Справа №568/1292/25
Провадження № 3/568/686/25
07 листопада 2025 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В.В.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Шевчука В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою АДРЕСА_2 ,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП і вимоги ст. 63 Конституції України судом роз'яснені),
11.07.2025 о 21 год. 35 хв. на вул. Нова, 55, в с.Білогорівка, Дубенського району, Рівненської області ОСОБА_1 керувала автомобілем «ВАЗ 2103», н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою спеціального пристрою - газоаналізатора «Alcotest Drager» 6820. Згідно ст. 266 ч. 2 КУпАП велася безперервна відео фіксація на технічний пристрій: № 860439.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушила п. 2.9 «А» «Правил дорожнього руху», що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - ПДР України), а її дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно із п.п а, п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувавши своє право керувати транспортним засобом, погодилася нести відповідальність та виконувати додаткові обов'язки визначені національним законодавством України.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України, зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення вона не надавала, відомості про оскарження ним дій працівників поліції суду не надано.
16.09.2025 захисником ОСОБА_1 адвокатом Шевчуком В.С. подано заяву про виклик та допит свідків (а.с.28).
16.09.2025 захисником ОСОБА_1 адвокатом Шевчуком В.С. подано письмові заперечення до протоколу про адміністративні правопорушення (а.с.29-33).
Розгляд справи проводився 16.09.2025, 03.10.2025, 24.10.2025, 07.11.2025.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила що в день подій транспортним засобом не керувала, а лише збиралася їхати до своєї куми аби завезти ліки. Вказала, що в автомобілі була включена музика, оскільки вона так завжди розпочинає керувати авто. Стверджувала, що факт не керування нею автомобілем можуть підтвердити і свідки.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Шевчук В.С. надав пояснення аналогічні змісту наданих ним письмовим поясненням.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він був 11.07.2025 пасажиром ОСОБА_1 , та повідомив що автомобіль був припаркований не біля будинку ОСОБА_1 а знайомого оскільки перед тим автомобіль мав несправності. Вказав, що ОСОБА_1 рух автомобілем не встигла розпочати.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено частинами 1-3 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному провадженні за формою, на відмінну від їх належності, що визначається як придатність таких доказів для використання їх за змістом.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У пункті 3 вказаної Інструкції роз'яснено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 7 Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 388706 від 11.07.2025, який складено на бланку відповідного зразка з серійним номером уповноваженою на те особою, в ньому викладена суть адміністративного правопорушення, місце його вчинення, опис установлених обставин, він містить підписи працівника поліції та ОСОБА_1 (а.с.2);
- актом огляду, згідно якого, огляд проведений у зв'язку із виявленими у ОСОБА_1 ознак сп'яніння: порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проведено за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820»(ARLK 0038), результат огляду 0,35 проміле. Свідки відсутні, проводилася фіксація за допомогою технічних приладів відеозапису № 860439(а.с.5);
- роздруківкою чеку тесту № 2624 від 11.07.2025, згідно якого огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння проведено 11.07.2025 о 21 год. 42 хв. за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820»(ARLK 0038), результат огляду 0,35 проміле(а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 11.07.2025 о 21 год. 44 хв. ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров'я КНП «Радивилівська ЦМЛ» у зв'язку із виявленням поліцейським у неї ознак алкогольного сп'яніння: порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд у медичному закладі не проводився, ОСОБА_1 - відмовилася (а.с.6);
- зобов'язанням, згідно якого 11.07.2025 працівниками поліції було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом «ВАЗ 2103», н.з. НОМЕР_3 (а.с.7);
- оглянутими в судовому засіданні відеозаписами, які містяться на диску(а.с.11), де зафіксовані обставини проходження огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Судом враховується, що ОСОБА_1 не заперечувала факт керування транспортним засобом, пояснювала, що рухалася до куми, та не заперечувала результатів огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а навпаки повідомила, що вона вживала пиво. Вказаний відеозапис зроблено працівниками поліції з дотриманням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, в тому числі щодо безперервності запису згідно п. 5 вказаної Інструкції.
Розглянувши зазначену справу про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних у справі доказів суд вважає, що при складанні адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника. Судом не було виявлено порушень при зібранні матеріалів для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначені в протоколі обставини узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 порушила п. 2.9 «А» ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя не бере до уваги доводи сторони захисту в частині не доведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема відеозаписом, який долучений до матеріалів справи - файл «export-20bpw», де зафіксовано, як працівник поліції підходить до автомобіля «ВАЗ 2103» н.з. НОМЕР_3 , з якого, саме з-за водійського сидіння вийшла ОСОБА_1 , причому автомобіль в цей час був заведений, рухалися двірники та грала музика. Окрім того, ОСОБА_1 жодного разу не заперечувала факт керування нею даним транспортним засобам, а навпаки пояснювала працівникам поліції, що їде в гості до куми, пару метрів проїхала, не думала що зустрінеться із працівниками поліції.
Невизнання правопорушником своєї вини у скоєному та надані у судовому засіданні пояснення, які є суперечливими з поведінкою та поясненнями ОСОБА_1 , що зафіксовані на відеозаписах 11.07.2025, суддя розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх.
Покликання адвоката Шевчука В.С. на те, що газоаналізатор, яким проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння, не є належним приладом для проведення такого, суддя вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1,3 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом Держлікслужби №1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Тобто, газоаналізатор має всі документи, передбачені Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» в частині, що не суперечить вимогам Закону.
Вимірювальний прилад «Drager Alcotest 6820» пройшов державну реєстрацію в Україні, комплектується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (останнє періодично видається після процедури калібрування та повірки терміном дії 1 рік).
З виписки результату огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та роздруківки чеку тесту № 2624 від 11.07.2025 за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820»(ARLK 0038) (а.с.5,10) встановлено, що датою калібрування приладу є 24.09.2025, а дата чергової повірки визначена - 24.09.2025. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, вказаний інтервал становить 1 рік, тобто до 24.09.2025 (огляд проводився 11.07.2025), а відтак підстави для визнання результатів приладу недійсними - відсутні.
Таким чином, вищенаведене спростовує доводи про незаконність та безпідставність використання газоаналізатора «Alcotest Drager №6820».
Крім цього, згідно з п.п.1,3 розділу ІІ Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Поряд з цим, «Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 не містить імперативних вимог щодо надсилання до суду разом з матеріалами про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у випадку проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, документації у вигляді свідоцтва про повірку та сертифікату відповідності алкотестеру, за допомогою якого проводився огляд. Разом з тим, у разі виникнення сумнівів у допустимості такого приладу, сторона по справі може ініціювати витребування з поліції вищевказаної інформації в ході судового розгляду. З боку сторони захисту такого клопотання під час розгляду справи в суді - не заявлялося, тому дані доводи є необґрунтованими.
Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння. Такої вимоги ОСОБА_1 не висловлювала.
А тому, на переконання судді, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відтак, суддя не вбачає підстав до задоволення клопотання захисника Шевчука В.С. до закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Оскільки під час розгляду справи встановлена провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, у справі, необхідно винести постанову, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянку України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
У ч. 2 ст. 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Разом з тим санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Тобто, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням вищенаведеного, для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції, яка визначена ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інформація щодо наявності пільг встановлених законодавством України у ОСОБА_1 в суду немає, такої інформації вона особисто суду не повідомляла.
Таким чином, на підставі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300; Код за ЄДРПОУ: 38012494; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Повний текст постанови складено 10.11.2025.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК