Справа № 700/736/25
Провадження № 2/700/408/25
11 листопада 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/736/25 провадження №2/700/408/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», представник позивача - адвокат Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А H О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 13.07.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів №4619610724, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 4000 грн, строк кредитування - 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,5 % в день. Однак, відповідач належним чином не виконував зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на день подачі позову за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 19790,40 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 4000 грн; заборгованість по процентам - 13790,40 грн та заборгованість за пенею в сумі 2000 грн. Зазначену суму заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача, а також понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою суду від 01.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» в позовній заяві вказав про слухання справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить такі задовольнити.
Відповідачу направлялись копія позовної заяви з додатками, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Відзиву на позов не подавав.
Дослідивши матеріали даної справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
13.07.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів №4619610724.
Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 4000 грн, строк кредитування - 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,5 % в день.
Договір про надання грошових коштів №4619610724 від 13.07.2024 укладений сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Іннова Фінанс» 13.07.2024 направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №4619610724 про надання грошових коштів, відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору про надання грошових коштів, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «Іннова Фінанс» направлено відповідачу на його електронну пошту одноразові ідентифікатори для підпису договору позики №4619610724 та паспорту споживчого кредиту, зазначені одноразові ідентифікатори вказані в договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
Таким чином, 13.07.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів №4619610724, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Отже, сторонами при укладенні договору досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування карткового рахунку. Заперечень щодо підпису паспорту споживчого кредиту відповідачем не надано.
Підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення її з умовами кредитування, відповідний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №572/1169/17, від 12.02.2020 у справі №382/327/18.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" №675-VIII від 03.09.2015р., який набрав чинності 30.09.2015р. на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Отже, Договір про надання грошових коштів №4619610724 від 13.07.2024 укладений сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Презумпцію укладеного між сторонами електронного договору про надання кредиту №4619610724 від 13.07.2024 відповідачем не спростовано.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача суму заборгованості станом на день подачі позову у розмірі - 19790,40 грн, з яких:
- заборгованість по тілу кредиту - 4000 грн;
- заборгованість по процентам - 13790,40 грн;
- заборгованість за пенею - 2000 грн.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Іннова Фінанс» виконало свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі. До теперішнього часу відповідач не сплатив позивачу заборгованість, розрахунок та розмір якої зазначені в додатку до даної позовної заяви, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав договір №4619610724 від 13.07.2024 року, однак умови договору порушив, що не спростовано відповідачем.
Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов'язання щодо їх повернення.
Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором, яка складається з тіла кредиту в розмірі 4000 грн та заборгованості за процентами в сумі 13790,40 грн, а всього 17790,40 грн.
Щодо стягнення пені за кредитним договором, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню, та відповідно до вимог ст. ст.526,629,1048,1054 ЦК України стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» підлягає заборгованість за договором про надання кредиту №4619610724 від 13.07.2024 року в розмірі 17790,40 грн (4000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 13790,40 грн - заборгованість по процентам).
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору становлять 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 87 від 22.07.2025 року.
Так, 17790,40 грн (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 89,89 % від заявленої ціни позову 19790,40 грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 2177,50 грн (89,89 % від суми 2422,40 грн)
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», представник позивача - адвокат Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4619610724 від 13.07.2024 року в розмірі 17790,40 грн (сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто гривень 40 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір в розмірі 2177,50 грн (дві тисячі сто сімдесят сім гривень 50 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місцезнаходження: вул. Болсуновська,8 поверх 9 м. Київ, код ЄДРПОУ: 44127243.
Представник позивача - Андрущенко Михайло Валерійович, місцезнаходження: вул. Болсуновська,8 поверх 9 м. Київ, 01014, РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія БЕСАРАБ