Справа № 527/1970/25
провадження 2/527/951/25
11 листопада 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фіцай О.Л.
з участю секретаря судових засідань - Скорик В.І., Папенко Л.І., з участю представника позивача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ільїної Наталії Олексіївни про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-
27 червня 2025 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на: житловий будинок літ. «А», прибудову літ. «а1», загальною площею 77,1 кв.м., основною (житловою) площею 42,7 кв.м., погріб літ. «Г», навіс літ. «б», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «в 1», навіс ліг. «в2», убиральню літ. «Д», вимощення літ. «І», яму вигрібну літ. «II», колодязь літ. «к», огорожу літ. «№Б, ворота літ. «№2», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер співмешканець ОСОБА_2 (далі - позивач) - ОСОБА_5 , про що Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено відповідний актовий запис №3 від 04.01.2022 року та видано свідоцтво про смерть. За життя, 20.08.2020 ОСОБА_5 залишив заповіт, яким все своє майно заповів своїй співмешканці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_5 залишилося майно, в тому числі житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа у Приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ільїної Н.О., де спадкоємцем по заповіту є його співмешканка - ОСОБА_2 . В спадковій справі наявна заява про прийняття спадщини від сина спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є спадкоємцем першої черги, та заява колишньої дружини спадкодавця ОСОБА_4 , яка претендує на виділ частки майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, яке набувалося під час зареєстрованого шлюбу з 01 вересня 1990 року до часу розірвання згідно рішення суду від 27 січня 2021 року, а саме на 1/2 частку житлового будинку, які будуть залучені відповідачами по справі після отримання копії спадкової справи. Приватний нотаріус своєю постановою від 18.01.2023 року відмовила позивачу в оформленні спадщини так як колишня дружина ОСОБА_4 претендує на виділ 1/2 частки. Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 27 січня 2021 року, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що зареєстрований 01 вересня 1990 року у виконавчому комітеті Святилівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, актовий запис № 17 - розірвано. У вказаному судовому рішенні вказано, що шлюбні відносини між сторонами припинилися з 2006 року. Вказану позовну заяву ОСОБА_4 отримувала, зі змістом позовних вимог була ознайомлена та не оскаржувала їх.
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року відкрито загальне позовне провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14 серпня 2025 року за клопотанням представника позивача замінено відповідача Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області на відповідача - ОСОБА_4 .
Від представника відповідача 09.09.2025 надійшов відзив, в якому вона просила позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення, визнати право власності на 1/2 частини будинку. Зазначила, що перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_5 , який було зареєстровано 01.09.1990 року у сільській раді села Святилівка Глобинського району, до його смерті. Про заочне рішення суду від 27.01.2021 року «Про розірвання шлюбу» їй було не відомо до ознайомлення з позовною заявою 30.08.2025 року. Крім того, ОСОБА_2 27.08.2020 року звернулася до Глобинського районного суду Полтавської області з заявою про розірвання шлюбу з громадянином ОСОБА_7 ( справа № 527/1434/20 від 27.08.2020 року). Шлюб було розірвано рішенням суду від 17.11.2020 року. Офіційно ОСОБА_2 була у шлюбі з ОСОБА_7 з 03.06.1989 року по 17.11.2020 року. Матеріали судової справи знаходяться у архіві Глобинського районного суду Полтавської області. Позивач, знає, що будинок був придбаний ОСОБА_5 під час шлюбу і вона має право на 1/2 частину його вартості згідно з законом. Нотаріус їй пояснила, що половина будинку належить колишній дружині і винесла постанову. Заповіт було складено ним на громадянку ОСОБА_2 і вона має право лише на його частину майна подружжя, а саме 1/2 будинку та землі, біля будинку.
Ухвалою від 17 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ільїної Наталії Олексіївни про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15 год 00 хв 01 жовтня 2025 року.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, і повідомила, що з 2006 року проживала спільно однією сім'єю з померлим ОСОБА_5 . В 2010 році він придбав житловий будинок з господарськими будівлями в с. Святилівка, де вони разом проживали до його смерті, спільно робили ремонт і облаштування будинку. В 2020 році ОСОБА_5 розлучився зі своєю дружиною. За весь цей час його дружина не приїжджала до будинку.
Відповідач ОСОБА_4 заперечила проти задоволення позову з тих підстав, на які посилалась у відзиві. Повідомила суду, що перебувала з ОСОБА_5 у шлюбі з 1999 року, про заочне рішення про розірвання шлюбу дізналася з позовної заяви. До самої смерті підтримувала відносини з померлим чоловіком, коли він захворів, допомагала фінансово на лікування, відвідувала хворого у лікарні. Вважає будинок спільною сумісною власністю, оскільки він придбаний під час перебування їх у шлюбі, а відтак позовні вимоги безпідставними.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 01.09.1990, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 01.09.1990 НОМЕР_1 , виданим Святилівською сільською радою Глобинського району Полтавської області.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27.01.2025 у справі № 524/5260/20 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що зареєстрований 01 вересня 1990 року у виконавчому комітеті Святилівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, актовий запис № 17, розірвано.
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 від 09.03.2010 ОСОБА_5 є власником житлового будинку з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Опис обєкта: загальна площа 56,1 кв м; житлова площа 27,4 кв.м, житловий будинок А, а, 56,1 кв м; погріб, Г; сарай, Б,б; сарай В,в; вбиральня, Д; вимощення, І; колодязь, к. Підстава рішення виконкому Святилівської сільської ради Глобинського району Полтавської області про оформлення права власності від 18.12.2009 № 142.
Право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване 26.04.2010, реєстраційний номер 29872090, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25961333 від 26.04.2010.
Водночас, відповідно до технічного паспорту будинку садибного типу за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер ТІ01:8135-6971-7443-1270, інвентаризаційна справа №375 від 27.12.2022), без дозвільних документів проведена реконструкція житлового будинку. Загальна площа приміщень будинку літ. «А» за рахунок прибудови літ. «а1» площею 26,1 кв м становить 77,1 кв., з них основна (житлова) 42,7 кв.м, допоміжна (підсобна) 34,4 кв.м.; до господарських будівель та споруд належить: погріб літера «Г», навіс літера «б», сарай літера «Б», сарай літера «В», сарай літера «в 1», навіс літера «в2», убиральню літера «Д», вимощення літера «І», яму вигрібну літера «II», колодязь літера «к», огорожу «№1, ворота «№2».
20.08.2020 ОСОБА_5 складено заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено відповідний актовий запис №3 від 04.01.2022 року та видано свідоцтво про смерть.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося майно, зокрема житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі спадкової справи №08/2022 від 11.03.2022, заведеної Приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ільїною Н.О., спадкоємцем по заповіту є його співмешканка - ОСОБА_2 , спадкоємцями за законом є ОСОБА_4 , син померлого ОСОБА_6 , донька померлого ОСОБА_8 .
Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ільїна Н.О. постановою від 18.01.2023 року відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва на право на спадщину з заповітом повністю на житловий будинок, оскільки колишня дружина ОСОБА_4 претендує на виділ 1/2 частки.
Відповідно до статті 328 ЦПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Стаття 60 СК України встановлені підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Статтею 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Враховуючи зазначене, житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю померлого ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_4 , оскільки набутий у власність під час перебування їх у шлюбі.
Частки майна вважаються рівними. Крім того, відповідач, в свою чергу, не оспорює належність їй частки в спільній сумісній власності в розмірі 1/2 .
При цьому, суд зазначає, що позивачем не доведено належними, достатніми, допустимими доказами, що вказаний житловий будинок з господарчими будівлями, у тому числі, після реконструкції, є особистою приватною власністю ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Статтею 1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1236 заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Водночас, згідно ч.1ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухливе майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Враховуючи зазначене, до спадкового майна померлого ОСОБА_5 , яке може бути успадковане за заповітом спадкоємцем ОСОБА_2 , належить лише 1/2 житлового будинку з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.
Відповідно до ст. 8 Конвенції, кожен має право на уваження до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органі державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного благобуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав та свобод інших осіб.
Невчасне оформлення майнових прав за особою і неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому за наявності правовстановлюючого документа на земельну ділянку спадкодавця, ефективним способом захисту, який є адекватним змісту, є саме визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачом у порядку спадкування за законом.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20 (провадження № 61-17025св21), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).
Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.) (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17 (провадження № 61-13688св21).
Судом встановлено наявність перешкод для оформлення ОСОБА_2 права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку.
Враховуючи зазначене, за ОСОБА_2 може бути визнано в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями, а саме житловий будинок літ. «А», прибудову літ. «а1», загальною площею 77,1 кв.м., основною (житловою) площею 42,7 кв.м., погріб літ. «Г», навіс літ. «б», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «в 1», навіс літ. «в2», убиральню літ. «Д», вимощення літ. «І», яму вигрібну літ. «II», колодязь літ. «к», огорожу «№1, ворота «№2» які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Оскільки, позивач не довела належними, достатніми, допустимими доказами обґрунтованість своїх позовних вимог, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 78, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ільїної Наталії Олексіївни про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме житлового будинку літера «А», прибудову літера «а1», загальною площею 77,1 кв.м., основною (житловою) площею 42,7 кв.м., погрібу літера «Г», навісу літера «б», сарая літера «Б», сарая літера «В», сарая літера «в 1», навісу літера «в2», убиральні літера «Д», вимощення літера «І», ями вигрібної літера «II», колодязя літера «к», огорожі «№1, воріт «№2», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 що проживає за адресою : АДРЕСА_3
Третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ільїна Наталія Олексіївна, 39600, м. Кременчук Полтавської області вул. Ігоря Сердюка 37/18
Суддя О. Л. Фіцай