Справа № 536/1980/25
11 листопада 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в місті Кременчуці кримінальне провадження № 12025170540000233 від 29.06.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новочунка Чунського району Іркутської області РФ, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, є особою з інвалідністю І групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України-
26 червня 2025 року близько 21.00 години ОСОБА_4 , на ґрунті неприязних відносин, що склалися протягом тривалого часу між ним та ОСОБА_6 , з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, прибув до місця проживання ОСОБА_6 , до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , заздалегідь взявши з собою дерев'яну палицю (фрагмент деревини), зайшов до кімнати літньої кухні за вищевказаною адресою, де у цей час на ліжку перебував ОСОБА_6 , та, діючи умисно, тримаючи у правій руці дерев'яну палицю, наніс нею декілька ударів по голові останнього, після чого потерпілий вибіг з будинку.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичного експерта № 868 від 03.07.2025, заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: Відкритої черепно-мозкової травми: Рани голови, правої вушної раковини. Перелом склепіння основи черепу. Забій головного мозку легкого ступеню. Гематосинус. Синці обличчя, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк і при обставинах, вказаних підекспертним та за ступенем тяжкості в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час отримання. Дані тілесні ушкодження не могли утворитися під час падіння тіла з положення стоячи.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за частиною 1 статті 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
11 листопада 2025 року між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, і обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_4 у повному обсязі пред'явленого обвинувачення беззаперечно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за частиною 1 статті 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, та звільнення на підставі статті 75 КК України від відбування покарання зі встановленням іспитового строку. При укладенні угоди враховані обставини, визначені статтею 470 КПК України, та інші обставини, що є істотними для кримінального провадження.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесене до тяжких злочинів, потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 надали згоду на укладення угоди про визнання винуватості, а отже угода відповідає вимогам закону.
В наданій суду на затвердження угоді про визнання винуватості, відповідно до вимог статті 472 КПК, зазначені її сторони, формулювання обвинувачення, правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо злочину, а він має право в тому числі мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. В суду не викликає сумнівів, що ОСОБА_4 цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватим, вид покарання, інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинуваченому роз'яснені положення ст.473 КПК України, зокрема про наслідки укладення та затвердження угоди.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні. Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_4 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 314, 368 - 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 11 листопада 2025 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12025170540000233, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2025 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього під час іспитового строку наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні в сумі 1737, 19 грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04 липня 2025 року на наволочку зі слідами РБК, простирадло зі слідами РБК, куртку бежевого кольору зі слідами РБК, що належать ОСОБА_6 , та на дерев'яну палицю - скасувати.
Речові докази - наволочку зі слідами РБК, простирадло зі слідами РБК, куртку бежевого кольору зі слідами РБК, зразки крові ОСОБА_6 , зразки крові ОСОБА_4 , які поміщені до двох конвертів, два оптичні диски DVD+R марки HP з маркуванням «слідчий експеримент від 11.08.2025» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - дерев'яну палицю - знищити у встановленому законом порядку.
Речові докази - джинси світлі, сорочку чоловічу сірого кольору - повернути власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Кременчуцький районний суд Полтавської області.
Суддя ОСОБА_1