ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22128/25
провадження № 3/753/7878/25
"07" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
23 вересня 2025 року о 10 год. 20 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем "Mercedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Ревуцького, 2 у м. Києві з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини свого неприбуття суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Окрім цього, судом вжито всіх можливих заходів для забезпечення права ОСОБА_1 взяти безпосередню участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього в суді. Однак враховуючи те, що у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не визнана обов'язковою, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід розглянути за наявними у справі доказами, що за вказаних вище обставин не буде порушенням права останнього на захист.
Також вказане рішення суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Дослідивши дані, які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, картці обліку, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5786926 та відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час огляду осіб на стан сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки з долученого відеозапису встановлено, що останній відмовився від огляду на стан сп'яніння.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 України з позбавленням права керувати транспорними засобоми, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 н.м.д.г., що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: