10.11.2025 Справа № 756/17903/25
Унікальний № 756/17903/25
Провадження № 2-н/756/459/25
про відмову у видачі судового наказу
10 листопада 2025 року суддя Оболонського районного суду м.Києва Майбоженко А.М. розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
03.11.2025 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги надані за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.09.2023 по 30.09.2025 у загальному розмірі 55 570,33 грн., яка складається з 49 717,64 грн. - заборгованість по сплаті регулярних та цільових внесків, 4 466,42 грн. - інфляційні втрати, 1 386,27 грн. - 3% річних.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
У відповідності до приписів ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.161ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Преамбулою Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Статтею 2 вищевказаного закону визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Частина 6 ст. 22 вказаного вище Закону визначає, що для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
Отже, здійснення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку діяльності із забезпечення утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (утримання спільного майна будинку) не є житлово-комунальною послугою.
Крім того, до переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ, який міститься у ст. 161 ЦПК України, не включено вимогу щодо стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об'єднання багатоквартирного будинку та така вимога не є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Отже, суд приходить до висновку, що заявником заявлено вимогу про видачу судового наказу, яка не відповідає ст. 161 ЦПК України, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою в порядку наказного провадження. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 165, 166, 167, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Суддя: А.М. Майбоженко