Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4635/25
Номер провадження 2/711/2231/25
23 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилко Є.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Семенюк О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
встановив:
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси прийнято до розгляду позовну заяву та відкрите спрощене позовне провадження.
В судовому засіданні 23.10.2025 року представник відповідача адвокат Семенюк О.Г. заявила клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення судом цивільної справи № 711/9622/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з батьком.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Позивач та її представник проти задоволення клопотання заперечували.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 14.10.2025 року ОСОБА_3 , діючи в особі свого представника адвоката Семенюк О.Г. звернувся до Придніпровського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з батьком третя особа: ВК ЧМР в особі органу опіки та піклування.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрите загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , в особі свого представника адвоката Семенюк О.Г. до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з батьком третя особа: ВК ЧМР в особі органу опіки та піклування.
Так, зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі.
Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Таким чином, необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, оскільки забезпечує одержання коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сучасний підхід до вирішення сімейних спорів за участі дитини передбачає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (Конституція України, статті 3, 9, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення у справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 року (заява № 2091/13), статті 7, 141, 150, 153, 155 СК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду підтримує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульовану у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 317/3364/21. Вважає, що передбачений у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі, яка стосується стягнення аліментів на утримання дитини, повинен корелювати із якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Особливу увагу суд звертає на те, що відповідно до ч.2 ст. 252 ЦПК України не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.
На підставі наведеного, керуючись ст. 251 ЦПК України,-
постановив:
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Семенюк О.Г. про об'єднання в одне провадження декількох справ - відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р.В.Демчик
Повне судове рішення виготовлено 28.10.2025 року.
Головуючий: Р. В. Демчик