Справа № 569/18264/25
11 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.
з участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Івашинюти І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Просить суд скасувати постанову № ЕНА 05600329 від 29.08.2025 р., судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 серпня 2025 року, рухаючись на автомобілі Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Поповича, він був зупинений нарядом поліції, а саме сержантом поліції, Чміль Максим Сергійович, Спеціальний жетон 0196346 за нібито порушення правил дорожнього руху, а саме неправильне розміщення номерного знака на автомобілі. Під час розгляду справи, він подав клопотання про перенесення розгляду справи з метою підготовки до розгляду та для консультацій з адвокатом. Поліцейський переніс розгляд справи на той самий день на 21:30 (неділя, вихідний), незважаючи на його прохання надати мінімальний строк для підготовки та можливість проконсультуватися з адвокатом. Поліцейський відмовив, мотивуючи це особистими обставинами (а саме, “я іду у відпустку» та ''я приймаю для себе найкращий час»), що є порушенням його прав на захист, гарантованих КУпАП та Конституцією України. 10 серпня 2025 року, без його присутності, поліцією було складено постанову № ЕНА05449256 від 10.08.2025 р. щодо ОСОБА_1 за нібито порушення правил дорожнього руху щодо неправильного розміщення номерного знака. 13 серпня 2025 року,ним була подана Заява про скасування винесеної постанови № ЕНА05449256 від 10.08.2025 р. з детальним описом всіх обставин та додатком, а саме флеш накопичувач з фото/відео доказами. 24 серпня 2025 року, ним була отримана відповідь на його звернення. Рішення: Постанову скасувати, справу надіслати на повторний розгляд. 29 серпня 2025 року, відбувся повторний розгляд справи. Рішення: Винесення постанови № ЕНА5600329 від 29.08.2025 р. та накладення адміністративного стягнення у розмірі 1190 грн.. Постанова була винесена з багаточисленними порушеннями. Тримач для номерного знака був придбаний раніше та знаходився в багажнику автомобіля на момент зупинки поліцейськими, що доводить намір якнайшвидше встановити його, порушення було усунено негайно після появи такої технічної можливості (через 3 години після зупинки). Йому було неправомірно відмовлено (фактично проігноровано) у розгляді доказів захисту по справі. Па відео чітко зафіксовано, що під час розгляду справи поліцейський зачитував його скаргу з посиланням на конкретні фото- та відеодокази. Надалі, він пропонував поліцейському ознайомитися з цими доказами, але поліцейський фактично ігнорував його пропозицію, переводив розмову в інше русло, демонструючи, що йому «і так все зрозуміло». Фінальне рішення було прийнято без дослідження цих доказів, і такі дії свідчать про неповне та необ'єктивне розглядання справи.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позові, просив задовольнити, постанову скасувати.
Представник відповідача Івашинюта І.О. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов. Вказав на правомірність дій інспектора по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР.
Свою правову позицію обґрунтовують тим, що в позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що передній номерний знак в момент зупинення працівниками поліції дійсно перебував у непередбаченому для цього місці, а саме в салоні авто під вітровим склом. Причину розміщення номерного знаку пояснив тим, що автомобіль був нещодавно відремонтований, були відсутні кріплення номерного знака, порушення ним було усунуто. Твердження Позивача, жодним чином не спростовують вини Позивача, є голослівними, адже заперечуючи факт допущення ним адміністративного правопорушення, належних та допустимих доказів на підтвердження наведених заяв не надано, а лише процитовано норми законодавства, що не потребує спростування. Вважають, що всупереч ст. 77 КАС України позивач не довів та не підтвердив належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було. Щодо доводів позивача про допущення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що виразилось у тому, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовлено у можливості надати пояснення щодо вчиненого адмінправопорушення та позбавлено позивача всіх гарантованих законом прав, в тому числі, і щодо реалізації права на захист, вважають безпідставними, з огляду на те, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, що підтверджується самою Постановою. Отож, вважають, що немає підстав для скасування Постанови, а вимоги Позивача не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.
Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Ухвалою суду від 04.09.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду . Відкрите провадження, ухвалено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 26.09.2025 призначено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 з повідомленням сторін. Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Судом встановлено, що 10.08.2025 року поліцейським взводу № 2 роти 3 батальйону №1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП Рівненській області ДПП, сержантом поліції Чмілем М.С. винесено постанову серія ЕНА №5449256 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. 00 коп.
Також встановлено, що 13.08.2025 ОСОБА_1 подавав заяву до начальника УПП в Рівненській області про скасування винесеної постанови № ЕНА05449256 від 10.08.2025 р., де описав обставини справи та долучив до заяви флеш накопичувач з фото/відео доказами.
По розгляду заяви ОСОБА_1 рішенням від 19.08.2025 р. вказану постанову відносно ОСОБА_1 було скасовано, справу надіслано на новий розгляд. Зі змісту вказаного рішення не вбачається дослідження відео-доказів, наданих позивачем.
29.08.2025 поліцейським взводу № 2 роти 3 батальйону №1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП Рівненській області ДПП, сержантом поліції Чмілем М.С. винесено постанову серія ЕНА №5600329 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. 00 коп. Відповідно до змісту постанови від 29.08.2025, водій ОСОБА_1 , 10.08.2025 року о 15 год. 30 хв. у м. Рівне по вул. Поповича, керував транспортним засобом з номерним знаком, який був встановлений у невстановленому для цього місці, а саме був встановлений поза переднім вітровим склом, чим порушив п. 2.9 "в" ПДР , та вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 121-3 КУпАП. Відеофіксація велась на боді камеру 472925.
З оглянутого судом відеозапису, зафіксованого за допомогою відеореєстратора поліцейського №472925, та наданого представником відповідача вбачається, що під час перевірки поліцейськими виявлено, що на транспортному засобі Volkswagen Jetta, номерний знак встановлений в салоні автомобіля під переднім вітровим склом. Правопорушення на місці не було усунуто. Також відеозапис містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови, яке відбувалося на вулиці і вручення постанови.
З оглянутого відеозапису наданого позивачем вбачається, що при розгляді справи було заслухано пояснення позивача, який вину не визнавав, вказуючи на те , що усунув порушення після появи такої технічної можливості.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідно частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Пунктом 30.2 ПДР передбачено, що на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених до цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.
Відповідно до положень п. 2.9 в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий; (№136 від 06.03.2013). Положеннями ст. 121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
На долученому відповідачем відеозаписі чітко вбачається, що на транспортному засобі Volkswagen Jetta, номерний знак встановлений в салоні автомобіля під переднім вітровим склом.
Дане твердження позивачем у поясненнях викладених у позовній заяві та в судовому засіданні не оскаржується.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що в діях позивача містяться ознаки порушення вимог пункту 2.9.в. Правил дорожнього руху відповідальність за яке передбачена ч.1ст.121-3 КУпАП.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Приймаючи до уваги характер та обставини вчиненого правопорушення, відсутність будь-яких шкідливих наслідків, враховуючи особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху не притягувався, а також зазначені позивачем обставини, що мали місце 10.08.2025 року, які дослідженими по справі доказами не спростовуються, вчинене правопорушення суд визнає малозначним і вважає необхідним змінити захід стягнення за адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП, оголосивши позивачу усне зауваження звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246,286, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Змінити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5600329 від 29.08.2025 року, винесену поліцейським взводу № 2 роти 3 батальйону №1 (з обслуговування міста Рівне) полку УПП Рівненській області ДПП, сержантом поліції Чмілем М.С. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн., в порядку ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд Рівненської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Степана Бандери, 14 а.
Повний текст рішення виготовлено 11.11. 2025
Суддя: О.В.Панас