ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16466/25
провадження № 1-кп/753/2044/25
"03" листопада 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 22025101110000069 від 31.01.2025, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
сторони провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволене.
24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва Російської Федерації та Збройних Сил Російської Федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська Російської Федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено строком по теперішній час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, спільно з громадянами України ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняли кримінальне правопорушення, що полягає у перешкоджанні діяльності Збройних Сил України, яке виразилось у зниженні мобілізаційного потенціалу.
Так, встановлено, що ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, спільно з ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, здійснили умисні дії, спрямовані на пошук платоспроможних громадян України призовного віку з метою надання допомоги останнім у оформленні документів, необхідних для подальшого ухилення від мобілізаційних заходів.
В ході реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, 04 серпня 2024 року, точний час та місце розслідуванням не встановлені, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», встановив контакт та повідомив раніше знайомому йому громадянину України ОСОБА_6 , про те, що за грошові кошти в розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) доларів США він може допомогти з фіктивним працевлаштуванням до одного з підприємств, з метою отримання бронювання від мобілізації.
На вказану пропозицію ОСОБА_6 виразив свою зацікавленість, оскільки являвся військовозобов'язаним та не мав законних підстав для уникнення проходження військової служби, однак в подальшому до обговорення вказаного питання з ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, не повертався.
В подальшому, приблизно в грудні 2024 року, точний час та місце розслідуванням не встановлені, громадянин України, ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, та з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, повторно зателефонував ОСОБА_6 та нагадав про наявну в нього можливість фіктивного працевлаштування громадян України призовного віку, за грошову винагороду, на одному з підприємств, з метою ухилення від мобілізації. на що останній запропонував особисто зустрітися з ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, для обговорення детальної інформації з цього приводу, без зазначення конкретної дати та місця такої зустрічі.
Отримавши від ОСОБА_6 позитивну відповідь, ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, спільно з ОСОБА_3 за невстановлених органом досудового розслідування обставин та в невстановленому органом досудового розслідування місці, прийняли рішення про залучення до кримінального правопорушення ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, який за грошову винагороду мав допомогти у виготовленні відповідних документів та подальшому фіктивному працевлаштуванні ОСОБА_6 з метою отримання останнім бронювання від мобілізації.
Так, приблизно в січні 2025 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, перебуваючи в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_4, під час особистої зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_3 та ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, якого ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, представив як особу, що відповідає за фіктивне працевлаштування громадян призовного віку до підприємств, останні повідомили ОСОБА_6 більш детальну інформацію щодо необхідного пакету документів, суми грошових коштів, яку необхідно сплатити, а також проінструктували щодо подальших дій по фіктивному працевлаштуванню до підприємства, з метою отримання бронювання та ухилення від мобілізації.
Далі, 20.02.2025, ОСОБА_6 , попередньо домовившись з ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, зустрілися в приміщенні закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4де під час зустрічі громадянин ОСОБА_6 передав ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США.
Того ж дня, ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Signal» та обліковий запис з іменем користувача «.», надіслав ОСОБА_6 повідомлення в якому вказав, що отримав грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США та документи, передані ОСОБА_6 ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, а також зазначив про необхідність передачі решти грошових коштів та фотографій ОСОБА_6 .
В подальшому, 26.02.2025, ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, знаходячись в приміщенні закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, та з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 800 (вісімсот) доларів США, які останній передав йому на виконання попередніх домовленостей.
За вищевказані грошові кошти ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, переслідуючи корисливий мотив та розуміючи можливість настання кримінальної відповідальності за вчинення дій, що полягали у зниженні мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України, мали організувати фіктивне працевлаштування громадянина України призовного віку ОСОБА_6 до одного з підприємств, пов'язаних з державним сектором, з подальшим його бронюванням від мобілізації.
Так, після отримання вищевказаних грошових коштів та необхідного пакету документів ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, не маючи можливості щодо працевлаштування ОСОБА_6 до підприємства, пов'язаного з державним сектором, без фактичного покладення на останнього робочих обов'язків та надання йому т.зв. «бронювання», у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 04.03.2025 року, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, переслідуючи корисливий мотив та розуміючи протиправність своїх дій, прийняв рішення про виготовлення фіктивних документів на ім'я ОСОБА_6 , з метою отримання останнім т.зв. «бронювання» від мобілізації.
На виконання злочинного умислу ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, було виготовлено довідку №980, що начебто видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка свідчила про надання ОСОБА_6 відстрочки на строк до 03.05.2025.
Надалі, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 04.03.2025, перебуваючи поруч з будинком, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Журавлина, буд. 2, ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, передав ОСОБА_3 вищевказану фіктивну довідку №980 з метою подальшої передачі цієї довідки ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження.
В свою чергу ОСОБА_3 , у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 04.03.2025 року, перебуваючи в невстановленому органом досудового розслідування місці, передав ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, вищевказану довідку з метою її подальшої передачі ОСОБА_6 .
В подальшому, 04.03.2025 ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, на виконання свого злочинного умислу, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_4», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, діючи умисно, передав ОСОБА_6 довідку №980, що видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка свідчила про надання останньому відстрочки на строк до 03.05.2025.
Крім того, не пізніше 17.03.2025 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, переслідуючи корисливий мотив, виготовив підроблену довідку про працевлаштування ОСОБА_6 на посаду економіста І категорії КНП «ІНФОРМАЦІЯ_5» (ЄДРПОУ НОМЕР_4) та список військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час від КНП «ІНФОРМАЦІЯ_5», де зазначено пропозицію щодо бронювання ОСОБА_6 .
В подальшому, 17.03.2025 ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, діючи умисно, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, переслідуючи корисливий мотив, знаходячись в приміщенні закладу громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, передав ОСОБА_6 довідку про працевлаштування останнього на посаду економіста І категорії КНП «ІНФОРМАЦІЯ_5» (ЄДРПОУ НОМЕР_4) та список військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час від КНП «ІНФОРМАЦІЯ_5», де зазначено пропозицію щодо бронювання ОСОБА_6 .
У подальшому, 05.04.2025 року ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Signal» та обліковий запис з іменем користувача «.», зателефонував громадянину ОСОБА_6 та в ході телефонної розмови повідомив останнього про те, що бронювання у КНП «ІНФОРМАЦІЯ_5» займає великий проміжок часу та переслідуючи корисливий мотив, розуміючи можливість настання кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаних дій, запропонував ОСОБА_6 фіктивне зарахування його до лав Збройних Сил України без фактичного покладання обов'язків по несенню військової служби, з метою ухиленням останнім від мобілізації.
Отримавши від ОСОБА_6 згоду на фіктивне зарахування його до лав Збройних Сил України, ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, у невстановлений проміжок часу, але не пізніше 14.04.2025, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, прийняв рішення про виготовлення підроблених документів, а саме документів щодо проходження військової служби ОСОБА_6 у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально технічного-забезпечення, (НОМЕР_3 від 24.03.2025).
В подальшому, ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, діючи умисно, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у невстановлений проміжок часу, але не пізніше 14.04.2025, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, сформував поштове відправлення за допомогою АТ «Укрпошта», вмістом якого були документи щодо проходження військової служби ОСОБА_6 у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально технічного-забезпечення, НОМЕР_3 від 24.03.2025) на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після чого, 25.04.2025 ОСОБА_6 виключено з обліку у зв'язку з проходженням ним військової служби.
В подальшому, ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, слідуючи попереднім домовленостям з іншими учасниками кримінального правопорушення та ОСОБА_6 , шляхом листування за допомогою застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», домовились з останнім про передачу решти грошових коштів за фіктивне влаштування його до лав ЗС України та грошових коштів за подальше фіктивне влаштування двох його знайомих на військову службу до лав ЗС України.
Так, з метою отримання грошових коштів ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, домовився про зустріч з ОСОБА_6 та повідомив останнього про те, що на особисту зустріч з ним прийде ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, а також нагадав про те, що ОСОБА_6 має передати грошові кошти у сумі 21000 (двадцять одна тисяча) доларів США у місці зустрічі про яке його повідомить ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження.
В подальшому, 02 травня 2025 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Signal» та обліковий запис з іменем користувача «.», повідомив ОСОБА_6 , що їх зустріч має відбутись о 10 годині 00 хвилин в парку «Позняки» в м. Києві.
02 травня 2025 року приблизно о 10 годині 00 хвилині ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, зустрівся з ОСОБА_6 у раніше обумовленому місці, а саме в парку «Позняки», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Драгоманова, 29-А, з метою отримання грошових коштів у сумі 21000 (двадцять одна тисяча) доларів США, де під час проведення зустрічі ОСОБА_6 передав вказану суму грошових коштів ОСОБА 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, за фіктивне влаштування його до лав ЗС України та грошових коштів за подальше фіктивне влаштування двох його знайомих на військову службу до лав ЗС України. Вищевказані грошові кошти, після їх отримання, ОСОБА 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, мав передати ОСОБА_3 з метою їх подальшого перерозподілу між усіма учасниками кримінального правопорушення.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_3 вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
05 серпня 2025 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468-470, 472, 473 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор, враховуючи обставини кримінального правопорушення та особистість підозрюваного, ступінь і характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, характер і тяжкість підозри, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому та негативно відноситься до вчиненого, має чисельні подяки від підрозділів Збройних сил України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дійшов до висновку про можливість укладення угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю і беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, за обставин, викладених у в обвинувальному акті, зобов'язався надати розгорнуті показання щодо причетності до вчинення вказаного злочину ОСОБА_7 під час судового розгляду обвинувального атка у його відношенні; перерахувати грошові кошти у сумі 100 000 гривень на потреби Збройних сил України, як добровільний внесок. Сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.
Прокурор та обвинувачений визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України.
Прокурор та обвинувачений своїми підписами засвідчили, що з умовами, порядком та розміром добровільного відшкодування завданої шкоди згодні.
При визначенні міри покарання сторонами враховано положення ч. 2 ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 240 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, працевлаштований, має чисельні подяки від підрозділів ЗСУ а також повне визнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, сторони дійшли висновку про виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання.
Сторони узгодили, що в разі затвердження угоди судом до ОСОБА_3 слід застосувати покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України КК України у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та покласти обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зокрема, що для сторін є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4, п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, які роз'ясненні ОСОБА_3
ОСОБА_3 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності передбаченої ст. 389-1 КК України.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди при визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги кримінально-процесуального та кримінального кодексів України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді міру покарання. Передбачені законом наслідки укладення, затвердження та невиконання обвинуваченим угоди він розуміє.
Захисник також вважав, що при укладенні угоди дотриманні вимоги закону та просив її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України в обсязі пред'явленого обвинувачення, щиро розкаявся, висловив жаль з приводу вчинених своїх дій, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також підтримав викладені в угоді умови, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Обвинувачений ОСОБА_3 надав суду документи на підтвердження сплати ним добровільного внеску на потреби Збройних сил України. ОСОБА_3 зазначив, що укладення угоди з його боку було добровільним, тобто не стало наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогами КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження цієї угоди.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати суд покладає на ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 05 серпня 2025 року про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Заставу в сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, внесену на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 03.05.2025 у справі 760/12038/25 за ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_8 .
Зняти арешт та тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2025 на мобільний телефон Iphon 14 Pro сірого кольору та грошові кошти у кількості 210 штук з серійними номерами LD08800009D номіналом по 100 доларів США.
Речові докази: мобільний телефон Iphon 14 Pro сірого кольору - залишити ОСОБА_3 ; предмети схожі на грошові кошти у кількості 210 штук з серійними номерами LD08800009D номіналом по 100 доларів США - знищити.
Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя