10.11.2025 Справа № 756/16375/25
Справа № 756/16375/25
№ 1-кс/756/2929/25
10 листопада 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2025 року за № 12025100050002444, -
До Оболонського районного суду міста Києва звернувся прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2025 року за № 12025100050002444, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України із клопотанням, у якому просить накласти арешт з забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, що було вилучено 05.10.2025 під час проведення обшуку нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 2 системні блоки, 2 монітори, 2 комп'ютерні миші, 2 клавіатури, які було опечатано бірками з пояснювальними надписами, скріплено підписами учасників слідчої дії.
Клопотання мотивоване тим, що 05 жовтня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено заклад, який займається незаконною гральною діяльністю, без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається у встановленому законом порядку (ЖЄО № 65387)
05 жовтня 2025 року під час проведення обшуку нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено, а саме: 2 системні блоки, 2 монітори, 2 комп'ютерні миші, 2 клавіатури, які було опечатано бірками з пояснювальними надписами, скріплено підписами учасників слідчої дії. Того ж дня, слідчими у кримінального провадженні, винесено постанову про визнання речовими доказами, речей вилучених в ході проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1.
З метою збереження речових доказів, а також попередження незаконного приховування, пошкодження, псування знищення, перетворення, відчуження майна та інших негативних наслідків, які можуть перешкоджати проведенню всебічного та повного досудового розслідування, оскільки майно, зокрема вилучені речі, мають значення речових доказів.
В судове засідання прокурор не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Ознайомившись з клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідча суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчим відділом Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025100050002444 від 05.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Судом встановлено, що з 11:14 до 11:20 та з 11:34 до 11:35 05 жовтня 2025 року був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено: 2 монітори, 2 системні блоки, 2 монітори, 2 клавіатури, 2 комп'ютерні миші, які було опечатано бірками з пояснювальними надписами, скріплено підписами учасників слідчої дії. 05 жовтня 2025 року слідчими у кримінального провадженні, винесено постанову про визнання речовими доказами, речей вилучених в ході проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що нежитлове приміщення площею 191.7 кв.м, що за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_4 .
Відповідно до клопотання, прокурор прохає накласти арешт з забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, що було вилучено 05.10.2025 під час проведення обшуку нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 2 системні блоки, 2 монітори, 2 комп'ютерні миші, 2 клавіатури, які було опечатано бірками з пояснювальними надписами, скріплено підписами учасників слідчої дії, з метою збереження речових доказів, а також попередження незаконного приховування, пошкодження, псування знищення, перетворення, відчуження майна та інших негативних наслідків, які можуть перешкоджати проведенню всебічного та повного досудового розслідування, оскільки майно, зокрема вилучені речі, мають значення речових доказів, однак, прокурором до клопотання не надано доказів того, що майно у сукупності, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Дослідивши клопотання та додатки до нього, вважаю, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання, оскільки прокурором не доведено, що зазначені у клопотанні речі були знаряддям вчинення чи зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Враховуючи сукупність обставин, зокрема неповноту матеріалів клопотання, слідча суддя позбавлена можливості застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя, -
1.У задоволенні клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2025 року за № 12025100050002444 - відмовити.
2.Копію ухвали направити прокурору, власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1