КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/8902/25
Провадження № 2-н/552/3480/25
11.11.2025 м. Полтава
Суддя Київського районного суду м. Полтави Айдаєв Р.З., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановив:
30.10.2025 представник Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» Хмельницька М.Ю. звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що склалася за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2014 року по серпень 2025 року.
Заява про видачу судового наказу надійшла до суду 30.10.2025.
Досліджуючи форму та зміст заяви про видачу судового наказу, передбачені статтею 163 ЦПК України, вирішуючи питання про відсутність підстав для відмови у видачі судового наказу, передбачених статтею 165 ЦПК України, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 5 статті 165 ЦПК України у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На виконання вимог частини 5 статті 165 ЦПК України судом 30.10.2025 направлено запит до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.11.2025 судом отримано відповідь від Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Із матеріалів заяви вбачається, що представник Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» Хмельницька М.Ю. надіслала до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.10.2025, та пред'явила вимоги про стягнення боргу із боржника за період з листопада 2014 року по серпень 2025 року, тобто частина заборгованості, яку просить стягнути заявник, перебуває поза межами строку позовної давності.
Згідно з частиною 1 статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Із долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що заборгованість за надані послуги нараховувалась заявником щомісяця, а тому перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданого до неї розрахунку заборгованість виникла за період з листопада 2014 року по серпень 2025 року, а заявник звернувся до суду 30.10.2025, тому суддя вважає, що з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (частиною 3 статті 160 ЦПК України).
Частиною 1 статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно пункту 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд з такою вимогою.
Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.
Цивільний кодекс України містить положення щодо переривання перебігу позовної давності та можливості її застосування.
Однак, встановлення цих обставин виходить за межі інституту наказаного провадження. Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання чи продовження позовної давності.
Пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржників в порядку наказного провадження, останні будуть позбавлені можливості звернутися до суду з відповідними заявами про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені їх права.
Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання строку позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження та, відповідно, доводити факт переривання позовної давності у разі подання відповідачем заяви про застосування позовної давності.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 163-165, 260-261 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити Комунальному підприємству Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про можливість звернення до суду з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Суддя Р.З.Айдаєв