Справа № 571/3162/25
Провадження № 1-кп/571/252/2025
11 листопада 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Рокитне в залі судових засідань Рокитнівського районного суду Рівненської області кримінальне провадження №12022186190000149 від 15.10.2022 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадяни України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , середньою спеціальною освітою, розлученого, на вихованні одна неповнолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,-
Згідно обвинувального акта, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді верстатника деревообробних верстатів ТОВ «Українська лісопереробна компанія», що розташована по вул. Паркова, 59 в с. Остки, Сарненського району, Рівненської області, під час робіт не попіклувався про безпеку й здоров'я оточуючих людей у процесі проведення робіт, що виразилось у виконанні робіт на чотиристоронньому стругальному верстаті MICHAEL WEINIG AG U23 1123 із піднятим захисним кожухом ріжучих деталей верстата, всупереч вимогам ст. 14 Закон України «Про охорону праці», п. 1.16 Інструкції з охорони праці №4 Для верстатників на деревообробному обладнані, п. 1.7 Інструкції з охорони праці №29 Під час роботи на деревообробних верстатах. Вказані порушення, які були допущені верстатником деревообробних верстатів ТОВ «Українська лісопереробна компанія» ОСОБА_4 , з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з настанням нещасного випадку на виробництві при виконанні робіт із підвищеною небезпекою з верстатником деревообробних верстатів ТОВ «Українська лісопереробна компанія» ОСОБА_6 , який під час роботи на вищевказаному верстаті 14.10.2022 о 18 год 30 хв отримав комплекс тілесних ушкоджень у вигляді важкої травми правої кисті, неповного травматичного відчленування 2-3-4-го пальців правої кисті на рівні проксимальних фаланг, відкритих уламкових переломів із дефектом кісток проксимальних міжфалангових суглобів 2-3-4-го пальців та дистального міжфалангового суглобу 5-го пальця правої кисті, травматичного пошкодження сухожилків згиначів 2-3-4-5-го пальців із пошкодженням долонно - пальцевої артерії та нервів, рваної рани дистальної фаланги 1-го пальця правої кисті із дефектом кістково - тканинного комплексу», які згідно висновку експерта №70 від 18.03.2023 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в скоєні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, тобто у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана і дотримувати, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілому.
31 жовтня 2025року від обвинуваченого ОСОБА_4 до суду надійшла заява про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 272 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз'яснення йому підстав звільнення від кримінальної відповідальності, а також права заперечувати проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, наслідків задоволення заяви, підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та надав свою згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та на закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 272 КК України.
Адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив задоволити заяву обвинуваченого, звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що строки давності, передбачені ст. 49 КК України для кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України сплинули, тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування строків давності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлено належним чином, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши надані сторонами докази в обґрунтування позицій, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 272 КК України підлягає задоволенню, а кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 272 КК України - закриттю з підстав, передбачених п. 2) ч.1 ст.49 КК України, виходячи з наступного.
Згідно п.2) ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Згідно змісту п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня скоєння нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 272 КК України кваліфікується як кримінальний проступок, за який передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 190 КК України та відповідно до висунутого йому обвинувачення, інкриміновані дії він вчинив 14 жовтня 2022 року.
Відповідно до ст. 73 КК України, строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.
Отже, визначений ст. 49 КК України трьохрічний строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності закінчився 14 жовтня 2025 року, при цьому ОСОБА_4 надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та на закриття з цих підстав провадження у справі про обвинувачення його за ч.1 ст. 272 КК України підтвердивши, що він розуміє як суть обвинувачення, так і підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 згаданої статті, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При цьому, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених Законом випадках за умови роз'яснення судом суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності, права заперечувати проти кримінального провадження не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про таке звільнення (висновок ВС від 17.09.2019 року справа 202-3148-16-к).
Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові за №598/1781/17 від 17.06.2020 року звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Разом з цим, у постанові від 12.11.2019 року по справі №566/554/16-к Верховний Суд зробив висновок, що визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та здійснюється незалежно від визнання своєї вини у випадку встановлення передбачених цією нормою закону підстав та відсутності заперечень проти закриття кримінального провадження.
Підстав для не застосування строку давності у даному кримінальному провадженні, визначених ч. 5 ст. 49 КК України, судом не встановлено, як і не встановлено підстав для зупинення чи переривання строків давності.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність та обґрунтованість заяви, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 272 КК України, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , є кримінальним проступком, з моменту скоєння якого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, він не ухилявся від суду та не вчинив нового злочину, тому суд приходить до переконання, що заява обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 272 КК України, є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак вказану заяву слід задовольнити.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14 березня 2013 року № 1- кс 13, від 19 березня 2015 року № 5-1кс 15, постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року № 659/234/16-к.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки за положеннями ст. 124 КПК України стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів можливе лише при ухваленні обвинувального вироку, а в даному випадку судове рішення викладене у формі ухвали, то вказані до відшкодування з обвинуваченого судові витрати на загальну суму 29173,92 гривень суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, цивільний позов не заявлено, речові докази відсутні.
Керуючись п.1 ч.2 ст. 284, ст.ст. 286, 288, 369-372, 376, 395 КПК України, п.2) ч.1 ст. 49 КК України, суд,-
Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12022186190000149 від 15.10.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування у сумі 29173,92 (двадцять дев'ять тисяч сто сімдесят три гривні дев'яності дві копійки) гривень віднести за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча суддя ОСОБА_1