Номер провадження 2/754/11712/25
Справа № 754/18993/25
11 листопада 2025 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Скрипка О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законними представниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН-БУС» про відшкодування моральної шкоди,-
Позивачі звернулись до суду із позовом до ТОВ «ПАН-БУС» про відшкодування моральної шкоди, яка була їм завдана відповідачем через неналежне виконання умов договору перевезення пасажирів, посилаючись на положення ЗУ «Про захист прав споживачів».
Ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».
Статтями 28, 30 ЦПК України передбачена підсудність справ за вибором позивача та виключна підсудність, де передбачено перелік певних категорій справ, за якими сам позивач вибирає територіально суд, але лише той, який передбачено за цією нормою.
Правила виключної підсудності виключають можливість застосування при пред'явленні позову норм інших видів підсудності - загальної, альтернативної, договірної і підсудності пов'язаних між собою вимог. У разі конкуренції правил підсудності, повинні застосовуватися правила виключної підсудності.
Аналогічні положення містяться у ч.16 ст.28 ЦПК України, відповідно до якої позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу.
Також, в пункті 41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 судам роз'яснено, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
За правилами виключної підсудності (ч. 4 ст. 30 ЦПК України), позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти пред'являються за місцезнаходженням перевізника.
Встановлено, що місцезнаходженням відповідача ТОВ «ПАН-БУС» є: Сумська обл., м.Суми, вул.М.Сумцова, 28.
Таким чином, оскільки з позовної заяви та доданих документів вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з приводу неналежного виконання відповідачем послуг з перевезення пасажирів, то даний позов повинен розглядатися за місцем знаходження перевізника - відповідача, тобто з дотриманням правил виключної підсудності, а саме Зарічним районним судом м.Суми.
Відтак, підстави для пред'явлення даного позову саме до Деснянського районного суду м.Києва як по територіальній, так і по предметній підсудності - відсутні.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина 1 статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вищезазначене, захищаючи при цьому права та інтереси як позивачів, так і відповідача по справі, сприяючи справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду справи повноважним складом суду, суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Деснянському районному суду м.Києва, а тому повинна бути передана на розгляд до Зарічного районного суду м.Суми. При цьому право позивачів на доступ до правосуддя не є порушеним, оскільки позивачі мають можливість приймати участь у розгляді справи в режимі відео конференції та використовувати інструменти системи «Електронний суд».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 28, 30, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу № 754/18993/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законними представниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН-БУС» про відшкодування моральної шкоди - передати на розгляд Зарічному районному суду м.Суми за підсудністю для розгляду по суті.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: