Справа № 355/1882/25
Провадження № 2/355/1090/25
(заочне)
05 листопада 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Цирулевської М. В.,
за участю секретаря судового засідання Верби Ю. О., Бережної Ю. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (надалі також позивач, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», кредитор) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідачка, ОСОБА_1 , клієнт).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 серпня 2021 року між АТ «ОТП БАНК» (надалі також банк) та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №18/08/21, відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості боржників, зазначених у реєстрі боржників (Додаток №1 до договору факторингу), зокрема, і за кредитним договором №2020337616 від 01.09.2018, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 .
Так, 01.09.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2020337616_CARD, якою фактично встановлені кредитні відносини між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (надалі також заява-анкета, кредитний договір). На підставі заяви-анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб.
Відповідно до кредитного договору визначено умови обслуговування Кредитної лінії. За користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та договором. На дату укладення договору розмір процентної ставки становить 5% в місяць, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних. Договором встановлено, що датою надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору (заяви-анкети).
Строк кредитування - 36 місяців (з правом пролонгації).
Таким чином, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі, з положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є заява-анкета, відповідачка звернулася до банку із вимогою відкриття поточного (карткового) рахунку та отримання електронного платіжного засобу.
Також відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту, з якого вбачається інформація щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав відповідачці кредитні кошти, що підтверджується наданими доказами. Позивачем наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Відповідачкою кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості.
Останній платіж за заявою-анкетою відповідачкою було здійснено 17.04.2020.
У порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобов'язання не виконала, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 24430,44 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 9930,44 грн.
23.06.2025 позивачем на електронну пошту відповідачки було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором/заявою-анкетою, яка залишена відповідачкою без виконання.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за кредитним договором/заявою-анкетою в загальному розмірі 24430,44 грн, яку позивач просить стягнути із відповідачки в судовому порядку.
Також позивач просить суд відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином.
Відповідачка процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористалася, заперечень проти позову не подала.
ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.
02 вересня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», за підписом представника позивача, адвоката Кеню Дениса Васильовича (а.с. 2-7).
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05.09.2025 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 02.10.2025 (а.с. 46-47).
У позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи позивач не заперечує (а.с. 7).
З огляду на зазначене клопотання, в судові засідання 02.10.2025 та 05.11.2025 представник позивача не з'явився. Про дати, час і місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.
Про дати, час і місце судового розгляду відповідачка повідомлялася належним чином, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із судовою повісткою відповідачці повернулись до суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» (проставленими 27.09.2025 та 25.10.2025) (а.с. 57-58, 72-73), що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.
У судові засідання відповідачка не з'явилася, про причини неявки не повідомляла, клопотань не надходило.
Судове засідання 02.10.2025 відкладалося, в тому числі, з огляду на неявку відповідачки та надання їй можливості висловити заперечення проти позову та/або свою позицію стосовно заявленого позову.
У зв'язку із неявкою відповідачки, яка була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05.11.2025 вирішено здійснювати заочний розгляд справи (а.с. 74).
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 01 вересня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2020337616, складовою якого є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2020337616_CARD (а.с. 29-30), що підписані відповідачкою особисто. Заявою-анкетою визначено умови обслуговування кредитної лінії. Зокрема, за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць; впродовж пільгового періоду розмір процентної ставки становить 0,01 % річних. Валюта гривня. Всі інші умови кредитування визначено в інформаційному листку.
01 вересня 2018 року ОСОБА_1 особисто підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 30-31), де зазначено умови кредиту та кредитної лінії. Своїм підписом відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи із обраних ним умов кредитування; підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик, запропонованих послуг та певних наслідків, які можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.
На підставі заяви-анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб - кредитну картку за № НОМЕР_1 (а.с. 30(зворот), щодо якої відкрито кредитну лінію.
Відтак, судом встановлено виконання банком взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, надання відповідачці кредиту (відкриття кредитної лінії).
В матеріалах справи міститься виписка з рахунка приватного клієнта №2020337616_CARD за період з 01.09.2018 по 18.08.2021 (а.с. 13-15), з якої слідує зарахування на рахунок/відкриття кредитної лінії відповідачці, користування кредитними коштами, а також те, що відповідачка вносила кошти на погашення кредитної заборгованості за заявою-анкетою.
При цьому, відповідачка активно користувалася кредитними коштами, робила покупки, сплачувала послуги. Зокрема, за період з 01.09.2018 по 18.08.2021 відповідачкою всього використано коштів 19596,87 грн, всього нараховано відсотків - 14462,57 грн, надходження коштів на рахунок - 10229,00 грн. За заявою-анкетою останній платіж відповідачкою було здійснено 17.04.2020.
З відомостей розрахунку заборгованості ОСОБА_1 (а.с. 35-39) відповідачка не сплатила за кредитним договором та станом на 18.08.2021 має заборгованість у сумі 24430,44 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 9930,44 грн.
18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 18/08/21 (а.с. 18-20), що скріплений підписами та печатками сторін.
Відповідно до умов означеного договору факторингу АТ «ОТП Банк» (клієнт) передає (відступає) ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (фактор) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» приймає належні банку права вимоги за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі потрфеля заборгованості (п. 1.1. договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021).
За змістом п. 6.2 договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 перехід до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається з моменту підписання означеного договору факторингу та підписання акту приймання-передачі прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Для підтвердження дійсності права вимоги, що відступається, клієнт надає фактору документацію в порядку, передбаченому договором факторингу.
18 серпня 2021 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» підписали акт приймання-передачі реєстру боржників №1 по договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 (а.с. 12), що скріплений підписами та печатками сторін.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 (а.с. 16) ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №2020337616 від 01.09.2018 в розмірі 24430,44 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 9930,44 грн.
В матеріалах справи містяться докази оплати позивачем первісному кредитору (банку) грошової вимоги згідно договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 (а.с. 25).
На час розгляду справи судом відповідачкою не надано даних та належних і допустимих доказів, що свідчать про погашення заборгованості за кредитним договором або про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Позивач вважає, що відповідачкою порушені умови кредитного договору №2020337616 від 01.09.2018, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Щодо правового регулювання питання відступлення прав вимоги за кредитним договором на умовах факторингу.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідачка - разом з поданням відзиву.
Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Як слідує із статей 280, 281 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Зміст спірних правовідносин полягає у виконанні/невиконанні сторонами своїх зобов'язань за кредитним договором. Предметом позову є стягнення заборгованості клієнта (відповідачки) внаслідок неповернення суми кредиту та несплати процентів річних.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідачку - спростувати розмір існуючої заборгованості.
V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.
За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.
01 вересня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2020337616, складовою якого є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2020337616_CARD, якими оформлені кредитні правовідносини між сторонами.
Суд виснує, що означений договір був укладений у письмовій формі, при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови для цього різновиду договору.
АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши обумовлену суму кредиту відповідачці.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 користувалася наданими їй кредитними коштами, сплачувала відсотки за користування кредитом, здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором.
Доказів повного погашення заборгованості відповідачки за кредитним договором матеріали цієї справи не містять.
Отже, суд доходить до переконання, що відповідачкою порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідачка не здійснила розрахунок за кредитним договором у строки, визначені його умовами.
Суд вважає доведеними обставини переходу прав вимоги за кредитним договором до позивача. Відповідачка заперечень щодо означених обставин не подала.
За доводами позивача, за наслідками не виконання відповідачкою умов кредитного договору у неї утворилась заборгованість, яка становить загальну суму 24430,44 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 9930,44 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки.
Відповідачка не заперечила проти означеної заборгованості, контррозрахунку такої заборгованості відповідачка не надала.
Відтак, з огляду на твердження та аргументи сторін, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини цієї справи, суд доходить висновку, що із відповідачки на користь позивача за кредитним договором №2020337616 від 01.09.2018 підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 24430,44 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 9930,44 грн.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, судом досліджені докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку обґрунтування, викладені в позовній заяві, а також докази, надані разом із нею.
За результатами, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, дійшов до переконання, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №2020337616 від 01.09.2018 підлягає стягненню сума заборгованості в загальному розмірі 24430,44 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 2422,40 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується платіжною інструкцією № 13783 від 28.08.2025 (а.с. 1).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в означеній сумі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути позивач із відповідачки, суд зазначає та виснує таке.
В обґрунтування підставності та розміру понесених позивачем ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн, позивачем подано копії таких документів: договору №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Кеню Д. В.; додаткової угоди №2020337616_CARD до договору №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025; акту №2020337616_CARD про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 25.08.2025, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д. В., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 25.08.2025 (а.с. 11, 17, 33-34).
Суд доходить висновку, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача його представником надано всі необхідні докази.
Відповідачка ні заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, ні обґрунтувань щодо неспівмірності таких витрат не подала.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 (із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19), обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України). Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відтак, зважаючи на відсутність вчинення відповідачкою дій, спрямованих на заперечення проти вимог позивача відносно відшкодування витрат на правову допомогу, суд позбавлений процесуальної можливості розглянути питання щодо зменшення та/або неспівмірності заявлених вимог про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а тому з відповідачки слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 1, 3, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 512-514, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 625-629, 638, 639, 641, 642, 1046, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №2020337616 від 01.09.2018 в розмірі 24430,44 грн (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять гривень 44 копійки), з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 14500,00 грн, заборгованість за відсотками - 9930,44 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
Відповідачці направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачки, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 10.11.2025.
Дані відносно позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС»
код ЄДРПОУ 43453613
р/р НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346
місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, місто Київ, 04112.
Дані відносно відповідачки:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1
РНОКПП: НОМЕР_3
АДРЕСА_1 .
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА