Справа № 357/8965/25
Провадження № 2/357/4256/25
11 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 до: 1) ОСОБА_3 ; 2) Білоцерківської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно,
У червні 2025 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просять суд визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності на 1/8 частину кожному квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на 1/4 частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачі є спадкоємцями першої черги залишеного після батька майна за законом. Однак, звернувшись до нотаріуса для видачі свідоцтв про право на спадщину отримали відмову, оскільки не надано правовстановлюючого документа. Вказано, що ОСОБА_4 вказану частку квартири успадкував від своєї матері, однак не отримав свідоцтво про право на спадщину, тому позивачі змушені звернутись до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
21.07.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовчий розгляд у відкритому судовому засіданні, витребувано від державного нотаріуса Таращанської державної нотаріальної контори Савчук Світлани Андріївни копію спадкової справи № 56/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
04.08.2025 на адресу суду надійшли витребувані докази.
09.09.2025 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.
В матеріалах справи містяться заяви позивачів про розгляд справи без їх участі, позов підтримують повністю, проти заочного рішення не заперечують.
Відповідач-1 ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась повторно, про розгляд справи повідомлялась за відомою адресою місця проживання та шляхом опублікування оголошення про виклик особи на сайті «Судова влада», з відзивом (запереченнями) на позов до суду не зверталась.
Від представника відповідача-2 Білоцерківська міська рада до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести по справі заочний розгляд.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дітьми ОСОБА_4 , що вбачається з витягу з програми «Дія» від 23.02.2025 актового запису про народження № 4 та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.06.2024, актовий запис № 1412.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 31.08.2024, актовий запис № 57.
Останнє місце проживання та реєстрації ОСОБА_4 є: АДРЕСА_3 , на день смерті разом з ним був зареєстрований ОСОБА_1 , що підтверджується витягом виконавчого комітету Таращанської міської ради № 115-23/10.1-10.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.
Державним нотаріусом Таращанської державної нотаріальної контори Савчук С.А. заведено спадкову справу № 56/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
З матеріалів наданої спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернулась його дочка ОСОБА_2 . Дружина померлого - ОСОБА_5 , подала заяву про відмову від прийняття спадщини. Син померлого - ОСОБА_1 , вважається таким, що прийняв спадщину після померлого, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також в матеріалах справи міститься претензія кредитора - АТ КБ «ПриватБанк».
Постановою державного нотаріуса Таращанської державної нотаріальної контори Савчук С.А. № 541/02-31 від 20.12.2024 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/4 частку в рівних частинах кожному на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .
Вказана постанова обґрунтована тим, що не надано документа, що посвідчує право власності про належність майна спадкодавцеві.
В матеріалах справи також міститься копія спадкової справи № 63, заведеної Білоцерківською державною нотаріальною конторою 26.01.2002 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 .
З вказаної спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 26.01.2002 подав заяву про прийняття спадщини у вигляді частки квартири АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері - ОСОБА_6 , але не оформив своїх спадкових прав.
Окрім ОСОБА_4 , спадщину після ОСОБА_6 прийняв її син - ОСОБА_7 , який 10.03.2023 отримав свідоцтво про право на спадщину, реєстровий № 1-178, а саме на 1/2 частку 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 , виданого виконкомом Білоцерківської міської ради народних депутатів Київської області 09.09.1994 та зареєстрованого в Білоцерківському міжрайонному бюро технічної інвентаризації Київської області 17.11.1994 за реєстром № 12303, в реєстровій книзі № 104.
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 , з якого вбачається, що інша частка - 1/2 частка вказаної квартири також належить ОСОБА_7 .
В подальшому на підставі договору дарування від 02.06.2023, посвідченого державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Мельничук М.В., реєстровий № 1-535, право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , рішення з індексним номером 67861194 від 02.06.2023, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2703646632020, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 425504605 від 06.05.2025.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
За правилом ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З матеріалів справи вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , яку він прийняв після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері - ОСОБА_6 , але не оформив своїх спадкових прав, і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Діти ОСОБА_4 - позивачі у даній справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прийняли спадщину після батька та є спадкоємцями за законом першої черги.
Відповідно до положень статті 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Положеннями частини 2 статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.
Відповідно до роз'яснень у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (п. 3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
У постанові Верховного Суду від 22.09.2021 по справі № 227/3750/19 вказано, що відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Тобто звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування передбачає факт прийняття спадкоємцем спадщини та неможливість її оформлення.
При обранні способу відновлення порушеного права позивачів суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Судом встановлено, що позивачі є спадкоємицями першої черги після померлого ОСОБА_4 , прийняли спадщину після смерті свого батька, однак не мають змоги оформити частки в майні у зв'язку з тим, що не надано документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.
Згідно із частиною 1 статті 81, частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів, як спадкоємців ОСОБА_4 , підлягають захисту в судовому порядку, оскільки позивачі не мають можливості в інший спосіб отримати свідоцтва про право власності на належні їм по 1/8 частці (1/2 частка від 1/4 частки) квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, вимоги позову є цілком обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач-1 ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Позивач-2 ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач-1 ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий.
Відповідач Білоцерківська міська рада Київської області, адреса: вул. Ярослава Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 26376300.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов