Справа № 694/2314/25
провадження № 2-а/694/57/25
28.10.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
04.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17000 грн. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір в розмірі 484,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 № № 605 від 31.07.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ст. 210-1 КУпАП за те, що він, не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 та СПІ по повістці №2/706 від 16.05.2025 року для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників військовозобов?язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проходження медичного огляду, чим порушив обов'язок, визначений підпунктом 1 пункту 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543. При складанні адміністративного протоколу ОСОБА_1 пояснив, що не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки повістку не отримував. Зокрема, 13.05.2025 року позивач був направлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої 21.05.2025 року його було визнано непридатним до військової служби тимчасово. Під час лікування, яке тривало з 21.05.2025 року по 31.05.2025 року, позивач перебував у стаціонарі, що підтверджується відповідними медичними документами. Після виписки зі стаціонару стан здоров'я позивача значно погіршився, про що він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак постанова про притягнення його до відповідальності була складена лише 31.07.2025 року, без урахування обставин хвороби та без виклику позивача для надання пояснень. Крім того, в ІНФОРМАЦІЯ_8 не було підстав викликати позивача повторно, оскільки 13.05.2025 року він уже пройшов військово-лікарську комісію, а додаткових даних чи змін у військово-облікових документах не відбулося. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.08.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху.
12.08.2025 року ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області адміністративний позов повернуто позивачу внаслідок не усунення недоліків. Вказана ухвала суду була оскаржена в апеляційному порядку позивачем ОСОБА_1 .
Постановою колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2025 року ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.08.2025 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 09.10.2025 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Зобов'язано відповідача надати суду оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі. Позов підтримав та просить його задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився. В супровідному листі про направлення до суду матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні позову. Відзиву на позов не подав. Будь-яких клопотань не заявляв.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання також не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не надсилав.
Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання також не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України уразі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований в м.Селидове Донецької області та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно даних додатку Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , має звання рядовий, спеціальність: будівельних робіт, робітник підсобний. Вчасно, а саме 09.10.2024 року, уточнив свої дані. (а.с. 22).
Відповідно до довідки ВЛК від 13.05.2025 року №2025-0513-1137-5326-3 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд та визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечения, охорони (а.с.24).
Також судом встановлено, що 13.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 була виписана повістка № 2/1901 на ім'я ОСОБА_1 про виклик на 14 год. 00 хв. 13.05.2025 року, а 16.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 була виписана повістка № 2/206 про виклик ОСОБА_1 на 09 год. 00 хв. 23.05.2025 року для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників військовозобов?язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Дані про направлення вказаних повісток чи вручення їх ОСОБА_1 матеріали справи не містять (а.с.25-26).
Згідно виписки з історії хвороби ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичну відділенні міській лікарні м. Багачеве Черкаської області з 21.05.2025 р. по 30.05.2025 р. (а.с.27).
26.06.2025 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 605 про адміністративне правопорушення. Згідно з протоколом ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик на 30.05.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників військовозобов?язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проходження медичного огляду, однак 30.05.2025 року на виклик не з'явився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Під час складання протоколу ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення не визнав і пояснив, що не з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки не отримував повістку.
Відповідно до оскаржуваної постанови № 605 від 31.07.2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 17000 грн., він 23.05.2025 року о 09 год. 00 хв. не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив обов'язок, визначений підпунктом 1 пункту 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена ст. ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян,
до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, тому для з'ясування суті вчиненого правопорушення необхідно звернутися до інших нормативно-правових актів у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Постановою № 605 від 31.07.2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 23.05.2025 року (в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено 30.05.2025 року), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушив підпункт 1 пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який встановлює, що: «громадяни повинні прибувати за викликом до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, направлення для проходження медичного огляду».
Виходячи зі змісту вказаної норми, ОСОБА_1 у разі отримання повістки, мав з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Судом встановлено, що 16.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім'я ОСОБА_1 оформлялась повістка про його виклик на 09 год. 00 хв. 23.05.2025 року для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників військовозобов?язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проходження медичного огляду. При цьому з'ясовано, що ОСОБА_1 згідно даних військово-облікового документа Резерв+ перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчасно, а саме 09.10.2024 року, уточнив свої дані, 13.05.2025 року пройшов медичний огляд «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 » та згідно довідки визнаний придатним до військової служби. Крім того, ОСОБА_1 в поясненні до протоколу зазначив, що не з'явився до РТЦК , оскільки повістки він не отримував.
Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що позивач своєчасно уточнив свої персональні дані та пройшов медичний огляд, а тому у відповідача були відсутні підстави для виклику ОСОБА_1 з метою вчинення таких дій. Крім того, позивач стверджує, що не отримував повістки про виклик, а відповідач не надав суду доказів того,
що позивач був належним чином повідомлений про виклик до РТЦК та не з'явився без поважних причин.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що ОСОБА_1 не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме порушення абзацу 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУПаАП, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 від 31.07.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача.
При цьому суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо понесення ним таких витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 605 від 31 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Суддя Т.М. Кравченко