ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24167/25
провадження № 2-о/753/795/25
11 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Комаревцевої Л.В.,
за участю секретаря Гаврилюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
У листопаді 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
Заявник просить встановити факт смерті чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ Луганської області. Діагноз та причина смерті, що йому було поставлено лікарем на тимчасово окупованій території: «ракова інтоксикація, ракова пухлина нижньої долі лівої легені».
Документом, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2 є свідоцтво про смерть, що видано 25.10.2022 Артемівським Відділом запису актів громадянського стану Луганського міського управління юстиції, довідка про смерть від 26.09.2022. Документи видані окупаційною владою.
Разом з тим, отримані офіційні документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про смерть особи не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
За викладених обставин заявник просить заяву задовольнити.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, також у судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Заявник та представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку. Заявник надав заяву про розгляд справи без участі.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
Як встановлено судом, документом, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2 є свідоцтво про смерть, що видано 25.10.2022 Артемівським Відділом запису актів громадянського стану Луганського міського управління юстиції, довідка про смерть від 26.09.2022. Документи видані окупаційною владою.
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» від 14.11.2014 № 875/2014, діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях припинено.
Законом України № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» надано особливий статус територій, які не контролюють сили АТО.
Згідно з цим законом в окремих районах Донецької та Луганської областей на період дії особливого порядку місцевого самоврядування діє з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст. 2). Перелік районів і населених пунктів, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, визначений рішенням Верховної Ради України. Відповідна постанова була прийнята 17.03.2015.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п.п. 13, 18 цієї ж Постанови суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
В практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
За цих обставин суд вважає надані заявником документи, як доказ смерті особи, не дивлячись на те, що установи, які видали ці документи, знаходяться на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України належними та допустимими.
За ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті на території України, яка контролюється державними органами та отримання свідоцтва про смерть державного зразка.
Приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
При цьому копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Судові витрати на підставі ч.7 ст.294 ЦПК України не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 7, 8,12, 81, 258-259, 263, 265, 273, 293, 294, 317, 319, 352, 355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення - факт смерті ОСОБА_2 , ідентифікаційних номеп померлого - НОМЕР_1 , місце народження: місто Гуково, Ростовської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ Луганської області, Україна. Діагноз та причина смерті, що йому було поставлено лікарем на тимчасово окупованій території: «ракова інтоксикація, ракова пухлина нижньої долі лівої легені».
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 11.11.2025
Суддя Комаревцева Л.В