ЄУ № 712/8616/25
Провадження №2/712/3533/25
06 листопада 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла у вересні 2024 року, з 2015 року по вересень 2024 року.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2015 року почали постійно проживати однією сім'єю в будинку АДРЕСА_1 , до дня смерті ОСОБА_4 у вересні 2024 року.
На момент спільного проживання між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка не мала власних дітей та інших близьких кровних родичів, склалися відносини притаманні сім'ї. Вони турбувалися одна про одну, позивач здійснювала догляд за ОСОБА_5 внаслідок її поважного віку та стану здоров'я, вела спільний побут, здійснювала обов'язки по догляду та утриманню останньої (забезпечувала всім необхідним, повністю харчами, ліками).
У 2016 році ОСОБА_4 внаслідок погіршення стану здоров'я було госпіталізовано до КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР». Під час перебування останньої на стаціонарному лікуванні у період з 06.02.2016 по 11.07.2016, як і в подальшому її доглядом займалася ОСОБА_1 та несла витрати на лікування, що підтверджується фіскальними чеками про придбання лікарських засобів.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 у вересні 2024 року організувала та оплатила всі витрати, пов'язані із похованням останньої, отримала свідоцтво про смерть, лікарське свідоцтво про причину смерті, допомогу на поховання за померлу, як член сім'ї, яка здійснила її поховання.
Після смерті ОСОБА_4 у вересні 2024 року відкрилась спадщина, а саме, на будинок АДРЕСА_1 , який належав покійній на праві приватної власності.
Як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги за законом, так як інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом покійна ОСОБА_4 не має.
18 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Першої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
На підставі поданої до нотаріальної контори заяви, державним нотаріусом Шалденко Л.В. була заведена спадкова справа №392/2024. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом державним нотаріусом Попельнусі Тамарі Павлівні було відмовлено, оскільки останньою не доведено факт сімейних відносин між нею та спадкодавцем і рекомендовано звернутися до суду з метою підтвердження факту проживання однією сім'єю з померлою на час відкриття спадщини.
Установлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем позивачу необхідно для отримання права на спадщину після смерті ОСОБА_4 , як її спадкоємиці четвертої черги за законом.
Оскільки встановлення даного факту іншим (позасудовим) шляхом неможливе, але необхідне позивачу для отримання її права на спадщину після смерті спадкодавця як спадкоємиці четвертої черги за законом, остання змушена звернутися до суду з цією заявою.
Стислий виклад позиції заперечень відповідача
Відповідач у своїх поясненнях просив відмовити у задоволенні позову. У обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивач не надала належних та достовірних доказів постійного проживання однією сім'єю з померлою.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2025 року витребувано у Першої черкаської державної нотаріальної контори спадкову справу №392/2024, заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Заяви, клопотання учасників справи
Позивач та представник позивача просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначила, що її проживання із померлою не було постійним, вона приїжджала до померлої 2-3 рази на тиждень, іноді лишалася ночувати. Проживала зі своєю сім'єю по АДРЕСА_2 .
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
У вересні 2024 року померла ОСОБА_4 , що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , лікарського свідоцтва про смерть № 1005 від 05.09.2024.
Померла була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що вбачається з паспорту серії НОМЕР_2 .
Похованням ОСОБА_4 займалась ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови нотаріуса від 03.03.2025 нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на право на спадщину у зв'язку з тим, що позивач не підтвердила факт проживання з померлою однією сім'єю.
З 06.02.2016 по 11.02.2016 ОСОБА_4 перебувала на лікуванні у КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» Черкаської міської ради».
Судом досліджені фіскальні чеки від 14.08.2018, 09.02.2016, 11.02.2016, 06.02.2016, 09.02.2016.
Як вбачається з документів, виданих ГУ ПФУ в Черкаській області, позивачу виплачена допомога на поховання у сумі 9384,24 грн.
Позивач згідно із паспортом серії НОМЕР_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Судом досліджена спадкова справа після померлої ОСОБА_4 , з якої вбачається, що позивач є єдиною, хто звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до акту опитування сусідів від 03.07.2025, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтвердили, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 01.08.2015 по вересень 2024 року.
Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 50746, 03.09.2024 об 11 год. 41 хв. надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , доглядальниця повідомила, що померла знайома жінка 88 років, проживала самотньо, обстановка у будинку не порушена, виявила тіло лежачим - ОСОБА_4 .
Відповідно до постанови слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 16.09.2024, закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024250310002854 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні кримінального правопорушення.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , який є сусідом померлої, пояснив, що з позивачем він не знайомий, бачив її періодично з ОСОБА_4 . Свідок зазначив, що він не знає з ким остання проживала. Позивач просила свідка робити хатню роботу у будинку сусідки. Пояснити, чому він в акті опитування свідків зазначив про проживання позивача та померлої, свідок не зміг, зазначив, що вони разом не проживали.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 , яка є сусідкою померлої, пояснила, що з позивачем та померлою вона знайома з 2018 року. Померла проживала одна, позивач часто приїжджала до неї, вони проживали окремо одна від одної. У позивача є своя сім'я - чоловік та дві доньки. Позивач та померла мали дружні стосунки.
Допитана в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що знайома з позивачем та померлою, оскільки вони працювали на одній роботі. Свідок зазначила, що напевно ОСОБА_4 проживала сама. З 2015 року вони проживали удвох. Позивач їздила до померлої, коли та потребувала.
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 , яка є родичкою позивача, пояснила, що позивач і померла проживали разом з літа 2016 року, постійно вони робили консервацію у будинку померлої, взимку позивач забирала ОСОБА_4 до себе, а влітку вони проживали утрьох разом із чоловіком позивача.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими.
Згідно з частиною другою статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Якщо вимога про встановлення факту проживання осіб однією сім'єю заявлена у зв'язку з таким проживанням не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).
Оскільки у цій справі позовна вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю заявлена у зв'язку з таким проживанням не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тому ці відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 694/646/20 (провадження № 61-5208св21) зазначено, що для встановлення факту проживання однією сім'єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов'язків.
Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач зазначає, що факт проживання її зі спадкодавцем підтверджується, зокрема, показами свідків та актом опитування сусідів.
Оцінюючи надані позивачем та досліджені у судовому засіданні докази, суд виходить з такого.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які були сусідами померлої, зазначили, що померла проживала одна, позивач періодично приїжджала до останньої та надавала їй допомогу.
Власне сама позивач у своїй промові зазначила про відсутність постійного спільного проживання із померлою.
Її промова, зокрема, підтверджується показами свідків під присягою та талоном - повідомленням єдиного обліку № 50746, 03.09.2024, де позивач працівнику правоохоронних органів зазначила, що померла проживала одна і була одинокою людиною.
Суд критично оцінює наданий позивачем акт опитування сусідів, оскільки двоє сусідів із трьох, які підписали акт, безпосередньо допитані судом під присягою у судовому засіданні і зазначили, що померла проживала сама.
Надані свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_9 покази не є достатніми доказами на підтвердження факту проживання позивача та померлої протягом 9 років.
Суд також враховує, що позивач має власну сім'ю - чоловіка та доньок, одна з яких станом на 2015 рік була неповнолітньою.
Отже обставини спільного проживання та ведення спільного господарства в ході розгляду справи не підтверджені. Так, позивач має інше зареєстроване місце проживання, доказів на підтвердження ведення з ОСОБА_4 спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла за адресою: АДРЕСА_3 , його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування вказаним вище житловим приміщенням у вказаний період суду не надані.
Факт підтримки та надання допомоги позивачем ОСОБА_4 за її життя, а згодом участь позивачки в організації її поховання самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, спільного побуту, наявності взаємних прав і обов'язків, не можуть свідчити про те, що між нею та ОСОБА_4 склались та мали місце протягом вказаного у позовній заяві періоду часу усталені відносини, які притаманні сім'ї.
До того ж, Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц зробив висновок, що наявність у позивача документів, пов'язаних зі смертю та захороненням ОСОБА_5, не є належними доказами, оскільки ці документи не підтверджують факт перебування позивача в фактичних шлюбних відносинах, спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов'язків із померлим.
Надані фіскальні чеки про придбання ліків також не свідчать про те, ким вони були зроблені. До того ж, такі витрати мали місце у 2016 році та одноразово у 2018 році.
Крім того, позивач зазначила, що вона приїздила до ОСОБА_4 два - три рази на тиждень, періодично лишалася у неї ночувати, що свідчить про відсутність постійного проживання зі спадкодавцем.
За таких обставин, позивач належними та допустимими доказами не довела обґрунтованість позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.
Судові витрати
Позивачка звільнена від сплати судового збору, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 206, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Черкаська міська рада, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, б. 36, код ЄДРПОУ 25212542.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 11.11.2025.
Суддя: О.С. Стеценко