Справа № 948/1434/23
Номер провадження 2/948/82/25
11.11.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю секретаря Асауленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
у червні 2023 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до Машівського районного суду Полтавської області з даним позовом, з наступним зменшенням позовних вимог, який мотивований тим, що 20.06.2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір про надання послуг з централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , загальною опалювальною площею 57,2 кв.м. Оскільки зобов'язання за договором споживач належним чином не виконує, а тому за період з 01.12.2017 по 01.12.2021 утворилася заборгованість в розмірі 21 194,04 грн.
Також позивач зазначив, що у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за період з 21.01.2018 по 01.02.2022 споживачеві нараховано індекс інфляції в сумі 3 091,44 грн та 3% річних в сумі 1 402,05 грн.
Протягом періоду зупинення провадження у справі відповідач добровільно частково сплатив заборгованість за послуги постачання теплової енергії в сумі 21 194,04 грн., у зв'язку з чим позивач зменшує розмір позовних вимог. При цьому зазначив, що в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат за весь час прострочення в розмірі 3 094,44 грн та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1 402,05 грн підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Крім цього, просить суд вирішити питання розподілу судових витрат, оскільки позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (а.с.2,65).
Ухвалою від 19.06.2023 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.19,20).
Ухвалою від 07.09.2023 суд зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі за мобілізацією та проходження ним військової служби у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (а.с.40,41).
Своєю ухвалою від 10.10.2025 року суд поновив провадження у справі (а.с.57).
У судове засідання сторони не з'явилися, представник позивача Борута Е.В. направила заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначила, що уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі та просить розглянути дану справу без участі представника позивача (а.с.65).
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 16.10.2025 (а.с.68), 11.11.2025 року подав заяву з проханням розглядати справу без його участі (а.с.71).
Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство «Полтаватеплоенерго» надає послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , по о/р № НОМЕР_1 (а.с.9-12).
За інформацією з довідки виданої виконавчим комітетом Машівської селищної ради Полтавської області від 14.06.2023 року №2140, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).
З розрахунку заборгованості за послуги централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , убачається, що за період з грудня 2017 року по листопад 2021 року утворилася заборгованість в розмірі 21 194,04 грн. (а.с.3,4).
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за період з січня 2018 року по січень 2022 року включно нараховано 3% річних у розмірі 1 402,05 грн та інфляційні збитки від простроченої суми боргу за період з лютого 2018 по січень 2022 року в розмірі 3 091,44 грн (а.с.5-8).
За повідомленням позивача заборгованість за послуги з теплопостачання сплачена протягом періоду зупинення провадження у справі у розмірі 21 194,04 грн, водночас позивач підтримує вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 3 094,44 грн та 3 % річних в розмірі 1 402,05 грн (а.с.65).
Статтею 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтею 162 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Одним із різновидів комунальних послуг є послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
В силу ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За змістом ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язань.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, та враховуючи ту обставину, що відповідач у встановлені законом строки не вносив плату за надані позивачем послуги, позивач має право на стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочки виконання зобов'язань.
Так, зважаючи на те, що відповідачем добровільно сплачено суму боргу в період зупинення провадження у даній справі, але через несвоєчасну сплату коштів за послуги теплопостачання було нараховано інфляційні втрати та 3% річних, а тому суд доходить висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 інфляційних втрат в розмірі 3 091,44 грн за період з лютого 2018 року по січень 2022 року та 3% річних за період 21.01.2018 року по 21.01.2022 року в сумі 1 402,05 грн, а всього 4 493,49 грн.
Враховуючи, що заборгованість за послуги з теплопостачання сплачена, тобто відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, відповідно до вимог ст. 142 ЦПК України, позивачу потрібно повернути 1 342,00 грн сплаченого судового збору з державного бюджету, а решту судового збору в розмірі 1 342,00 грн стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 142, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» інфляційні втрати в розмірі 3 091,44 грн за період з лютого 2018 року по січень 2022 року та 3% річних за період 21.01.2018 року по 21.01.2022 року в сумі 1 402,05 грн, а всього 4 493,49 грн.
Повернути Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 18.05.2023 року за платіжною інструкцією №284544185 на суму 2684,00 грн, тобто в розмірі 1342,00 грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір в розмірі 1342,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: вул. Польська, 2а, м. Полтава, поштовий індекс 36008, код ЄДРПОУ 03338030.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя С. М. Косик