Справа № 717/962/25
Провадження № 2-о/724/150/25
10 листопада 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ахмедова Р. А.
за участю секретаря судового засідання: Корневської Є. Р.
представника заявника - адвоката Боднарюка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотині Чернівецької області, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лівинецька сільська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-
Короткий зміст та обґрунтування заявлених вимог
16.06.2025 за підсудністю з Кельменецького районного суду Чернівецької області до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, заінтересована особа: Лівинецька сільська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який до смерті був зареєстрований та постійно проживав у АДРЕСА_1 .
Починаючи з 1994 року по день смерті ОСОБА_2 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично протягом двох років, разом із ним проживав ОСОБА_1 та перебував на утриманні спадкодавця, що підтвердили свідки. Таким чином на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник ОСОБА_1 , 1979 року народження являвся неповнолітньою особою, тому відповідно й перебував на утриманні покійного спадкодавця.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 1,71 га в умовних кадастрових гектарах без відселення меж цієї частки в натурі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Україна». Однак у сертифікаті було допущено помилку, а саме помилково зазначено по батькові спадкодавця - « ОСОБА_3 », замість правильно - « ОСОБА_4 ».
Заявник ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса від якого отримав усну консультацію про те, що для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , йому необхідно встановити у судовому порядку факт того, що він перебував на утриманні покійного спадкодавця ОСОБА_2 не менше року до дня його смерті, а також факт належності покійному ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай).
ОСОБА_2 починаючи з 1994 року по день своєї смерті утримував на той час неповнолітнього заявника ОСОБА_1 , яку на той час було лише 15 років, зокрема покійний забезпечував заявника житлом, продуктами харчування, одягом, приймав безпосередньо участь у його вихованні та навчанні. ОСОБА_2 офіційно не був працевлаштований, але працював за наймом, займався реалізацією сільськогосподарської продукції на ринках, тому мав можливість утримувати неповнолітнього заявника ОСОБА_1 , враховуючи на той час вік заявника, це було основним його джерелом існування, так як заявник на той час навчаюсь не мав змоги працювати й відповідно потребував такої допомоги.
Заявник ОСОБА_5 не був позбавлений батьківського піклування, однак в цей період його батьки враховуючи вкрай важке матеріальне становище, змушені були виїхати за кордон, де перебували тривалий час, а вихованням та матеріальним утриманням заявника займався на той час їхній родич ОСОБА_2 , який мав змогу здійснювати таке утримання.
Підтримуючи вищевикладене, просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав разом однією сім'єю та перебував на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лівинці Дністровського району Чернівецької області не менше одного року до дня його смерті; встановити факт , що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0176724, виданий Кельменецькою районною державною адміністрацією 16 жовтня 1997 року належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку окремого провадження.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2025 року поновлено судовий розгляд та витребувано з ОЗО «Лівинецький ліцей» Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області: - інформацію щодо навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у навчальному закладі ОЗО «Лівинецький ліцей» Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області за період 1994-1996 роки; витребувано з Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області довідку про склад сім'ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.06.1995 по 26.06.1996.
На виконання ухвали суду від 04.09.2025 судом 11.09.2025 одержано від Хотинської міської ради відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, про те, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.06.1979 року по теперішній час; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 01.09.1979 року по теперішній час; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 28.10.2011 року по теперішній час; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 01.06.1995 року по теперішній час; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 22.11.2017 року по теперішній час; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 17.05.2021 року по теперішній час.
18.09.2025 від представника заявника адвоката Боднарюка В. І. надійшла заява в якій останній просить судове засідання призначене на 18.09.2025 на 13:30 годину провести без його участі, а також без участі заявника, заяву підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити. Окрім того, на підтвердження слів свідків, які були допитані в судовому засіданні, також посилань самого заявника, просить долучити до матеріалів справи довідку Лівинецької сільської ради, яка підтверджує той факт, що заявник ОСОБА_1 відвідував Лівинецьку середню школу починаючи з 1994 року по 1996 рік.
На виконання ухвали суду від 04.09.2025 судом 15.10.2025 одержано повідомлення від опорного закладу освіти «Лівинецький ліцей» про відсутність інформації щодо навчання ОСОБА_1 у даному навчальному закладі за період 1994-1996 роки, у зв'язку з відсутністю книг обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Представник заявниника ОСОБА_11 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві. Щодо допиту свідка ОСОБА_12 не має необхідності допитати додатково свідка.
ОСОБА_1 суду пояснив, що ОСОБА_2 є його дядьком по лінії матері, він проживав разом з ним з 1993 року по 1996 року, оскільки батьки виїхали за кордон. Батьки проживали в м. Хотин Дністровського району Чернівецької області. На утриманні він був у дядька, він забезпечував його продуктами харчування, одягом, всім необхідним. У дядька дітей не було, спадкоємців інших в нього не має. Він і зараз доглядає за господарством померлого дядька.
Представник заінтересованої особи Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області А. Соцька в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву в якій просить судове засідання провести без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі, заперечень по справі не має.
Фактичні обставини встановлені судом
Заслухавши пояснення заявника, представника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до висновку, про те, що заява підлягає частковому задоволенню, встановивши наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 55 років, у с. Лівинці Кельменецького району Чернівецької області, що підтверджується копією запису акта про смерть № 19 від 27 червня 1996 року (а.с.33).
З копії довідки № 02-01-16/111, виданої Лівинецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області 07.04.2025, встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . З 1994 року по день його смерті разом з ним проживав без реєстрації ОСОБА_1 та перебував на його утриманні зі слів свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (а.с.7).
Довідкою № 02-01-16/ виданої Лівинецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області 10.04.2025 підтверджено факт, що ОСОБА_2 , 1942 року народження працював в колгоспі та був власником сертифікату на землю серії ЧВ № 0176724 виданий 28 жовтня 1997 року (а.с.8).
З копії довідки № 02-01-16/ виданої Лівинецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області 10.04.2025, вбачається, що дійсно громадянин ОСОБА_2 , 1941 року народження і громадянин ОСОБА_2 , 1941 року народження, що проживав в АДРЕСА_1 одна і та ж сама, іншої з таким ПІБ по сільській раді не значилося і не значиться (а.с.9).
З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 807236671 від 04.04.2025 встановлено, що після смерті ОСОБА_2 спадкові справи не заводилися (а.с.11).
Довідкою № 02-01-16/112 виданої Лівинецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області 07.04.2025 підтверджено факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований та постійно у АДРЕСА_1 (а.с.13).
З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0176724 від 28.10.1997 року встановлено, що ОСОБА_2 , який проживає в с. Лівинці Кельменецького району Чернівецької області на підставі рішення Кельменецької РДА від 10 жовтня 1995 року № 253 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Україна» розміром 1,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.15).
З відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.06.1979 року по теперішній час; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 01.09.1979 року по теперішній час; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 28.10.2011 року по теперішній час; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 01.06.1995 року по теперішній час; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 22.11.2017 року по теперішній час; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 17.05.2021 року по теперішній час (а.с.79).
З копії довідки № 02-01-16/249 виданої Лівинецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області 04.09.2025, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 та відвідував Лівинецьку середню школу перших третіх ступенів з 1994 року по 1996 рік (а.с.81).
З копії повідомлення опорного закладу освіти «Лівинецький ліцей» встановлено, що у даному навчальному закладі відсутня інформація щодо навчання ОСОБА_1 за період 1994-1996 роки, у зв'язку з відсутністю книг обліку (а.с.86).
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що неповнолітній ОСОБА_1 проживав разом з покійним ОСОБА_2 , оскільки вона є сусідкою і бачила їх разом. Батьків ОСОБА_1 вона практично не бачила, вони привезли неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і той займася його вихованням та утриманням. Вона тісно спілкувалася з покійним ОСОБА_2 і він їй говорив, що у нього на утриманні перебуває неповнолітній заявник. ОСОБА_2 помер в червні 1996 року, до того часу коли помер ОСОБА_2 . ОСОБА_1 проживав років шість разом з ним. ОСОБА_5 дійсно перебував на його утриманні. ОСОБА_2 був внуком. Батьки ОСОБА_1 дуже рідко навідалися до свого сина. З 1991 року ОСОБА_1 перебував на утриманні ОСОБА_2 , останній забезпечував усім потрібним дитину. Сім'ї у ОСОБА_2 не було і дітей також.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 не був прописаний, але проживав разом з ним років чотири, п'ять. Батьки ОСОБА_1 проживали у м. Хотин. ОСОБА_1 був на утриманні ОСОБА_2 , він забезпечував його усім необхідним, він працював та мав кошти на забезпечення ОСОБА_1 , останній ходив у школу у м. Хотин. ОСОБА_2 з ОСОБА_1 не перебували у роддиних відносинах. Заявник проживав у с. Лівинцях більший час, оскільки його батьки були за кордоном.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що на той час неповнолітній заявник проживав разом із ОСОБА_2 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 з 1993 року по 1996 рік. ОСОБА_17 ходив у школу, батьки його виїхали за кордон, а його вихованням та утриманням займався ОСОБА_2 . Покійний ОСОБА_2 не був у шлюбі, дітей у нього не має. ОСОБА_2 був дядьком заявника ОСОБА_1 .
Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», є роз'яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Згідно вимог ст. 531 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Отже судом встановлено, що встановлення факту, що має юридичне значення, про яке просить заявник ОСОБА_1 може безпосередньо породжувати юридичні наслідки для нього, а саме одержати право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами першою, другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому, відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У контексті даної справи, доказами спільного проживання можуть бути показання свідків, довідка ЖЕК або запис у будинковій книзі, відмітка в паспорті, наявність у спадкоємця свідоцтва про смерть та інших особистих речей і документів померлого, медичне обслуговування за спільною адресою, довідки з відповідних органів самоврядування про факт проживання однією сім'єю, трафіки мобільних телефонів, де буде видно, що особи ночували за однією адресою, тощо.
Належними та допустимими доказами проживання однією сім'єю є зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами сімейних взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних сім'ї (постанова ВС від 25 листопада 2019 року №202/5003/16-ц).
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичної сім'ї та ведення нею спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо (постанова ВС 16 січня 2019 року №343/1821/16-ц, 22 серпня 2018 року №644/6274/16-ц, 12 грудня 2019 року. №466/3769/16, 24 червня 2021 року №694/646/20, 13 липня 2021 року №522/10375/19).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 01.06.1995 року по теперешній час.
Наявні в матеріалах справи довідки сільської ради підтверджують факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 та покійного ОСОБА_2 , та на утриманні якого перебував заявник.
ОСОБА_1 у своїх поясненнях суду зазначив, що він знаходився та перебував на утриманні покійного спадкодавця ОСОБА_2 , який є його дядьком по лінії матері, він проживав разом з ним з 1993 року по 1996 року, оскільки батьки виїхали за кордон. ОСОБА_2 забезпечував його продуктами харчування, одягом, всім необхідним.
Відповідно до довідки Лівинецької сільської ради від 04.09.2025 №02-01-16/246 ОСОБА_1 відвідував Лівинецьку середню школу перших-третіх ступенів за період 1994-1996 роки.
Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у своїх показах суду зазначили, що неповнолітній заявник проживав разом із покійним ОСОБА_2 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 з 1993 по 1996 роки, батьки ОСОБА_1 виїхали за кордон, а його вихованням та утриманням займався ОСОБА_2 . Останній працював у колгоспі та мав можливість утримувати неповнолітнього заявника, зокрема забезпечувати одягом, харчуванням тощо.
Отже, враховуючи сукупність доказів, які досліджені у судовому засіданні, суд вважає, що заявником доведено факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_18 однією сім'єю та перебування на утримання померлого не менше одного до його смерті.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення даної вимоги заяви, оскільки ОСОБА_1 довів факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю, наявність перебування на його утриманні, спільного харчування, придбання продуктів харчування, одягу для утримання, участі у навчанні, інших обставин, які засвідчують даний факт.
Щодо вимог встановлення факту належності сертифікату на право на земельну частку (пай) суд виходить з наступного.
За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, суд вправі встановити факт, що має юридичне значення.
Згідно з пунктом 6 частини 1статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті розглядаються судом.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення ч.2 ст.315 ЦПК України.
Пунктом 12 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачено, що суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
Вирішення заявлених вимог в іншому порядку, окрім судового, є неможливим.
Під час розгляду даної заяви спору про право виявлено не було.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви в повному обсязі.
Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
З огляду на наведене, суд вважає доведеним твердження заявника про те, що він позбавлений можливості в позасудовому порядку довести факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0176724, виданного Кельменецькою районною державною адміністрацією 16 жовтня 1996 року на « ОСОБА_2 », а встановлення такого юридичного факту безпосередньо породжує для заявника юридичні наслідки.
На думку суду, при заповненні сертифіката на право на земельну частку (пай) при написанні по батькові ОСОБА_19 допущена помилка, замість по батькові « ОСОБА_4 » записано « ОСОБА_3 », тоді як згідно даних Запису акта про смерть, по батькові ОСОБА_18 « ОСОБА_4 » .
Дослідженні докази вказують на те, що в документі, а саме у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0176724, виданного Кельменецькою районною державною адміністрацією 16 жовтня 1996 року допущена помилка при написанні по батькові ОСОБА_2 , усунути яку неможливо, тому маються підстави для встановлення факту, що має юридичне значення.
Встановлення факту належності заявнику Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0176724, виданного Кельменецькою районною державною адміністрацією 16 жовтня 1996 року, має для заявника юридичне значення, тому суд приходить до висновку про задоволення цієї вимоги заяви.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати з заінтересованих осіб не стягуються та покладаються на заявника, оскільки заінтересовані особи по справі не вчиняли жодних протиправних дій, що стали підставою для подання заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,263-265,315,319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лівинецька сільська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лівинці, Дністровського району, Чернівецької області не менше одного року до дати його смерті.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0176724 виданого Кельменецькою районною державною адміністрацією 16 жовтня 1997 року.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Лівинецька сільська рада Дністровського району Чернівецької області, місце знаходження: вул. Головна, 13, с. Лівинці, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04418794.
Повний текст рішення суду складено 10 листопада 2025 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ