Справа № 357/17728/25
3/357/6899/25
07.11.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олена Гавенко розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 на підставі ч.3 ст.130 КУпАП,-
18.10.2025 о 23 год. 10 хв. в с.Храпачі вул.Ярова 37 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 210700-20 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'янння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло неприродна блідість, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився.Правопорушення вчинено двічі протягом року, чим прорушив п.2.5 Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судове засідання з'явився, вину не визнав.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №487396 від 18.10.2025, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487385 від 18.10.2025, довідкою щодо наявності посвідчення водія, довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 19.10.2025, довідкою з адмінпрактики, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2025, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2025, відповіддю на запит КНП РСР «Рокитнянської багатопрофільної лікарні», направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зобов'язанням ОСОБА_1 , рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 Батальйону №№1 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Зайцева Владислава, переглянутим відеозаписом від 18.10.2025 року.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.3 ст.130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
У п.п.2, 4 розділу 1 Інструкції вказано, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.6 розділу 1 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У п.12 розділу 2 Інструкції говориться, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З огляду на вказане, протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч.3 ст. 130 КУпАП, складений відповідно до положень вищезазначених Інструкції, порядку та вимог ст.266 КУпАП.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.
Суддя зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , вчинено умисно та є грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що обране стягнення буде мірою відповідальності, поваги до правил співжиття, та у майбутньому зможе забезпечити запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Отже суддя вважає, що ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб належить іншому власнику ОСОБА_2 .
Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, статтями ст. ст.8, 40-1, 130 ч.3, 221, 246, 248, 249, 251, 252, 256, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОлена ГАВЕНКО