Справа № 553/2917/25
Провадження № 2/553/1400/2025
Іменем України
11.11.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
10.07.2025 до Подільського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 31379,50 грн.
Позов мотивований тим, що 25.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 863891703 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 9700,00 грн. на свою банківську картку на умовах строковості, зворотності, платності, а також відповідач зобов'язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Кредитний договір № 863891703 від 25.04.2024 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором USZY-7752. Відразу після вчинених дій Відповідача, 25.04.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 9700,00 грн. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Таким чином, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. Однак відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 863891703від 25.04.2024 .
19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №863891703 від 25.04.2024.
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 863891703від 25.04.2024 .
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором № 863891703 від 25.04.2024 яка на момент подання позовної заяви становить 31379,50 грн., в тому числі: 9700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21679,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4850,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором, а також судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та 7000 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 02.09.2025 відкрито
провадження у справі, постановлено розглядати справу в в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в прохальній частині позовної заяви вказав, що не заперечує щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце, у судове засідання повторно не з'явився. У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подавав, будь яких інших клопотань та заяв від відповідача до суду подано не було.
Відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням положень ст.280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 25.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали договір № 863891703 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й Паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання .
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора USZY-7752. Зокрема, 25.04.2024 о 14:05:27 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного
законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд звертає увагу на висновки, до яких дійшов Верховний суд у постанові від 02.11.2021 під час розгляду справи № 243/6552/20. Зокрема Верховним судом було зазначено, «що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п. 2.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 9700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Згідно до п. 8.3 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, що становить 547,50 відсотків річних; п. 8.5.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 3.2. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою в розмірі 1,00 відсотків в день від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 365,18 відсотків річних.
З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.
Відразу після вчинених дій Відповідача, 25.04.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 9700,00 грн., на її банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Однак відповідач не виконала свого зобов'язання щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. Згідно розрахунку, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на момент подання позову заборгованість відповідача по кредитному договору № 863891703від 25.04.2024 яка на момент подання позовної заяви становить 31379,50 грн., в тому числі: 9700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21679,50 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 4850,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
В той же час, вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 4850,00 грн. позивач не ставить.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №863891703від 25.04.2024 .
09.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія
«Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №863891703 від 25.04.2024 .
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №863891703 від 25.04.2024 .
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду про чинність кредитного договору чи договорів факторингу, відповідач не надала, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного договору №863891703від 25.04.2024 зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, суд приходить до висновку, про необхідність стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 31379,50 грн.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не надав доказів помилковості чи неправильності наданого позивачем розрахунку. Суд вважає, що розрахунок заборгованості наданий позивачем є достовірним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання розподілу судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України. Понесення позивачем витрат на правову допомогу підтверджується договором про надання правничої допомоги №05//06/25-01 від 05.06.2025, додатковою угодою №25770549889 до договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025, копією свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.
Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн. суд вважає законними, обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому такі вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,530,612,625,1048-1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,268,274-279,280-282,288-289 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №863891703 від 25.04.2024, у розмірі 31379 (тридцять одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) 00 грн.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко