Справа № 569/19884/25
1-кп/569/2082/25
04 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рівне кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140130000240 від 27.03.2024 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, українця, громадянина України, не одруженого, не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді старшого оператора відділення протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат»,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 (з подальшими змінами та доповненнями) громадянин ОСОБА_4 18.05.2023був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу до Збройних Сил України під час загальної мобілізації.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 64 від 02.03.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старшого оператора відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону вказаної військової частини.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній залежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в передбаченому законом порядку неодноразово продовжено та який діяв на час вчинення злочину.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, таким чином, станом на 07.09.2023 в Україні діяв правовий режим воєнного стану.
Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян прийнятих на військову службу за мобілізацією вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, ОСОБА_4 з вказаних вище підстав набув статусу військовослужбовця.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Разом з тим, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Проте, старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України призваним під час загальної мобілізації та проходячи службу на посаді старшого оператора відділення протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 21 лютого 2024 року о 07:00 год. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , та відправився у невідомому напрямку, перебуваючи за межами військової частини, проводив час на власний розсуд, не пов'язаний з проходженням військової служби та обов'язки військової служби не виконував, до 27 серпня 2025 року, після чого самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_3 , де заявив про себе та повідомив про намір проходити військову службу у лавах Збройних Силах України, припинивши вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю і повідомив, що дійсно скоїв вказане правопорушення при вищезазначених обставинах. В скоєному щиро розкаюється.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 , як і орган досудового слідства за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що від командира військової частини НОМЕР_2 надійшла письмова згода на проходження ОСОБА_4 військової служби у вказаній військовій частині.
ОСОБА_4 виявив намір продовжити військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , визнає вину та просить його звільнити від кримінальної відповідальності.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно довідки про судимість ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 407, 408 КК України, вчинених в умовах воєнного стану.
Згідно п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно прокурор просить кримінальне провадження № 62024140130000240 від 27.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку із звільненням судом від кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження та перевіривши мотиви клопотання, суд вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 ст. 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407,408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 готовий продовжити військову службу, подавши відповідну заяву, в якій висловив намір повернутися до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби ОСОБА_4 також не заперечував щодо звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження судом у зв'язку із цим.
До того ж, суд встановив, що від командира військової частини НОМЕР_2 надійшла письмова згода на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Враховуючи, викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Крім цього, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно із ч. 2ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, цивільний позов не пред'являвся. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ч. 5 ст.401, ч. 5 ст.407 КК України, ст.284 - 286, ч. 3 ст.288 КПК України,
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, українця, громадянина України, не одруженого, не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді старшого оператора відділення протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, тобто для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командування військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили поновити ОСОБА_4 на військову службу.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62024140130000240 від 27.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням судом від кримінальної відповідальності.
Зобов?язати командира військової частини НОМЕР_3 повідомити Рівненський міський суд Рівненської області та Рівненську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону про поновлення ОСОБА_4 на військовій службі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1