05.11.2025 Справа № 756/16104/25
№ 756/16104/25
№ 1-кс/756/2873/25
іменем України
05 листопада 2025 року слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100050002465, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,
08 жовтня 2025 року прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: 6 моніторів, 6 комп?ютерних мишок, 5 комп?ютерних клавіатур та 6 системних блоків, які було вилучено 07.10.2025 під час проведення обшуку нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор вказує на те, що до Оболонського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення на спецлінію «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено приміщення де організовано або проводиться азартні ігри без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону.
Виїздом на місце слідчо-оперативної групи було встановлено, що у вищевказаному приміщенні перебуває комп?ютерна техніка за допомогою якої здійснюється незаконне заняття гральним бізнесом без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор.
Крім того, як указано в клопотанні, 07.10.2025 у ході проведення невідкладного обшуку, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, приміщення, що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: 6 моніторів, 6 комп?ютерних мишок, 5 комп?ютерних клавіатур та 6 системних блоків, які постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100050002465.
Тому, з метою швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на 6 моніторів, 6 комп?ютерних мишок, 5 комп?ютерних клавіатур та 6 системних блоків, які було вилучено 07.10.2025 під час проведення обшуку нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання прокурор не з'явився, про час та місце проведення якого повідомлявся належним чином. Разом з цим, 05.11.2025 прокурор подав до суду заяву, у якій підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Власник нежитлового приміщення ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_5 також подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення клопотання заперечують. Також, останні подали до суду заперечення, у яких вказали, що клопотання про арешт майна необґрунтований та відсутні підстави для його застосування.
Дослідивши клопотання, додані до нього матеріали та заперечення, які надійшли через канцелярію суду, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 233 КПК України передбачає умови лише для проникнення до житла чи іншого володіння особи, а не для проведення огляду чи обшуку в них.
Згідно із ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
Натомість, як убачається з ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 08.10.2025, судом було відмовлено слідчому у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення обшуку 07.10.2025 в приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, зважаючи на те, що судом було відмовлено у задоволенні клопотання про проведення обшуку приміщення, який фактично проведений 07.10.2025, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити, оскільки вилучене майно є недопустимими доказами в розумінні приписів ст. 87 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 233, 234, 237, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100050002465, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, - відмовити.
Органу досудового розслідування врахувати, що на підставі положення ч. 3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1