Справа № 710/1232/25
Провадження № 2/710/725/25
10.11.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Побережної Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Гегельської І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1.Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
20.08.2025на електронну адресу Шполянського районного суду Черкаської області з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підсистеми "Електронний суд" надійшов позов у якому представник позивача Рассказова Д.І. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 18060,00 грн. з яких 6000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 7440,00 грн. - за процентною ставкою, 540,00 грн. - комісія, 1080,00 грн. - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 3000,00 грн. - неустойка за кредитним договором.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 18.01.2025 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» уклали кредитний договір, який ОСОБА_1 , ознайомившись з пропозицією про укладення кредитного договору, заявкою та паспортом споживчого кредиту, підписав договір за допомогою використання одноразового ідентифікатора E653 та пройшов ідентифікацію за допомогою Системи BankID Національного банку. За цим договором кредитодавець надав кредит у розмірі 6000,00 грн. на строк 155 днів з дати його надання шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-4735.
У судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, у позовній заяві зазначив щодо розгляду справи у його відсутність та що він не заперечує про винесення заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи по суті був належним чином повідомленим, однак в судове засідання не з'явився, відзивів на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за їх відсутності не сповістив.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 10.11.2025 було вирішено розглянути справу заочно у відсутність відповідача.
Відповідач у встановлений судом строк, відзиву до суду на позов, не надавала, про причини неподання суду відзивів не повідомила, зустрічних позовів не пред'являла, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
18.01.2025 о 06:30 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №18.01.2025-100000204, за процентною ставкою «Стандарт» 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 4 чергових періодів, 0,5% за 1 день,який застосовується протягом наступних чергових періодів, денна процентна ставка 0,97. Тип процентної ставки - фіксована незмінна, тип кредиту - кредитна лінія, орієнтовна загальна вартість кредиту 15060,00 грн. Дата повернення кредиту 21.06.2024, комісія за надання кредиту у сумі 540,00 грн. нараховується у день видачі кредиту, мета кредиту - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3209.43%.
Згідно відповіді №425-0408 від 04.08.2025 виданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», ТОВ «Споживчий центр» 18.01.2025 о 06:30:24 перерахував на рахунок споживача, 5168-74XX-XXXX-4735 кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн., під номером транзакції в системі iPay.ua - 627462443.
Підтвердженням того, що саме ОСОБА_1 уклав даний договір є зазначені в анкеті персональні дані та заявці кредитного договору №18.01.2025-100000204 від 18.01.2025.
Відповідно до довідки - розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №18.01.2025-100000204 складає: 6000,00 грн. - основного боргу, 7440,00 грн. - проценти, 540,00 грн. - комісія, 3000,00 грн. - неустойка,1080,00 грн. комісія за обслуговування, що складають разом 18060,00 грн.
Згідно витягу з офіційного інтернет - представництва Національного банку України ТОВ «Споживчий центр» є абонентом надавачем послуг з 26.10.2020 серед абонентів якого ШвидкоГроші та НаДовго.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» зареєстроване, як юридична особа основний вид економічної діяльності, 64.92 - Інші види кредитування.(основний ).
Повноваження представника ОСОБА_2 підтверджуються довіреністю №2705/25-14 від 27.05.2025, наказом №101/к від 18.04.2025, наказом №620-к від 20.11.2012.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно з п.1 ч.2ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Фінансовими вважаються такі послуги - надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638ЦК України).
Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст.642ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про споживче кредитування» Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із ч.3 ст. 1054 Цивільного кодексу України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з ч.1, 2 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів -2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Відповідно до пункту 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір №18.01.2025-100000204 від 18.01.2025 з ТОВ «Споживчий центр» про надання кредиту у розмірі 6000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, неустойки, комісії за надання кредиту, у разі невиконання умов договору позичальником. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. ОСОБА_1 зі свого боку умов договору кредитування не виконав.
Згідно довідки - розрахунку заборгованості за договором №18.01.2025-100000204 від 18.01.2025, внаслідок невиконання передбачених договором зобов'язань за період з 18.01.2025 по 21.06.2025 сума заборгованості становить 18060,00 грн. з яких: 6000,00 грн. - основного боргу, 7440,00 грн. - проценти, 540,00 грн. - комісія, 3000,00 грн. - неустойка, 1080,00 грн. комісія за обслуговування.
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Так, позивач визначив розмір заборгованості, який становить 18060,00 грн., яка складається з наступного: 6000,00 грн. - основного боргу, 7440,00 грн. - проценти, 540,00 грн. - комісія, 3000,00 грн - неустойка, 1080,00 грн. комісія за обслуговування.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за кредитом в сумі 6000,00 грн в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Щодо комісії за обслуговування
Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Згідно п.5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит затверджених Постановою Правління Національного банку України 08.06.2017 № 49
Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил. Банк може не надавати споживачу графік платежів у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії.
У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки кредитним договором № 18.01.2025-100000204 від 18.01.2025 була передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 540,00 грн, то відповідно ця сума і має бути стягнута із відповідача. Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 540,00 грн за кожний із двох періодів, суд відмовляє, оскільки відсутні докази фактичного надання послуг із обслуговування кредиту .
Щодо стягнення неустойки у розмірі 3000,00 грн
Відповідно до пункту 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних Перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок неустойки у розмірі 3000,00 грн, тому суд вважає, що в цій частині позов не належить до задоволення.
Щодо аргументів позивача про те, що за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань у зв'язку із ухваленням Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Суд зазначає таке.
Виключення зі ЗУ «Про споживче кредитування» (в зв'язку із набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX) пункту 6-1 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» щодо звільнення, серед іншого, споживачів від сплати штрафів, які підлягають списанню кредитором, не свідчить про те, що кредиторам надано право нараховувати штрафи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
З огляду на викладене принцип «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali), на який посилається позивач в апеляційній скарзі, може бути застосований виключно за умови співіснування суперечливих норм одного ієрархічного рівня.
Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.
Кодекс - єдиний, зведений, внутрішньоузгоджений нормативно-правовий акт, прийнятий вищим органом законодавчої влади у процесі нормотворчої діяльності або народом на всеукраїнському референдумі, який на основі загальних принципів регулює певну сферу суспільних відносин. Кодекс є особливим різновидом закону.
Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Отже, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України, щодо можливості нарахування та стягнення неустойки під час дії воєнного стану подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, заяви про застосування строку позовної давності від відповідача до суду не надходили, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів та дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Щодо судових витрат.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в справі.
Оскільки позов задоволено частково (77,41 %), з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1875,18 грн (77,41 % від 2422,40 грн.).
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 263-265, 274-279, 280-284, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.08.2024 - 100001174 від 01.09.2024 в розмірі 13980,00 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень), яка складається з наступного: 6000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 7440,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 540,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1875,18 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень вісімнадцять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ,01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші дані про особу суду невідомі.
Суддя Н.П. Побережна