Справа № 355/2295/25
Провадження № 2-о/355/79/25
про залишення заяви без руху
06 листопада 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі судді Цирулевської М. В., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, про усиновлення дитини,
30 жовтня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, про усиновлення дитини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Однією із категорій справ, що розглядаються в порядку окремого провадження, є справи про усиновлення (п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Статтею 310 ЦПК України передбачено, що заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
На відміну від загального правила територіальної підсудності, яке визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування особи, норми статті 310 ЦПК України щодо підсудності розгляду заяв про усиновлення не містять вказівки про «зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування».
Отже, для вирішення питання підсудності справи про усиновлення дитини або повнолітньої особи місце їх проживання необхідно визначати з урахуванням відповідних положень Цивільного кодексу України.
За ч. 3 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна
Із матеріалів заяви та доданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку має намір усиновити заявник, має зареєстроване місце проживання, що підпадає під юрисдикцію Баришівського районного суду Київської області.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд зазначає та виснує таке.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України (у взаємозв'язку із ч. 3 ст. 294 ЦПК України) позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За змістом ч. 2 ст. 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані, зокрема, такі документи, як документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням (п. 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України).
Відтак, суд доходить висновку, що заява подана з порушенням вимог, визначених ч. 2 ст. 311 ЦПК України (у взаємозв'язку із ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд виснує, що заяву слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути відповідні недоліки заяви шляхом надання суду копій документів, що підтверджують право власності або користування жилим приміщенням.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 175-177, 185, 258-261, 311, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, - залишити без руху.
Для усунення недоліків заяви встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що якщо він усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду та буде прийнята до розгляду. У випадку не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвалу про залишення заяви без руху надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА