Справа № 569/24049/25
07 листопада 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
На розгляд до Рівненського міського суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Згідно поданої до суду заяви просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на: будову центрального складу, загальною площею 578,5 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,1657 га, кадастровий номер - 5610100000:01:029:0537 за адресою: АДРЕСА_1 .
Судовий збір при пред'явленні заяви до суду сплачений.
Зі змісту заяви вбачається, що 01 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики (далі Договір).
Згідно п. 1 Договору, ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 100 000 грн. строком на 5 років до 01 лютого 2023 року.
01 лютого 2018 року на забезпечення виконання вище вказаного зобов'язання позичальника між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладеного іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Матвійчуком О.С., зареєстрований в реєстрі за № 179.
На даний час сума боргу не повернута.
Предметом іпотеки згідно іпотечного договору є: будова центрального складу, загальною площею 578,5 м2 за адресою: АДРЕСА_1 за узгодженою вартістю 500 000,00 грн.; земельна ділянка, площею 0,1657 га, кадастровий номер - 5610100000:01:029:0537 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно експетртної грошової оцінки - 181847,00 грн. (п.1.7 Договору).
Іпотека , згідно з ст.575 ЦК України, є одним з видів застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. На заставодержавтеля поширюються положення ст.572-593 ЦК України.
Вартість майна, на яке просить накласти заявник арешт, перевищує суму боргу на яку посилається ОСОБА_1 в заяві . До заяви долучено витяг із інтернет ресурсу сайту «ОLХ» у якій зазначено, що об'єкти іпотеки виставлені на продаж, що підтверджується відповідними роздруківками із сайту. Вказані обставини вказують на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, якщо предмети іпотеки будуть відчужені, і для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль. У такому виникає очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в цивільній справі і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачених статтею 150 цього Кодексу . Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У ст. 150 ЦПК України зазначені види забезпечення позову. Згідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України F9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки заявником не наведено обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення суду, доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки заявником не наведено обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання можливого рішення суду про стягнення боргу у разі задоволення позову, доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення суду, доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову. Таким чином, суд дійшов висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, роз'яснивши, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову у разі пред'явлення позову в будь який час протягом розгляду справи в суді.
На підставі вищевикладеного, та керуючись 151,153 , 260,261, 353,354,355 ЦПК України, суд , -
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Копію ухвали направити заявнику для відома.
Ухвала суду набирає законної сили негайно. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В.Панас