10.11.2025 Справа № 363/5277/25
10 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Поліщук Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгороді
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
10 вересня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову посилається на те, що 10 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом. Від шлюбу мають неповнолітню дитину.
Підставою для пред'явлення позову є припинення шлюбних відносин між сторонами. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їхньої дитини.
Процесуальні дії та рішення у справі.
14 жовтня 2025 ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Позиції учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Враховуючи, що сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, суд розглядає цивільну справу за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
10 вересня 2011 року шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №235. Дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_3 .
У сторін від шлюбу є неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 15 липня 2014 року.
Застосовані норми права.
В ч. 1 ст.51 Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
В силу ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як зазначено у ч. 1, 2 ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини, та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення.
У ч. 1 ст.113 СК України зазначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Мотиви і висновки суду.
Із позовної заяви, вбачається, що сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо, примирення між ними неможливе, це суперечить їх інтересам та інтересам їхньої дитини.
Враховуючи ці обставини, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому шлюб сторін необхідно розірвати, відповідач має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися набутим в шлюбі прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, у позовній заяві позивач не просив стягувати з відповідача судовий збір. У зв'язку із цим, суд вважає розумним та справедливим не стягувати судовий збір з відповідача.
Керуючись ст. ст. 263-268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №235.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня вручення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя С.В. Олійник