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту за ввесь строк кредитування складає 18507,50 грн.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 Кредитного договору).
Пунктом 6.1. кредитного договору визначено, що договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.3. кредитного договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.
Як вбачається з п. 6.4. кредитного договору укладення кредитодавцем цього договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб, без згоди позичальника (п. 3.2.6. кредитного договору).
Як вбачається із довідки ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 отримала одноразовий ідентифікатор 936962 для підписання кредитного договору в електронному вигляді (а.с.15).
Позивач послався на те, що платіжним дорученням від № 75444650 від 12.04.2023 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 , 5 000,00 грн. на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору №100174874 (а.с.16 на звороті).
ТОВ «МІЛОАН» надало відомості про щоденне нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором № 100174874 від 29.10.2023 за період з 29.10.2023 по 26.02.2024 (а.с. 17-18).
28.02.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» укладений договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема і за кредитним договором № 100174874 від 29.10.2023, який укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги від 28.02.2024 № 105-МЛ/Т сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 становить 16224,25 грн., з яких: 4500,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 11724,25 грн. - залишок по відсотках.
26.02.2025 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» направило відповідачці письмову претензію про погашення заборгованості за кредитним договором № 100174874 від 29.10.2023 (Вих. № 23401949/1881) (а.с.26 на звороті).
Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 13 ЦПК України встановлено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
Згідно із ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» на підтвердження вимог надало суду копії договору про споживчий кредит № 100174874 від 29.10.2023, графіку платежів за договором про споживчий кредит № 100174874 від 29.10.2023, заявки на отримання кредиту № 100174874 від 29.10.2023, додаткових контактних даних позичальника для взаємодії за кредитним договором, а також копію анкети-заяви на кредит № 100174874 від 29.10.2023, платіжного доручення ТОВ «МІЛОАН» на суму 5000,00 грн.
До позовної заяви позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» долучило довідку ТОВ «МІЛОАН» про ідентифікацію, яка підтверджує, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит 100174874 від 29.10.2023 ідентифікована. Акцепт договору підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 936962, час відправки ідентифікатора: 29.10.2023 о 17:53:36, номер телефону : НОМЕР_2 (а.с.15).
ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» не надало суду належних та допустимих доказів надання ОСОБА_1 кредиту за договором про споживчий кредит № 100174874 від 29.10.2023.
Згідно відповіді наданої АТ КБ « Приват Банк» від 09.10.2025 №20.1.0.0.0/7-251003/69106-БТ вбачається, що відсутня інформація про перерахування на рахунки ОСОБА_1 12.04.2023 року первинним кредитором ТОВ « Мілан» грошових коштів в сумі 5000,00грн., згідно платіжного доручення № 596977475.
Враховуючи наведені вище і встановлені судом обставини справи та зазначені норми права, суд висновує про недоведеність обставин, які мають значення для справи і на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, не надання позивачем належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості відповідачки.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» є недоведеними, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, за яким судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача і залишаються за ним.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис», ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко