Номер провадження 1-кс/754/3657/25
Справа № 754/18819/25
Іменем України
11 листопада 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030002973 від 28.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
06 листопада 2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в якому слідчий просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення документів, що знаходяться у володінні службових осіб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), місцезнаходження юридичної особи за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що 27.10.2025 року, близько 04 год. 38 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлена особа таємно, в умовах воєнного стану, шляхом пошкодження ланцюга викрила бензиновий генератор марки «FERRUM», моделі « FRGG7780CE», вартістю 35000 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_5 , чим спричинила останньому матеріальної шкоди на вказану суму. (ЄО 77928 від 27.10.2025 року).
Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити осіб, причетних до скоєння даного кримінального правопорушення, не виявилось можливим.
Разом з тим, у клопотанні слідчий вказав, що до слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві надійшов ініціативний рапорт начальника СКП ВП №1 Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про те, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетна особа, яка перед вчиненням кримінального правопорушення на етапі готування, під час або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення користувалася мобільним номером: НОМЕР_2 .
З метою отримання інформації, яка матиме значення при розслідуванні кримінального провадження, а також перевірки причетності абонента до вчинення даного кримінального правопорушення, під час досудового розслідування виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до речей і документів, які містять інформацію про телефонні дзвінки абонента мобільного оператора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: НОМЕР_2 .
В судове засідання слідчий не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити за викладених у ньому обставин.
Клопотання слідчого розглядається відповідно до ч.2 ст. 163 КПК України без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі та документи про тимчасовий доступ до яких клопоче слідчий.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 160 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у ст. 161 КПК України.
При цьому, звертаючись із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, заявник, поміж іншого, має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (п.6 ч.2 ст. 160 КПК).
Як вбачається із змісту ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у речах і документах, належить, зокрема, інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передання, тощо.
Так, відповідно до ст. 119 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг, у тому числі щодо: 1) персональних даних споживача; 2) факту отримання кінцевим користувачем електронних комунікаційних послуг; 3) змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем; 4) обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації (даних), у тому числі даних, що обробляються з метою передачі інформації в електронних комунікаційних мережах або оплати електронних комунікаційних послуг; 5) даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, у тому числі про розташування термінального обладнання. Зазначена вимога не поширюється на випадок передачі даних про місцезнаходження абонента, що здійснює екстрену комунікацію, до комунікаційного центру " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та екстрених служб за телефонними номерами 112, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та 104; 6) даних про спроби виклику між певними кінцевими точками електронної комунікаційної мережі, в тому числі про невдалі спроби виклику (таких, що були ініційовані і не отримали відповіді) або перерване з'єднання.
Згідно з вимогами ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Слідчий в клопотанні просить надати доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза№12025100030002973 від 28.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за період з 00 год. 01 хв. 25.10.2025 року по 23 год. 59 хв. 29.10.2025 року.
Лише в тому випадку, якщо сторона кримінального провадження, крім передбачених ч.5 ст. 163 КПК України обставин також доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: рівність перед законом і судом (п.3 ч.1 ст. 7); повага до людської гідності (п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України); таємниця спілкування (п. 7 ч. 1 ст. 7 КПК України); невтручання у приватне життя (п. 8 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Крім того, відповідно до п.5 ч. 2 ст. 131, ч. 3 ст. 132 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як вид заходу забезпечення кримінального провадження, може бути застосований виключно, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Водночас, ні клопотання, ні долучені до нього документи кримінального провадження не містять доказів того, що невідома особа, яка причетна до вчинення зазначеного правопорушення, дійсно користувалась телефонним номером, про тимчасовий доступ до якого слідчим подане клопотання. Отже, не доведені обставини, визначені у пп. 2,3 ч.3 ст. 132 КПК України.
Єдиним доказом, яким слідчий обґрунтовує клопотання, - є рапорт начальника СКП ВП №1 Деснянського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 без відповідних реквізитів, які мають містити офіційні документи.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні такого правопорушення.
Враховуючи зміст вищенаведених норм кримінального процесуального закону, слідчий суддя вважає, що рапорт поліцейського не є доказом у кримінальному провадженні. Доказами можуть бути лише відомості, отримані у встановленому законом порядку та вміщені в ньому. Натомість, жодної інформації щодо порядку, способу та джерела отриманих відомостей, що зазначені у рапорті, матеріали клопотання не містять.
Наведені обставини дають слідчому судді розумні підстави вважати, що клопотання слідчого є передчасним та неналежним чином обґрунтованим.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 84, ч. 1 ст. 86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, слідчим не доведено обставини, передбачені ч.6 ст.163, ч.3 ст. 132 КПК України та не доведено необхідності надання доступу до даних саме стосовно абонентського номеру НОМЕР_2 , а отже слідчий суддя не вбачає можливості надати слідчому дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 159-164, 166 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030002973 від 28.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1