Номер провадження 2/754/9250/25
Справа №754/14691/25
Іменем України
10 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
Зміст позовних вимог
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2019 по 01.12.2024 у сумі 9265,48 грн, а також за період з 01.03.2019 по 01.02.2022 та з 01.05.2022 по 01.12.2024 індексу інфляції у сумі 3652,25 грн та трьох процентів річних у сумі 981,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва, станом на 19.06.2025, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що свої обов'язки, визначені нормативно-правовими актами, як організація, яка надає послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, він виконує належним чином, тобто своєчасно та якісно. Проте відповідачі, всупереч чинному законодавству України, протягом тривалого часу, ухиляються від виконання своїх обов'язків зі сплати коштів, за послугу, яку надає КП «Керуюча компанія», у зв'язку з чим станом на 01.09.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 вказаної квартири перед виконавцем послуг, а саме: КП «Керуюча компанія», виникла заборгованість щодо оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Повідомлення учасників про розгляд справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 вересня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснити 29 жовтня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без проведення судового засідання і без повідомлення сторін.
Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали до електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.
Відповідачі повідомлялися про розгляд справи належним чином, а саме шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками на адресу їх зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 отримали поштову кореспонденцію, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Від відповідача ОСОБА_3 поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з рішенням Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» № 270/270 від 09.10.2014 було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (надалі - КП «Керуюча компанія») з метою надання у Деснянському районі м. Києва послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Відповідно до п. 2.1. Статуту підприємство створене з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою та отримання прибутку.
На підставі розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 48 майно, що віднесене до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія», в т.ч. майно за спірною адресою.
КП «Керуюча компанія» розроблено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання. Вказаний договір було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Київської міської ради газеті «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору, опублікованого в газеті «Хрещатик», розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячно системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.
Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» № 668 від 06.06.2017.
На підставі п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зважаючи на те, що співвласники багатоквартирного будинку м. Київ, вул. Закревського Миколи, 33, не визначилися з формою управління КП «Керуюча компанія» продовжує надавати послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за ціною, яка тотожна тарифу, затвердженому розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 668.
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, є споживачами послуг, які надає позивач.
Норми права та мотиви суду
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» № 668 від 06.06.2017 послуга з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій включає в себе, зокрема:
-прибирання прибудинкової території;
-прибирання сходових кліток;
-вивезення побутових відходів;
-прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі;
-технічне обслуговування ліфтів тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для правильного її вирішення (постанови Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 727/9295/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18)).
За приписами статей 526, 525, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.09.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_2 перед виконавцем послуг наявна заборгованість з оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01 березня 2019 року по 01 грудня 2024 року у розмірі 9265,48 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості стороною відповідачів не надано.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01 березня 2019 року по 01 грудня 2024 року в розмірі 9265,48 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час ухвалення рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05 березня 2022 р. № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Однак постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023, яка набрала чинності 30.12.2023, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, відповідно до яких установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 квітня 2015 р. № 285).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 не встановлено ретроактивності закону, тобто зворотної дії в часі положень вказаної постанови.
Отже, з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року нарахування та стягнення судом інфляційних втрат, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням було заборонено на всій території України.
Однак позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 01 березня 2019 року по 01 грудня 2024 року інфляційні втрати в розмірі 3652,25 грн та 3 % річних в розмірі 981,05 грн.
Тому, із спірного періоду слід виключити нарахування інфляційних втрат, трьох процентів річних за період 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року, та здійснити нарахування за період з 01 березня 2019 року по 23 лютого 2022 року, та з 30 грудня 2023 року по 01 грудня 2024 року, як наслідок, інфляційні втрати за цей період становлять 1521,92 грн, а 3 % річних - 443,20 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в загальному розмірі 9265,48 грн (з кожного по 2316,37 грн), інфляційних втрат в загальному розмірі 1521,92 грн (з кожного по 380,48 грн), 3 % річних в загальному розмірі 443,20 грн (з кожного по 110,80 грн).
Щодо судового збору
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів у зв'язку з неналежним виконанням ними зобов'язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг, суд покладає на відповідачів витрати позивача щодо сплати судового збору у повному обсязі (3028,00 грн), з кожного по 757,00 грн.
Керуючись ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 2316,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 380,48 грн, 3 % річних в розмірі 110,80 грн та судовий збір в розмірі 757,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 2316,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 380,48 грн, 3 % річних в розмірі 110,80 грн та судовий збір в розмірі 757,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 2316,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 380,48 грн, 3 % річних в розмірі 110,80 грн та судовий збір в розмірі 757,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 2316,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 380,48 грн, 3 % річних в розмірі 110,80 грн та судовий збір в розмірі 757,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», код ЄДРПОУ 39605452, м. Київ, вул. Закревського, 15.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2025.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак